У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 05 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

За вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, судимий:

02.07.2003 року за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, суд остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, судимий:

07.12.1999 року за ст. 142 ч.3 КК України (1960) до 6 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 11 червня 2004 року умовно-достроково на 10 місяців 7 днів,

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, суд остаточно визначив ОСОБА_2 покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочину за наступних обставин.

26 вересня 2004 року, приблизно о 20 год. 30 хв., біля будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 з ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, вчинили розбійний напад на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 При цьому засуджені заволоділи майном ОСОБА_3 на загальну суму 1865 гривень, а потерпілому ОСОБА_4 спричинили легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на м'якість призначеного засудженим покарання, у тому числі, на необґрунтоване застосування ст. 69 КК України щодо ОСОБА_1.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно із змісту вироку суд визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні тяжкого злочину. При цьому, злочин ОСОБА_2 вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, а ОСОБА_1 - під час іспитового строку.

При таких обставинах колегія суддів вважає обгрунтованими доводи подання про те, що призначивши ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а ОСОБА_2 - мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 187 ч.2 КК України, суд першої інстанції ці обставини не достатньо врахував.

Також обгрунтованими є доводи подання про безпідставність застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_1, оскільки у мотивувальній частині вироку відсутній перелік обставин, визнаних судом такими, що пом'якшують покарання.

По справі було встановлено, що мобільний телефон, яким засуджені заволоділи в результаті вчинення розбійного нападу, у ході досудового слідства було вилучено працівниками слідства у особи, якій засуджені цей телефон передали. У зв'язку з цим колегія суддів вважає сумнівним посилання у вироку на визнання щодо ОСОБА_1 як виняткову обставину, що не передбачено ні ст. 65 ні ст. 69 КК України, відшкодування заподіяної шкоди потерпілій.

Також сумнівним, зробленим без належної перевірки і лише на підставі ксерокопій документів, вважає колегія суддів висновок суду щодо визнання за виключну обставину інвалідність ОСОБА_1

Таким чином, з врахуванням перелічених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи подання прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання, у звязку з чим це подання підлягає задоволенню.

Але, приймаючи до уваги те, що аналогічного змісту доводи містились в апеляції прокурора, колегія суддів вважає правильним, скасувавши ухвалу апеляційного суду, направити справу на новий апеляційний розгляд, оскільки при розгляді даної справи апеляційним судом ці доводи залишились поза увагою, без відповідного аналізу доказів і без викладення мотивів безпідставності чи обґрунтованості цих доводів.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід, з використанням при необхідності передбачених законом процесуальних можливостей, розглянути апеляцію прокурора і прийняти законне та обґрунтоване рішення з викладенням в ухвалі мотивів прийняття такого рішення та аналізу відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.

                                       Судді:

Присяжнюк Т.І.               Нікітін Ю.І.               Федченко О.С.