У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
|
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства “Санаторій ім. Першого Травня” закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (далі - ДП “Санаторій ім. Першого Травня” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”) та комунального підприємства (далі - КП) “Оболоньжитлоексплуатація” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи : ОСОБА_5, ОСОБА_6, про виселення, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ДП “Санаторій ім. Першого Травня” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права на житлове приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2002 року ДП “Санаторій ім. Перше Травня” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” звернулося до суду із зазначеним вище позовом у якому просило виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначалося про те, що відповідачі, маючи відповідне житло, самовільно зайняли спірну квартиру й відмовляються її звільняти, чим перешкоджають у передачі відомчої житлової площі у комунальну власність.
У зустрічному позові ОСОБА_1 просила визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказувала про те, що ця квартира була надана у користування її сім'ї у 1997 році. Вона перебувала у непридатному для проживання стані, а тому за власні кошти була відремонтована. Комунальні платежі вона систематично сплачує. Оскільки іншого житла у неї немає, просила визнати за нею право користування спірним житлом.
У жовтні 2003 року КП “Оболоньжитлоексплуатація” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартир АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначалося про те, що спірні житлові приміщення зайняті ними самовільно й у них є інше житло. Крім того, згідно з ордером НОМЕР_1 квартира АДРЕСА_1 надана у користування ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року, позов ДП “Санаторій ім. Першого Травня” ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” задоволено повністю, а позов КП “Оболоньжитлоексплуатація” задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановлено виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, просить їх скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із статтею 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судами норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336 - 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 вересня 2004 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко
Ю.Л. Сенін