6 грудня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 1 серпня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства (далі -ОКВПТГ) “Моргородтеплоенерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по оплаті теплопостачання та гарячого водопостачання, посилаючись на те, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1, фактично користується послугами з тепло- та гарячого водопостачання квартири, однак такі послуги належним чином не оплачує.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Судом до участі в справі як відповідачів притягнуто ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4                                              Позивач, під час розгляду справи уточнивши вимоги, просив стягнути із відповідачів солідарно 2605 грн. 76 коп., оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є членами сім'ї ОСОБА_1 і проживають із ним.

            Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 1 серпня           2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи позов, суд виходив із того, що ОСОБА_1 є наймачем і всі відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1, фактично користувались послугами з тепло- та гарячого водопостачання, однак в порушення положень ст. ст. 64, 68 ЖК України такі послуги належним чином не оплачували; суму заборгованості судом визначено відповідно до наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                 ОКВПТГ “Моргородтеплоенерго” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості по оплаті теплопостачання та гарячого водопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від                1 серпня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін