УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 11/796/967/2013 р.

Постанова

попереднього розгляду справи

11 квітня 2013 року суддя Апеляційного суду м. Києва Ноздряков В.М. з участю прокурора Глиняного С.В. провівши попередній розгляд кримінальної справи відносно ОСОБА_1, -

встановив:

вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року ОСОБА_1 засуджений за ст.ст. 187 ч.4, 289 ч.3, 115 п.6 ч.2 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На вирок подані апеляції.

Вислухавши думку прокурора, який вважав, що справа не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, вважаю, що справа підлягає поверненню до районного суду через порушення вимог ст. 350 КПК України.

З протоколу судового засідання видно, що прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 187 ч.4, 289 ч.3, 115 ч.2 п.6 КК України і призначити покарання за сукупністю злочинів у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

З думкою прокурора суд погодився.

В апеляційній скарзі той же прокурор ставить питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і істотним порушенням вимог КПК України.

Істотне порушення вимог кримінально-процесуального кодексу на думку прокурора полягає у тому, що суд недостатньо мотивував свій висновок щодо призначення покарання за ст. 115 ч.2 п.6 і по сукупності злочинів саме у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. А невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, на думку прокурора, полягає у тому, що вказівка у вироку про визнання засудженим умислу на вбивство з метою заволодіння майном потерпілого не відповідають матеріалам кримінальної справи.

Така аргументація свідчить про те, що прокурор в своїй апеляції не навів доводів істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону передбаченого ст. 370 КПК України, а також порушення вимог п.1 ст.369 КПК України, оскільки прокурором не взяті до уваги положення ч.2 ст. 369 КПК України.

Таким чином, апеляція прокурора не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.350 КПК України.

Крім того, в апеляції прокурора зазначається, що ОСОБА_1 засуджений і за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, хоча у вироку відсутня будь-яка інформація з цього приводу.

Апеляція адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого теж не відповідає вимогам ст. 350 КПК України, оскільки в резолютивній частині апеляції ставиться питання про скасування вироку від 7 липня 2012 року, хоча вирок постановлений 27 липня 2012 року.

Крім того, ставлячи питання фактично про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з п.6 ч.2 ст.115 КК України на ст. 115 ч.1 і з ч.4 ст.187 КК України на ч.4 ст. 186 КК України адвокат у той же час ставить питання про скасування вироку і постановлення нового вироку апеляційним судом. Але така постановка питання протирічить положенням ст. 366, 378 КПК України, тобто прохання особи, яка подає апеляцію, знаходиться у протиріччі з кримінально-процесуальним кодексом 1960 року в частині того, які рішення може прийняти апеляційний суд по результатам розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України, -

постановив:

кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 187 ч.4, п.6 ч.2 ст.115, 289 ч.3 КК України повернути до Дніпровського районного суду м.Києва для виконання вимог ст. ст. 350, 352 КПК України відносно апеляцій прокурора та адвоката ОСОБА_2

Суддя: В.М. Ноздряков