У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          13 грудня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Селидівський хлібокомбінат” про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

               У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 її незаконно було звільнено з роботи на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України.

             Рішенням Селидівського міського  суду від 5 липня 2004 року у задоволенні позову відмовлено.

             Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2004  року,  рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог.

            У касаційній скарзі ВАТ “Селидівський хлібокомбінат” просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване  рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ВАТ “Селидівський хлібокомбінат” відхилити, рішення Апеляційного суду Донецької області від 29 вересня 2004 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                     Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін