У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Верещак В.М., |
|
суддів |
Лавренюка М.Ю., Пивовара В.Ф., |
|
за участю прокурора |
Яковенко Р.І., |
|
за захисника |
ОСОБА_2, |
розглянувши в судовому засіданні 19 жовтня 2006 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок судової колегії судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеним вироком
ОСОБА_3,
1983 року народження,
раніше судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна:
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_1,
1985 року народження,
раніше судимий, -
засуджений:
- за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбування призначено 12 (дванадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 2608 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. - на відшкодування моральної шкоди.
Засуджені визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, впродовж червня 2005 року розробляли спільний план заволодіння коштовними іконами з будинку сім'ї ОСОБА_4, які мешкали по АДРЕСА_1
Згідно з планом вони достовірно знаючи про дефекти слуху у потерпілої ОСОБА_4, у відсутність господаря будинку ОСОБА_5, вночі проникнуть у будинок, звідки викрадуть ікони, які потім продадуть, а виручені гроші поділять між собою.
5 серпня 2005 року ОСОБА_1 прийшов до ОСОБА_3 і запропонував того ж вечора заволодіти іконами у зв'язку з нагальною потребою в грошах.
Впродовж дня вдома у ОСОБА_3 обидва розробили план злочину, для вчинення якого приготували ніж, біля помешкання ОСОБА_4 сховали металевий прут для нападу на потерпілих і нанесення ударів.
Близько 22 години ОСОБА_3 і ОСОБА_1 прийшли до будинку потерпілих, де до них приєдналася невстановлена слідством особа.
Розподіливши ролі, з метою проникнення в будинок, за допомогою ножа злочинці стали виймати скло.
В цей час ОСОБА_1 побачив у вікні господаря будинку ОСОБА_5, про що повідомив решту.
Не бажаючи припинити злочинні дії, з метою реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою, засуджені через вікно проникли в будинок потерпілого, де заволоділи іконою “Тихвінська богоматір”, вартістю 8650 грн., іконою “Деісус”, вартістю 9500 грн., і лампадою, вартістю 1240 грн., а всього на загальну суму 19390 грн. Викрадені речі засуджені тимчасово поклали ванній кімнаті.
З метою доведення злочину до кінця і, зокрема, заволодіння іконою, яка знаходилася над ліжком ОСОБА_5, ОСОБА_1 взяв у холодильнику спиртні напої, ковбасу, цукерки і запропонував решті випити “для хоробрості” перед нападом на ОСОБА_5 і вчиненням його умисного вбивства.
При цьому засуджені знайшли набір ножів і почали підшукувати найкращий для вбивства. В цей час вони почули, що ОСОБА_5 прокинувся і йде до них зі свічкою, а тому стали ховатися, щоб напасти зненацька.
ОСОБА_3, почувши, що ОСОБА_5 йде в його сторону, з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на вбивство ОСОБА_5а з корисливих мотивів, побіг за ним, наносячи удари ножем у різні частини тіла, спричинивши таким чином не менше шістнадцяти колото-різаних ран. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 впав біля ліжка ОСОБА_4, а засуджені і невстановлена слідством особа забрали речі з ванної кімнати і через виставлене скло втекли.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Б.Г. 7 травня 2006 року помер у лікарні.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 вважає, що в діях її підзахисного відсутній склад злочинів, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки між ним і ОСОБА_3им не було попередньої домовленості на вбивство потерпілого і, за змістом скарги, мав місце ексцес виконавця збоку останнього.
На думку захисника, засудженому призначено надмірно суворе покарання.
Просить скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1 за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та перекваліфікувати його дії з ч. 4 ст. 187 на ч. 4 ст. 186 КК України і пом'якшити призначене покарання.
Доводи скарги засудженого ОСОБА_1 аналогічні доводам скарги його захисника.
Засуджений ОСОБА_3 не оскаржив і касаційне подання щодо нього не принесено.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційні скарги, виступи захисника та прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, грунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у сукупності, як того вимагає стаття 323 КПК України.
Доводи захисника і засудженого, що останній не мав умислу на вбивство і не перебував у попередній змові на вчинення цього злочину з ОСОБА_3им, - безпідставні.
Фактичні обставини справи, як вони встановлені судом, і у скаргах це не оспорюється, свідчать, що засуджені тривалий час готувалися до вчинення саме такого злочину і саме ОСОБА_1 заздалегідь приготував і заніс в оселю потерпілих металевий прут - монтировку. Він же наполіг залізти до оселі, усвідомлюючи, що господар і його дружина вдома, обоє можуть чинити опір, а, зважаючи на те, що вони знали як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1, - в разі залишення їх живими вони можуть повідомити про осіб, які вчинили злочин, у правоохоронні органи.
Як ОСОБА_3, так і ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в суді визнали, що перед нападом на ОСОБА_5, який був у кімнаті, де знаходилася найцінніша ікона, ОСОБА_1 запропонував випити “для хоробрості” і приніс з холодильника спиртне та продукти.
У судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_3, заперечуючи особисту причетність до безпосереднього вбивства ОСОБА_5а, водночас викривали один одного у вчиненні цього злочину.
При відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3, останній показав, за яких обставин було вчинено злочин і як саме наносилися удари потерпілому.
За даними висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5у були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді не менше шістнадцяти колото-різаних ран, локалізованих у різні частини тіла як спереду, так і ззаду.
За показаннями потерпілої ОСОБА_4 вона була очевидцем того, як третя, невстановлена слідством особа, вже на веранді бігла з ножем за її чоловіком, який кричав, що його вбивають.
Суд правильно оцінив цю обставину, як свідчення наявності попередньої змови на умисне вбивство ОСОБА_5а, якого не бажали залишити живим, коли той тікав.
До уваги судом обгрунтовано прийнята і та обставина, що заволодівши двома іконами, засуджені продовжували залишатися в будинку, щоб заволодіти третьою іконою і при цьому позбавити потерпілого життя.
Доводи засудженого і в його інтересах захисника, що ОСОБА_1 не є співучасником, бо безпосередньо не наносив поранення потерпілому, - безпідставні.
За змістом закону смерть потерпілого може не знаходитись у прямому причинному зв'язку з діями окремих співучасників змови, однак вони є наслідком їх узгоджених дій.
За обставин, встановлених судом, які знайшли підтвердження при перевірці касаційних скарг, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтями 115 ч. 2 п. п. 6, 12, 187 ч. 4 КК України.
Призначене покарання відповідає вимогам статті 65 КК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
С у д д і:
Верещак В.М. Лавренюк М.Ю. Пивовар В.Ф.