У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової  палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 листопада 2006 року справу за спільною касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та      ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду  м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 січня 2005 року щодо         ОСОБА_3

Зазначеною постановою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки, а провадження у кримінальній справі щодо неї за цим законом закрито.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду  Автономної Республіки Крим від 1 березня 2005 року постанову щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Встановлено, що ОСОБА_3  в ніч з 10  на 11 травня 2002 року неналежно виконуючи свої службові обов'язки старшої по зміні медичної сестри Кримської Республіканської клінічної психіатричної лікарні № 1, допустила службову недбалість, що потягло за собою тяжкі наслідки - вчинення пацієнтом ОСОБА_4 самогубства.

У спільній  касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та      ОСОБА_2 просять скасувати вказані судові рішення щодо  ОСОБА_3, а кримінальну справу щодо неї направити на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства. Крім того, зазначають, що судом безпідставно відмовлено в задоволенні їх позовних вимог. 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин середньої тяжкості (ч. 2 ст. 367 КК України), може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо у зв”язку зі зміною обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.  

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3, визнаючи себе повністю винною, заявила у судовому  засіданні  клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття провадження у кримінальній справі з підстав, зазначених у ст. 48 КК України.

Тому суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, у тому числі показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дані протоколів огляду місця події, очних ставок, відтворення обстановки та обставин події злочину, а також дані акта службового розслідування та висновків судово-медичної експертизи,  керуючись ст. 48 КК України, ст. ст. 7, 7-1, 282 КПК України, прийняв законне та обгрунтоване рішення, з яким погодився  суд апеляційної інстанції.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які тягнули б за собою скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду колегія суддів не вбачає.

 Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Відмовити в задоволенні спільної касаційної скарги потерпілим ОСОБА_1 та  ОСОБА_2

С у д д і:

Присяжнюк Т.І.                   Короткевич М.Є                      Нікітін Ю.І.