ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2013 року Справа № 5013/1608/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В. - доповідач
суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В. (Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 05.04.13р.)
Секретар судового засідання Єрьоміної К.В..
Представники сторін:
від позивача: Собко Л.В., довіреність №б/н від 01.01.13, представник;
представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт", с. Кам'яний Міст, Кіровоградська область на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.13р. у справі № 5013/1608/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА", м. Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт", с. Кам'яний Міст, Кіровоградська область
про стягнення 95993,30 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.01.2013р. (суддя Макаренко Т.В.) позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з транспортно - експедиторського обслуговування у сумі основного боргу - 87722,00 грн; 3 % річних - 1601,80 грн; 87,72 грн - інфляційних втрат; пені - 6581,78 грн, всього 95993,30 грн.- задоволено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Публічне акціонерне товариство "Капустянський граніт" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА", м. Київ не надало.
Представник заявника у судове засідання не з»явився. Враховуючи те, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють розглянути скаргу по суті, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір за відсутністю Публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт" яке про час та місце судового засідання повідомлене належним чином.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "КСТ ГРУП УКРАЇНА" (експедитор) та закритим акціонерним товариством "Капустянський граніт" (правонаступником якого є ПАТ "Капустянський граніт") (замовник) укладено договір № 16/12/09 від 21.12.2009 року, згідно з умовами п. 1.1 якого експедитор зобов»язався від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним транспортом по території України, країн СНД та інших держав а замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити наданні послуги.
Відповідно до п. 3.1 договору, Замовник здійснює 100% передплату в розмірі заявленого об»єму перевезення вантажів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Експедитора на підставі виставлених рахунків, протягом п»яти банківських днів.
Згідно приписів ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) № 00000194 за лютий 2012 року від 29.02.2012 року (згідно договору № 16/12/09 від 21.12.2009 року) на суму 112082,00 грн, № 00000623 за березень 2012 року від 30.03.2012 року (згідно договору № 16/12/09 від 21.12.2009 року) на суму 11932,00 грн, № 00000558 за березень 2012 року від 02.03.2012 року (згідно договору № 16/12/09 від 21.12.2009 року) на суму 15790,00 грн., загальною вартістю 139804,00 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень, посвідчені печатками сторін. (а.с.15-17).
Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо оплати вартості виконаних послуг були здійснені частково у розмірі 52082,00 грн., згідно платіжного доручення № 225 від 14.02.12р. (а.с. 72). 26.10.12р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 344 від 27.07.12р. щодо проведення відповідачем остаточного розрахунку за надані послуги, згідно договору від 21.12.09р. № 16/12/09.
Доказів оплати суми боргу в повному обсязі за договором відповідачем не надано, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги, за договором № 16/12/09 підтверджується в тому числі Актом звірки взаємних розрахунків № 340 від 27.07.12р., підписаним сторонами без заперечень станом на 30.06.12р. на суму 87722, 00 грн. (а.с. 23). За даних обставин вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 87722, 00 грн. обґрунтовані та задоволені правомірно.
Посилання відповідача на неотримання рахунків є безпідставним, оскільки рахунки на оплату виконаних робіт, були направлені відповідачу, що підтверджується копіями чеків Укрпошти № 7304 від 30.03.2012 року, № 9789 від 13.03.2012 року, № 9034 від 02.03.2012 року (а.с 38-39). Крім того, факт їх отримання відповідачем, підтверджується посиланням на номер рахунку у платіжному дорученні, яким частково здійснено оплату товару (а.с. 72).
Окрім суми основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1601, 80 грн.; інфляційні втрати - 87,72 грн.; пеню - 6581,78 грн. в період з квітня по листопад 2012р.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3.4 Договору за прострочку платежу замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочки.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором підтверджується матеріалами справи, тому судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних - 1601, 80 грн.; інфляційних втрат - 87,72 грн.; пені - 6581,78 грн. за прострочення виконання зобов»язання в період з квітня по листопад 2012р.
Враховуючи викладені обставини, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі колегія суддів вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.101 -105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Капустянський граніт", с. Кам'яний Міст, Кіровоградська область на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.13р. у справі № 5013/1608/12- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.01.13р. у справі № 5013/1608/12 - без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Повний тест складено 12.04.13