ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2013 р. Справа № 804/2854/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Мізері А.В.
за участю :
представника позивача : Семенової І.В
представника відповідача : Маслова С.С.
розглянувши у відритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» про накладення арешту на кошти та інші цінності,-
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра», що знаходяться в банку.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» має податковий борг в сумі 167 835,72 грн. У відповідача відсутнє майно яке може бути предметом стягнення та наявні відкриті розрахункові рахунки у банківських установах. Таким чином, оскільки відсутність самостійного погашення податкового боргу може привести до ненадходження до бюджету грошових коштів у вигляді податків, при тому, що боржник має відкриті розрахункові рахунки у банках, в даному випадку виникла необхідність звернутися до суду з позовом про накладення арешту на кошти і та інші цінності, такого платника податків, що знаходяться в банках.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в ньому та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, надавши до суду письмові заперечення проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра», зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.08.2010 року за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Кіровський район, вулиця Флотська, будинок 7, квартира 1, та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.
Відповідач має податковий борг, який склався з заборгованості по податку на прибуток, авансових внесків з податку на прибуток та податку на додану вартість і станом на 29.03.2013 року становить 155 346,58 грн.
Згідно з довідкою про відкриті розрахункові рахунки у установах банків по Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» (код ЄДРПОУ 37214143), наявні наступні відкриті банківські рахунки: № 26057060793392 ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299; № 26003060805892 ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 305299; № 26001500042747 ПАТ «Креді Агріколь Банк» МФО 300614.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, «Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 за № 1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 січня 2012 р. за № 9/20322.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Порядок накладення арешту органом державної податкової служби на майно та/або кошти платника податків встановлено нормами статті 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року за № 1398 (далі порядок № 1398).
Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності хоча б однієї із наведених обставин.
Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу та направлення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.
Згідно п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 за № 1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 січня 2012 р. за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Дані вимоги кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України, щодо застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, яке здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.
В даному випадку позивачем до суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок застосування такого виду арешту.
Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними п.94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.
При цьому, необхідно зазначити, що глава 9 «Погашення податкового боргу платників податків» Податкового Кодексу України встановлює певний порядок вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі. Арешт коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку, про який просить позивач, є способом забезпечення погашення податкового боргу, що має застосовуватись при неможливості погашення податкового боргу зазначеними заходами.
Суд звертає увагу, що податковий орган як підставу для звернення до суду вказує підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, яким передбачено право податкового органу на звернення до суду, щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що необхідними умовами для звернення до суду та відповідно застосування арешту на підставі цієї норми являється наявність податкового боргу та відсутність майна (його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу).
На підтвердження відсутності майна позивачем наданий єдиний доказ - фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» станом на 31.12.2011 року.
Суд вважає, що звіт станом на 31.12.2011 року не може бути достатнім і безперечним доказом відсутності майна підприємства (його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу). Доказів того, що позивачем були здійснені заходи щодо розшуку та встановлення майна відповідача до суду не надано. Відповідачем, в свою чергу зазначено, що майно у підприємства наявне.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні законодавчі підстави для задоволення позову, а позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази в підтвердження своїх позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Електра» про накладення арешту на кошти та інші цінності - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 04.04.2013 року.
Суддя С.І. Озерянська