АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження №22-ц/796/5821/13 Головуючий в 1 інстанції - Кириленко Т.В.
Доповідач - Желепа О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Кулікової С.В.
при секретарі Дубик Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року в справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИЛА:
Відділ Державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, посилаючись на те, що на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві знаходиться виконавчий лист № 2-2085/11 від 22.12.2011 року виданого Святошинським районним судом м. Києва 08.06.2012 року, згідно якого зобов'язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Парадайс» автомобіль AUDI А6, 2008 року випуску, легковий седан, номер шасі НОМЕР_3, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 з незаконного володіння.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.11.2012 року подання державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Святошинського РУЮ в м. Києві - задоволено.
Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-2085/11 від 22.12.2011 року виданого Святошинським районним судом м. Києва 08.06.2012 року.
Виконання ухвали доручено Адміністрації державної прикордонної служби України.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні подання у зв'язку з його недоведеністю.
В апеляційній скарзі посилався на те, що суд першої інстанції розглядаючи подання не перевірив чи дотриманий встановлений законом порядок звернення із таким поданням та чи забезпечена у встановленому законом порядку можливість участі боржника у розгляді подання. Зазначав, що в матеріалах подання відсутні будь-які докази того, що державним виконавцем направлялись боржнику будь-які документи по виконавчому проваджені, а саме зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, доказів про отримання документів виконавчого провадження, чи конвертів з документами, які надсилалися боржнику і повернулися ВДВС за закінченням терміну зберігання. Тобто, судом належним чином не встановлено ухилення боржника від виконання зобов'язань, оскільки не доведено його обізнаність щодо самого факту відкриття виконавчого провадження. Отже, апелянт вважає, що обмеження у праві виїзду за кордон було застосовано судом передчасно без належного з'ясування фактичних обставин, що підлягають перевірці. Також вказував на той факт, що суд першої інстанції не перевірив факту наявності або відсутності у боржника закордонного паспорту, не встановив та не надав належної правової оцінки відсутності будь-яких доказів щодо даних обставин. Посилався на те, що суд не перевірив і не встановив відомих ВДВС відомостей, які виключали можливість висновку про ухилення боржника від виконання рішення суду, а саме того, що постановою ст. ДІМ Святошинського РУ УМВС в м. Києві від 10.11.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за невиконання рішення суду ЖРЗПЗ № 2268 від 02.11.2012 року.
До апеляційного суду представник ВДВС не з'явився направив свої заперечення.
ОСОБА_1 також до суду не з'явився, про день і час розгляду апеляційної скарги повідомлений.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 2 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Згідно п. 18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2012 року державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві П'янківською Г.П. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2085/11 від 22.12.2011 року виданого Святошинським районним судом м. Києва 08.06.2012 року згідно якого зобов'язано ОСОБА_1 повернути ТОВ «Парадайс» автомобіль AUDIА6, 2008 року випуску, легковий седан, номер шасі НОМЕР_3, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 з незаконного володіння.
У поданні про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, державний виконавець зазначає, що боржник жодного разу не з'явився на виклик держаного виконавця до ВДВС, а спроби зв'язатися з ним є безуспішними,
Матеріали справи надані суду першої інстанції, не містять будь-яких доказів того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження , повідомлення про визначення строку для добровільного виконання судового рішення, що боржник був повідомлений про необхідність з'явитися до державного виконавця.
В матеріалах справи також відсутні будь які докази, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та намагається виїхати за межі України, щоб уникнути цивільно-правової відповідальності.
Посилання державного виконавця в запереченнях на апеляційну скаргу на докази та обставини, які не повідомлялись суду першої інстанції не можуть бути враховані апеляційним судом, так, як нові докази відповідно до ст. 303 ЦПК України можуть бути прийняті апеляційним судом, лише в разі не подання їх до районного суду з поважних причин. Жодних поважних причин неподання доказів до районного суду державним виконавцем в його запереченнях не наведено.
Суд першої інстанції, задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не з'ясував усі обставини необхідні для правильного вирішення справи, не врахував, що державним виконавцем не було вчинено всіх необхідних дій для виконання рішення суду та не з`ясував, чи мало місце ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань з моменту відкриття виконавчого провадження та до звернення до суду з вказаним поданням.
Таким чином, ні подання державного виконавця, ні матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.
Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, а тому ухвала підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання через його недоведеність.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову, якою в задоволені подання Відділу Державної виконавчої служби Святошинського РУЮ в м. Києві про тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: