Справа № 201/1541/13-ц

Провадження № 2/201/865/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.

при секретарі Білодід Ю.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в якому просить суд зобов'язати відповідача зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 04.03.2013 року по вказаній цивільній справі в якості третьої особи було залучено Державну реєстраційну служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

В обгрунтування заявленого позову позивачка посилалась на те, що 25.03.2009 року між нею, як набувачем, та ОСОБА_3, як відчужувачем, було укладено договір довічного утримання згідно умов якого позивачка зобов'язалась здійснювати довічний догляд за ОСОБА_3, а ОСОБА_3 передала у власність позивачки квартиру АДРЕСА_1. В зв'язку з посвідченням цього договору відповідачем було накладено заборону відчуження цієї квартири до припинення чи розірвання договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і позивачка, вважаючи договір довічного утримання припиненим, звернулась до нотаріуса з заявою про зняття заборони відчуження квартири, однак відповідач відмовила у здійсненні цієї нотаріальної дії посилаючись на те, що позивач не надала свідоцтво про смерть ОСОБА_3

Позивач вважає таку відмову безпідставною, необгрунтованою та такою, що порушує її права, так як договір довічного утримання є припиненим з моменту смерті відчужувача, що передбачено ст. 755 ЦК України, позивачка не є родичкою відчужувача, а тому не може отримати свідоцтво про смерть останнього, позивачка згідно чинного законодавства не зобов'язана надавати свідоцтво про смерть відчужувача, а нотаріус достовірно знала про смерть відчужувача, так як була третьої особою в цивільній справі під час розгляду якої було встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що нотаріус може знімати заборону відчуження лише у випадку отримання достовірних даних про смерть відчужувача, що може бути підтверджено лише свідоцтвом про смерть, виданим органами РАЦС. Нотаріусом вчинялись дії направлені на витребування актового запису про смерть відчужувача, однак органи РАЦС відмовили у його наданні. Крім того, представник відповідача зазначив, що на сьогоднішній день нотаріус не має права знімати заборону відчуження, так як ця дія вилучена з переліку нотаріальних дій, встановлених Законом України «Про нотаріат».

Представник Державної реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що 25.03.2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_2 було посвідчено договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_3, як відчужувачем, та ОСОБА_1, як набувачем, згідно умов якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 зобов'язалась забезпечити ОСОБА_3 довічним утриманням (доглядом). (а.с. 14-15).

На виконання вимог ст. 754 ЦК України в цей же день нотаріусом було накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1. (а.с. 15).

07.10.2011 року позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про зняття заборони відчуження квартири, так як договір довічного утримання припинив свою дію в зв'язку зі смертю ОСОБА_3 При цьому позивачка в своїй заяві зазначила, що не може надати свідоцтво про смерть ОСОБА_3, так як їй відмовили у відділі РАЦС у його видачі. (а.с. 16).

В цей же день ПН ДМНО ОСОБА_2 надала листа позивачці, яким фактично відмовила у зняті заборони відчуження з тих підстав, що позивачем не надано оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 18).

Згідно ч. 2 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з офіційного визнання і підтвердження державою фактів смерті фізичної особи, а згідно ч. 4 ст. 6 Закону органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Тобто єдиним належним доказом смерті ОСОБА_3 являється свідоцтво про її смерть.

В той же час, відповідно п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, нотаріус вчиняє таку нотаріальну дію як накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, а згідно ст. 74 Закону України «Про нотаріат» одержавши повідомлення про припинення договору довічного утримання нотаріус знімає заборону відчуження квартири.

Законом не встановлено обов'язок особи, яка повідомила нотаріуса про припинення договору довічного утримання подавати докази такого припинення, а нотаріус не позбавлений права здійснити дії направлені на витребування таких доказів, а отже відмова нотаріуса у зняті заборони відчуження в день звернення позивачки була передчасна.

Однак, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» в редакції на день розгляду справи, нотаріус вчиняє таку нотаріальну дію як накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.

Тобто на сьогоднішній день нотаріус не має права вчиняти таку нотаріальну дію як зняття заборони відчуження, а отже в задоволенні позовних вимог позивача належить відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 5- 8, 10, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про нотаріат», -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.П. Мельниченко