14 грудня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) ім.Покришева на рішення Голопристанського районного суду від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ВАТ ім.Покришева звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про заборону проведення будь-яких дій щодо користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що відповідно до державного акта на право колективної власності на землю товариство є власником земельних ділянок, на яких розміщені багаторічні насадження та меліоративні споруди, розпорядженням голови Голопристанської районної державної адміністрації НОМЕР_1 надано право жителям села Таврійське, які є власниками земельних часток (паїв)            ВАТ ім.Покришева, на передачу земельних ділянок у власність та виділення їх в натурі; серед числа таких громадян є і відповідач, однак він не дочекався вилучення земельної ділянки у товариства і розпочав її використання, чим порушує права товариства. Позивач просив заборонити відповідачу проводити будь-які дії по користуванню земельною ділянкою до вирішення компетентними органами питання вилучення ділянки у товариства.

Рішенням Голопристанського районного суду від 19 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ ім.Покришева просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. 

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1762 га згідно Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 12 грудня 2002 року, межі ділянки визначені в натурі на місцевості.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                       ВАТ ім.Покришева до ОСОБА_1 про заборону проведення будь-яких дій щодо користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ВАТ ім.Покришева на рішення Голопристанського районного суду від 19 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ВАТ ім.Покришева.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін