ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 р. Справа № 5021/806/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов В.О.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивач - Дикий Я.П. за довіреністю № 753278 від 31.05.2012р.,

відповідач - Христофоров О.В. за довіреністю № 15-9597 від 07.12.2012р., Шевцов П.В. за довіреністю № 15-324 від 14.01.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми (вх. 2723С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБіБанк»), м. Київ,

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,

про стягнення 2 603 366,74 доларів США (20 800 900 грн. 25 коп.), -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач подав позовну заяву, в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 10292 від 30.07.2012р.) просить суд стягнути з відповідача станом на 14.05.2012р. на свою користь 803 585,02 дол. США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 6 420 644,31 грн., з якої: 658 969,96 дол. США заборгованість відповідача за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. по нарахованим процентам та сумам заборгованості по 3% річних від прострочених сум до погашення, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 5 265 169,98 грн.; 144 615,06 дол. США пені, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 1 155 747,33 грн., а також судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12 (суддя Заєць С.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 5 262 079,12 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків, 64 380,00 грн. судового збору; у іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення прийнято з посиланням на не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12; задовольнити клопотання ПАТ «Сумихімпром» про зупинення провадження у справі № 5021/756/12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 5021/1100/12.

На думку апелянта, господарським судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме, пункту 1 статті 79 ГПК України, згідно з яким господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом; господарським судом Сумської області не взято до уваги той факт, що 20.07.2012р. ПАТ «Сумихімпром» було сплачено 932,50 дол. США. прострочених відсотків за січень 2012 по кредитному договору № 392 від 28.08.2008р., що підтверджується платіжним дорученням № 396 від 20.07.2012р. та платіжним дорученням №409 від 26.07.2012р. ПАТ «Сумихімпром» було перераховано на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 725 дол. США прострочених відсотків за січень 2012.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та пояснення у справі, вважає оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач не заперечує, що під час розгляду цієї справи №5021/806/12 у господарському суді Сумської області, від відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №392 від 28.08.2008 р. ПАТ «Сумихімпром» на рахунок 29096180010030 надійшли кошти в сумі - 923,50 дол. США (платіжне доручення від 23.07.2012р.) та 725,00 дол. США (платіжне доручення від 27.07.2012р.), однак зазначені кошти були спрямовані ПАТ «ВіЕйБі Банк» на часткове погашення простроченої заборгованості за відсотками в сумі 1 648,50 дол. США, нарахованими за 15.05.2012р. тобто вже після періоду розрахунку заборгованості зазначеного у позовній заяві і станом на 14.05.2012р. загальна заборгованість позичальника ПАТ «Сумихімпром» перед ПАТ «ВіЕйБі Банк» за Кредитним договором №392 від 28.08.2008р. нарахована за період з 24.10.2012 по 14.05.2012р. не змінилась і складала в іноземній валюті доларі США - 803 585, 02, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (7,9900 грн. за 1 долар США) станом на 14.05.2012р. становило - 6 420 644,31 грн.

Позивач вказує, що відповідно до умов пункту 2.14 Кредитного договору №392 від 28.08.2008 р., відповідач доручив Банку, якій має право на підставі цього доручення здійснювати договірне списання з поточного рахунку відповідача та з будь-якого іншого його рахунку, відкритого в ПАТ «ВіЕйБі Банк», грошових коштів в сумі заборгованості відповідача за цим Договором, враховуючи прострочену заборгованість за нарахованими процентами, строкову заборгованість за нарахованими процентами, прострочену заборгованість та строкову заборгованість за кредитом, пеню, штрафи та інші платежі, що мають сплачуватись згідно з цим договором; право на договірне списання виникає у Банку у випадках, передбачених в пункті 2.11. цього Договору, а також з дня, наступного за останнім днем строку, протягом якого відповідач зобов'язався виконати будь-яке грошове зобов'язання за цим договором.

Враховуючи вищевказане позивач зазначає, що відповідно до умови Кредитного договору, кошти отримані від ПАТ «Сумихімпром» у розмірі 923,50 дол. США та 725,00 дол. США були спрямовані ПАТ «ВіЕйБі Банк» на часткове погашення простроченої заборгованості за відсотками в сумі 1 648,50 дол. США, нарахованих за 15.05.2012р., тобто вже за наступний період ніж той, що було визначено у позовній заяві, шляхом договірного списання цих коштів з рахунків ПАТ «Сумихімпром».

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача (№ 2773 від 01.04.2013р.) про зупинення апеляційного провадження у справі № 5021/806/12 до вирішення справи № 920/416/13-г за позовом ПАТ «Сумихімпром» до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. недійсним. На підтвердження викладеного відповідач надав копію ухвали господарського суду Сумської області від 13.03.2013р. про порушення провадження у справі № 920/416/13-г.

Відповідно до статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, з аналізу наведеної норми права вбачається, що для зупинення провадження потрібно довести саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2012р. у справі № 5021/806/12 було задоволено клопотання ПАТ «Сумихімпром» про зупинення провадження у справі № 5021/806/12 та зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5021/1100/12 за позовом ПАТ «Сумихімпром» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р.

З наданих до суду апеляційної інстанції документів вбачається, що рішенням господарського суду Сумської області від 17.09.2012р. у справі № 5021/1100/12 у задоволені позову ПАТ «Сумихімпром» до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. відмовлено (т.2, а.с. 82-83), а постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.12.2012р. вказане рішення залишено без змін (т.3, а.с. 2-4).

Крім того, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що подання повторного позову про визнання недійсним кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. є зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи; згідно з нормами ГПК України відмова у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Сумської області по даній справі, з наступних підстав.

Як встановлено колегією суддів, 28.08.2008 р. був укладений кредитний договір № 392, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у формі мультивалютної кредитної лінії в сумі, еквівалентній 27 000 000,00 грн., із строком повернення до 27.09.2009 р., та сплатою 14,5 % річних за користування кредитом по траншах в дол. США та 21,5% річних за користування кредитом по траншах в гривнях.

13.11.2008р. до вищевказаного кредитного договору сторони уклали додаткову угоду № 3, згідно якої було внесено зміни та встановлено процентну ставку за користування кредитом по траншах в доларах США - 17 % річних; по траншах в гривні 26 % річних.

Додатковою угодою № 4 від 13.11.2009 р. до кредитного договору було змінено процентну ставку за користування кредитом і встановлено її розмір у розмірі 26 % річних .

Додатковою угодою № 4 від 22.04.2009 р. до кредитного договору було встановлено, що кредит надається у сумі 5 544 350,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 42691 945,00 грн. Офіційний курс НБУ станом на дату підписання цієї додаткової угоди становить 7,7 грн. за один дол. США. Станом на видачу траншів офіційний курс НБУ становив 4,8457 грн. за один дол. США.

Додатковою угодою № 10 від 01.07.2010 р. до кредитного договору було продовжено строк користування кредитом до 01.08.2010 р.

У відповідності до пункту 2.7 кредитного договору, позивач за користування кредитом нараховує проценти за користування кредитними коштами, виходячи із фактичної суми заборгованості.

Згідно з пункту 2.7.1 Договору та додаткової угоди № 7 від 30.10.2009 р. проценти, нараховані за місяць відповідно до пункту 2.6. цього договору відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше 25 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Пунктом 4.3 статті 4 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього договору, за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними позивачем.

Розглядом матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 5 544 350 дол. США.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 (т.1, а. с. 80-83), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. (т.1, а. с. 84-87), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до відповідача Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми про стягнення 58 283 874, 15 грн. за невиконання умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. були задоволені повністю, а саме: присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», 6 763 049,25 доларів США (в т.ч. 630 977,82 доларів США прострочених процентів за користування кредитом, 5 544 350 доларів США простроченої суми основного боргу за кредитом, 83 781,29 доларів США строкових процентів за користування кредитом, 503 940,14 доларів США пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів), що еквівалентні у національній валюті 53 911 647,96 грн.

30.08.2011р. господарським судом Сумської області на виконання рішення господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. було видано відповідний наказ (т.1, а. с. 88).

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справ, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт порушення відповідачем умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. та розмір заборгованості за цим договором станом на 01.06.2011р. встановлено рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р.

Як зазначає позивач, відповідач, на момент розгляду справи № 5021/806/12, заборгованість за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р., встановлену рішенням господарського суду Сумської області від 05.07.2011р. по справі № 5021/1258/2011 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. не сплатив.

У зв'язку з чим позивач 07.06.2012р. звернувся з позовом, з урахуванням уточнень, прийнятих судом до розгляду, про стягнення з відповідача за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. 658 969,96 дол. США заборгованості відповідача за кредитним договором № 392 від 28.08.2008р. по нарахованим процентам та по 3% річних від прострочених сум до погашення, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 5 265 169,98 грн.; 144 615,06 дол. США пені, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2012р. становить 1 155 747,33 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.04.2013р. пояснив, що заперечень щодо розрахунку позивача немає.

Таким чином, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати основної суми заборгованості відповідно до кредитного договору № 392 від 28.08.2008р., у нього виникла за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р. заборгованість по нарахованим процентам за користування наданими йому позивачем кредитними коштами в сумі 534 105,70 доларів США (в еквіваленті по курсу НБУ 7,9900 за 1 долар США станом на 14.05.2012р. становить 4 267 504, 54 грн.), що визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що у процесі розгляду справи позивачем було погашено заборгованість за відсотками за січень 2012р., що підтверджується платіжними дорученнями № 409 від 26.07.2012р. на суму 725,00 доларів США, № 396 від 20.07.2012р. на суму 923,50 доларів США (т.2, а.с. 50, 51, 77).

Колегія суддів, не приймає у якості доказу погашення заборгованості за відсотками надане відповідачем платіжне доручення №599 від 22.10.2012р. у розмірі 100 доларів США за січень 2010р., оскільки вказана заборгованість була сплачена відповідачем вже після прийняття рішення у даній справі.

У зв'язку з чим провадження у справі у частині вимог позивача у розмірі 1 648,50 доларів США заборгованості за відсотками у відповідності до пункту 1.-1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідач відповідно до статті 33 ГПК України, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надав доказів сплати за Кредитним договором та заборгованості за відсотками та комісії, пені.

З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 532 457,20 доларів США, що в еквіваленті станом на 14.05.2012р. становить 4 254 333,03 грн. заборгованості за відсотками за період з 24.10.2011р. по 14.05.2012р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області № 5021/2509/2011 від 24.10.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (т.1, а. с. 116), пунктом 5 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату платежів за зобов'язаннями, які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає практиці викладеній у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі № 21-113а11 та постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2012р. у справі № 5021/756/12 при вирішенні спорів цієї категорії.

Тобто пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за порушення умов кредитного договору № 392 від 28.08.2008р. є нарахованою на поточні вимоги позивача по сплаті процентів за період 24.10.2011р. по 14.05.2012р. а саме після порушення провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство ПАТ «Сумихімпром».

Пунктами 1 та 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У частині 6 статті 231 ГК України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з чим вимоги позивача у частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з урахуванням здійсненого судом перерахунку підлягають задоволенню за період з 13.11.2011р. по 14.05.2012р. у розмірі 140 888,74 доларів США, яка станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 112 569,03 грн., а у інший частині у її стягненні слід відмовити, як необґрунтовано заявленої до стягнення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 92 794,72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 14.05.2012р. складає 741 429,82 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 30 133,17 доларів США, яка станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 240 764,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню на підставі статті 625 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частиною 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. у справі № 5021/806/12 частково скасувати та прийняти нове, виклавши його в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5, код ЄДРПОУ 19017842) 532 457,20 доларів США, що станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 4 254 333,03 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 92 794,72 доларів США, що станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 741 429,82 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та 30 133,17 доларів США, що станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 240 764,03 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків, 140 888,74 доларів США - пені, що станом на 14.05.2012р. є еквівалентною 112 569,03 грн. та 64 380, 00 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі щодо стягнення 1 648,50 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.04.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.