ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.13 Справа№ 914/620/13-г
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м. Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Львів
про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 911 грн. 00 коп.
Суддя Гулик Г.С.
при секретарі Михновецький Ю.О.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в особі Львівської обласної дирекції про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 4 911 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 13.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.02.2013р. В зв'язку із неявкою в судове засідання сторін та невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 13.02.2013р., розгляд справи відкладено на 19.03.2013р. Ухвалою суду від 19.03.2013р., через неявку в судове засідання сторін та невиконання відповідачем вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи відкладено на 10.04.2013р.
Позивач втретє у судове засідання 10.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. Вимоги ухвали суду про надання доказів виконав.
Відповідач втретє у судове засідання 10.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав відзиву на позов не надав.
Виходяи із вимог ст.69 ГПК України щодо строку вирішення спору, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі позивача та відповідача, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив таке:
25.09.2012р. в м.Львові на площі Галицькій, 2 мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE» (державний номерний знак BC 37-37 AP) - Вінніков Василь Григорович не дотримався дистанції і наїхав на стоячий спереду автомобіль марки «CITROEN C4» (державний номерний знак ВС 34-71 СТ), яким управляв гр. Цісінський Мар'ян Богданович. В результаті наїзду автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE» спричинено технічні пошкодження автомобілю марки «CITROEN C4».
Згідно довідки ДАІ №9078078 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення громадянином Вінніковим В.Г. п. 13.1 правил дорожнього руху України.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.10.2012р. по справі №1316/3853/13 встановлено, що 25.09.2012р. о 09 год. 40 хв. в м.Львові на площі Галицькій, 2 громадянин Вінніков В.Г. керуючись автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE» (державний номерний знак BC 37-37 AP) не дотримався дистанції, внаслідок чого наніс технічні ушкодження автомобілю марки «CITROEN C4» (державний номерний знак ВС 34-71 СТ), через що громадянина Віннікова В.Г. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн. 00 коп.
04.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (страховик, позивач по справі) та Цісінським Мар'яном Богдановичем (страхувальник) укладено договір страхування №640550081.12 (далі по тексту - договір). Забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль марки «CITROEN C4», номер кузова (шасі) VF7NCNFUCCY552787, 2012 року випуску, державний номерний знак ВС 34-71 СТ. Страхова сума становить 160 000 грн. 00 коп.
Згідно умов договору, укладеного між позивачем та гр. Цісінським М.Б., при настанні страхового випадку страхувальник має право отримати страхову виплату, а страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, сума якого визначається вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
25.09.2012р. гр. Цісінський М.Б. повідомив позивача про страхову подію та подав заяву, в якій просив виплатити йому страхове відшкодування у сумі, вказану в рахунку ТзОВ «Ілта-Львів». Згідно рахунку-фактури ТзОВ «Ілта-Львів» від 01.10.2012р. розмір страхового відшкодування визначений у сумі 4 911 грн. 86 коп. (з ПДВ).
08.10.2012р. позивачем складено страховий акт №6516, в якому визначено розмір страхового відшкодування - 4 911 грн. 86 коп. (з ПДВ) (розрахунок страхового відшкодування є додатком до страхового акту), та передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Ілта-Львів».
На виконання умов договору страхування транспортного засобу гр. Цісінському М.Б. було виплачено 4 911 грн. 86 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, шляхом перерахування коштів ТзОВ «Ілта-Львів», згідно рахунку-фактури від 01.10.2012р., що підтверджено платіжним дорученням №11182 від 18.10.2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, страхування цивільно-правової відповідальності гр.Віннікова В.Г. здійснено Львівською обласною дирекцією Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (відповідач по справі), що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/5592529 від 17.02.2012р.
15.01.2013р. позивач, на адресу відповідача направив вимогу №166, в якій просив у семиденний термін, з дня отримання цієї вимоги сплатити компенсацію в порядку регресу на суму 4 911 грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування. Вимога була отримана відповідачем 21.01.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, ця вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.
Доказів погашення заборгованості на день подання позову відповідачем не надано.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про страхування» предметом страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхувальником виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Потерпілий (Цісінський М.Б.) використав своє право на звернення до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з укладенням договору страхування транспортного засобу №640550081.12 від 04.09.2012р. Тобто, в розумінні положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України позивач в порядку регресу набув право на виплату страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина гр. Віннікова В.Г., який керував транспортним засобом марки «HYUNDAI SANTA FE» (державний номерний знак BC 37-37 AP), підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.10.2012р. по справі №1316/3853/13.
Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14 обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.
Під час настання ДТП автомобілем марки «HYUNDAI SANTA FE» (державний номерний знак BC 37-37 AP) керував гр. Вінніков В.Г. Цивільно-правова відповідальність гр. Віннікова В.Г. застрахована у відповідача, згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АВ/5592529 від 17.02.2012р.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «CITROEN C4» (державний номерний знак ВС 34-71 СТ), а до позивача, страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право зворотної вимоги.
Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
Матеріалами справи підтверджено факт відшкодування позивачем страхувальнику розміру відновлювального ремонту та виникнення в нього права вимоги, яке страхувальник, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Крім того, підтверджено факт про те, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки та встановлено, що розмір заявленого позивачем до стягнення з відповідача суми вимоги не перевищує розміру права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи із змісту наведених норм та документально підтвердженого факту, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та виходячи із вимог п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» від 18.12.2009р. №14 і керуючись, п. 2 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 25, ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996р. №85/96-ВР (з внесеними змінами і доповненнями), ст. 355 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 16, 979, 993, ч. 2 ст. 1187, ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01035, м.Київ, вул.Жилянська, 75, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00034186), в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (79039, м.Львів, вул.Бортнянського, 12) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 16285602) 4 911 грн. 00 коп. збитків у порядку регресу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Гулик Г.С.