У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів  Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2  на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 22 липня 2005  року, яким засуджено:

ОСОБА_1,               

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 2000 року за ч. 2 ст. 183-3 КК України на 4 роки позбавлення волі,  

–    за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі,

–    за ч. 2 ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі,

-   за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 5 років позбавленні волі.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22 січня 2005 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, знаходячись поблизу приміщення кафе “Харчевня” у АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків завдав один удар холодною зброєю - ножем по тілу ОСОБА_2, спричинивши йому  тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, 10 лютого 2005 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 у АДРЕСА_1, таємно викрав  майно, що належало ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 610 грн.   

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього змінити: перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 123 КК України та пом'якшити покарання,  мотивуючи тим, що у нього не було умислу на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, оскільки він лише захищався від неправомірних дій потерпілого. Крім того, вважає, що його безпідставно притягнено до кримінальної відповідальності і за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки ніж, яким він завдав удар потерпілому, не належав йому, а взяв він його безпосередньо з метою захисту від дій потерпілого;

        -  потерпілий ОСОБА_2 просить переглянути вирок щодо ОСОБА_1 та пом'якшити йому покарання. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що підстав для призначення касаційних скарг до розгляду не вбачається.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена  зібраними  у  справі доказами, у тому числі показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даними протоколів огляду місця події, даними висновків судово-медичних експертиз та висновку експерта. 

Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України. 

Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням положень ст. 65 КК України та в межах санкції закону, за яким ОСОБА_1  визнано винним.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити в задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2

СУДДІ:

Присяжнюк Т.І.                            Короткевич М.Є.                                        Нікітін Ю.І.