У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Короткевича М.Є., Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора	Глибченко Т.Г.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада  2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2006 року, яким засуджено:

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку  України, раніше не судиму,

 

–    за ч. 1 ст. 14, п. 4 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

 

ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона як підбурювач готувалася до вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 на замовлення за таких обставин.

 

У період з 18 червня 2005 року між ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_1 склалися неприязні стосунки, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 виник умисел на вчинення вбивства останнього.

 

З цією метою ОСОБА_2 10 грудня 2005 року підбурила ОСОБА_3 вчинити вбивство її чоловіка за винагороду в сумі 600 доларів США, на що ОСОБА_3 погодився, отримавши при цьому завдаток  у сумі 100 доларів США, двох талонів на бензин на загальну суму 158 грн. 80 коп., фотокартку із зображенням ОСОБА_1 та написом  на звороті адреси його проживання.

 

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 17 грудня 2005 року за пропозицією ОСОБА_3 у м. Ізмаілі Одеської області передала його довіреній особі - ОСОБА_4   300 доларів США в рахунок оплати за вбивство ОСОБА_1

 

Однак ОСОБА_3, переконавшись у серйозності намірів ОСОБА_2 на вчинення вбивства ОСОБА_1, добровільно відмовився від виконання замовлення ОСОБА_2 на вбивство її чоловіка та повідомив про готування останньої до вчинення злочину потерпілого і працівників міліції, після чого її було затримано, у зв'язку з чим ОСОБА_2 свій умисел на вбивство чоловіка не здійснила.    

 

Стягнено з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

 

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, мотивуючи тим, що їй призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених нею злочинів та даним про її особу, крім того, просить стягнути з засудженої на його користь 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

       

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

 

Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними  у  справі доказами, у тому числі її  показаннями, в яких вона визнала повністю себе винною та пояснила, що після реєстрації шлюбу з          ОСОБА_1, в період її вагітності, чоловік наполягав на ультразвуковому дослідженні, а після його проведення став підозрювати її у невірності, наполягати на проведенні експертизи з встановлення батьківства дитини, провокував сварки, а згодом і бив її. У зв'язку з такою протиправною поведінкою з боку ОСОБА_1 вона переїхала в АДРЕСА_1, а через деякий час чоловік та його родичі стали вимагати повернути документи на домоволодіння у вказаному селі. Після чого у неї виник умисел на помсту чоловіку, у зв'язку з чим вона звернулась до ОСОБА_3, якому запропонувала позбавити життя ОСОБА_1 за винагороду у сумі 600 доларів США, передавши при цьому аванс 100 доларів США, вказала адресу його проживання, а також передала фотокартку із зображенням  чоловіка. Приблизно 17 грудня 2005 року за проханням ОСОБА_3 зустрілась з молодим чоловікам на ім'я ОСОБА_5, якому передала для ОСОБА_3 300 доларів США. 4 січня 2006 року ОСОБА_3 повідомив, що її чоловіка вбито, продемонструвавши фотокартку із зображенням ОСОБА_1 зі слідами крові на обличчі.

 

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що у нього з дружиною - ОСОБА_2 склались неприязні стосунки після проведення нею обстеження, за результатами якого у нього стали виникати сумніви щодо його батьківства по строках вагітності ненародженої дитини ОСОБА_2 Згодом ОСОБА_2 відмовлялась від проходження експертизи на встановлення батьківства, висловлюючи погрози про заволодіння спільною власністю - будинком у АДРЕСА_1. В кінці грудня 2005 року йому стало відомо від знайомого ОСОБА_6 про те, що його дружина знайшла людей для вчинення його вбивства. При зустрічі 2 січня 2006 року з ОСОБА_3 останній підтвердив вказані обставини та продемонстрував фрагмент фотокартки із його (ОСОБА_1) зображенням з написом адреси його місця проживання. Також ОСОБА_3 в його присутності телефонував ОСОБА_2 для уточнення адреси проживання. Після цього для імітації вказаного вбивства нанесли на його обличчя овочевий сік та сфотографували, з метою переконання ОСОБА_2 у реалізації її задуму.                          

 

Як вбачається із показань ОСОБА_3, в середині грудня 2005 року він зустрічався з ОСОБА_2, яка скаржилась на погані стосунки зі своїм чоловіком, тому просила позбавити його життя або знайти для цього необхідних людей, пообіцявши за це 600 доларів США. В ході зустрічі передала 100 доларів США, два талони на бензин та вказала відомості, достатні для реалізації цього умислу. Через деякий час на його прохання ОСОБА_2 зустрічалась з ОСОБА_4, якому на підтвердження серйозності своїх намірів, додатково передала 300 доларів США. Після цього він (ОСОБА_3) попередив ОСОБА_1, з яким провели імітацію вбивства, що сфотографували, а при особистій зустрічі з ОСОБА_2 він продемонстрував вказану фотокартку, а остання, переконавшись у смерті свого чоловіка, пообіцяла решту обумовленої суми повернути пізніше.

 

Вказані показання ОСОБА_3 підтвердив при проведенні очної ставки з ОСОБА_2, з чим згодом остання погодилась у судовому засіданні (а.с. 69-72). 

 

Свідок ОСОБА_7 - брат ОСОБА_1 підтвердив, що 2 січня 2006 року ОСОБА_3 у його присутності розповідав брату про наміри ОСОБА_2 на позбавлення життя останнього за винагороду у сумі 700 доларів США, а для підтвердження цього ОСОБА_3 по мобільному телефону зв'язався з ОСОБА_2  Переконавшись у серйозності намірів ОСОБА_2, через деякий час він разом із ОСОБА_3 та братом забруднили останньому обличчя овочевим соком, поклали його на землю та сфотографували з метою надання цього знімку ОСОБА_2    

 

Аналогічні показання давали свідки ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_8

 

Крім того, свідок ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_2 повідомила його про свій намір на позбавлення життя свого чоловіка - ОСОБА_1, а для реалізації свого умислу найняла ОСОБА_3    

           

На підставі аналізу зазначених доказів та ретельної перевірки інших матеріалів справи, у тому числі даних протоколу добровільної видачі свідком 200 грн. та талонів на бензин, даних аудіокасети із записом розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при обговоренні питання, пов'язаного із вбивством ОСОБА_1, висновку криміналістичної експертизи матеріалів і технічних засобів, судом правильно встановлено, що цілеспрямованість дій ОСОБА_2 свідчить про її умисел направлений на позбавлення життя ОСОБА_1, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, п. 4 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.

 

Вірно вирішено і цивільний позов.

             

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України,  врахував дані про її особу, у тому числі й те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, зв'явилася із зізнанням, активно сприяла розкриттю злочину, стан її здоров'я та стан здоров'я малолітніх дітей, які перебувають на її утриманні, а також відсутність тяжких наслідків і конкретні обставини, вчиненого нею злочину щодо ОСОБА_1, перед яким ОСОБА_2 публічно вибачилась в судовому засіданні, і правильно визнав за можливе призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією закону, за яким її визнано винною.

 

Разом з тим колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 безпідставно звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, як про це правильно постановлене питання у касаційній скарзі потерпілого ОСОБА_1   

 

Суд, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не в достатній мірі врахував дані про її особу, ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, та можливість настання наслідків злочину - позбавлення життя особи.

 

З урахуванням наведеного касаційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а вирок щодо ОСОБА_2 - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

 

При новому судовому розгляді суду необхідно врахувати вищенаведене, обставини вчинення злочину, суспільну небезпечність дій ОСОБА_2,  більш повно дослідити дані про її особу, а якщо суд дійде висновку щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину, то міру покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'якою.      

 

            Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

УХВАЛИЛА:

 

            Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1  задовольнити частково, а вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити у той же суд на новий судовий розгляд.

 

 

СУДДІ :

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                Короткевич М.Є.                               Нікітін Ю.І.