Судове рішення #291961
У Х В А Л А

У х в а л а

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

 

головуючого

Кравченка К.Т.,

Макаренка М.М.

суддів

Кривенди О.В., Шевченко Т.В.,

                     Кривенди О.В., Кияшка А.Я.

за участю прокурора

Вергізової Л.А.,

 

 

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора м. Севастополя на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 29 грудня 2005 року, яким  засуджено:

 

                                         ОСОБА_1,

                                         ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                         не судимого,

- за ч. 1 ст. 162 КК України на два роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки

  шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

-           - за ст. 304 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.

            На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - три роки шість місяців позбавлення волі;

 

                                          ОСОБА_2,

                                          ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                          не судимого,

- за ч. 1 ст. 162 КК України на два роки обмеження волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

            На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання  - три роки шість місяців позбавлення волі, а на підставі ст.ст. 75, 104 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

             В апеляційному порядку справа не розглядалася.

             Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні таких злочинів.

            10 травня 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, проникли в ГК “Ротор-3” у  м. Севастополі та викрали  з автомобіля “ВАЗ” НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, майно на загальну суму 350 гривень.

             Цього ж дня  засуджені, за попередньою змовою між собою, проникли в зазначений гаражний кооператив та викрали з автомобіля “ГАЗ - 31029” НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, майно на загальну суму 105 гривень.

            10 червня 2005 року вони ж, за попередньою змовою між собою, проникли в цей же кооператив та викрали з автомобіля “ВАЗ -2106” НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, автомагнітолу вартістю 500 гривень.

             Крім того, засуджені, за попередньою змовою між собою, 13 червня 2005 року вночі, з метою заволодіння чужим майном, проникли в ГК “Стрілка-1” в м. Севастополі, де із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинили напад на охоронця вказаного гаражного кооперативу ОСОБА_6 та заволоділи майном, що належало ОСОБА_7, на загальну суму 2053,21 гривень.

            Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою між собою, 18 червня 2005 року вночі проникли у кв.АДРЕСА_1, звідки вчинили крадіжку майна, що належало потерпілій ОСОБА_8, на загальну суму 10 151 гривня.

          У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та допущеними істотними порушеннями кримінально-процесуального закону.

         Зокрема, прокурор зазначає, що суд безпідставно засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.1 ст. 162 КК України, оскільки в їхніх діях відсутній склад даного злочину.

         Крім того, прокурор вказує на те, що суд, на порушення вимог ст. 334 КПК України, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 304 КК України, у вироку не сформулював обвинувачення в цій частині, а також не зазначив, за яким кримінальним законом слід кваліфікувати дії засуджених за епізодами викрадення майна  у ОСОБА_5 та ОСОБА_8        У касаційному поданні зазначено і про те, що суд призначив неповнолітньому ОСОБА_2 за ч.1 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі, хоча відповідно до вимог ст. 98 КК України, до неповнолітніх цей вид покарання не застосовується.   

         Також, у поданні йдеться про те, що суд невірно розв'язав цивільні позови у справі.         

               Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

         На порушення вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення  ОСОБА_1 у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, хоча суд визнав його винним у вчиненні цього злочину та призначив покарання за ст. 304 КК України. 

         Крім того, визнавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні викрадення майна  у ОСОБА_5 та ОСОБА_8, суд у мотивувальній частині вироку не зазначив, за яким кримінальним законом слід кваліфікувати ці дії та невірно вказав одну з кваліфікуючих ознак злочину, що також суперечить вимогам ст. 334 КПК України.

Крім того, суд  призначив неповнолітньому ОСОБА_2 за ч.1 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі, хоча відповідно до вимог ст. ст. 61 та 98 КК України цей вид покарання до неповнолітніх не застосовується.    

         Розв'язуючи цивільні позови в справі, та покладаючи на  ОСОБА_2 обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду, суд, на порушення вимог  ст. 1179 ЦК України, не з'ясував наявність у цього неповнолітнього майна, достатнього для її відшкодування, у зв'язку з чим допустив поспішність у правозастосуванні.

           За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки та постановити рішення з дотриманням усіх вимог і положень  кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

         При новому судовому розгляді справи мають бути перевірені й інші доводи касаційного подання. 

           Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

 

             касаційне подання прокурора задовольнити.

             Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 29 грудня 2005 року щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

              

 

                                                      судді:

 

          

       Кравченко К.Т.                Кривенда О.В.                       Шевченко Т.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація