У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
|
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 6 жовтня 2003 року, додаткове рішення цього ж суду від 11 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 3 березня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що між ним та відповідачкою 17 травня 2001 року було укладено договір довічного утримання. Згідно з умовами договору ОСОБА_2 зобов'язувалася матеріально його утримувати та надавати необхідну допомогу, а він в свою чергу передає їй у власність квартиру АДРЕСА_1. Разом з тим, ОСОБА_2 порушила умови договору щодо належного матеріального забезпечення, а тому просив суд розірвати договір довічного утримання, повернувши йому вказану квартиру.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 6 жовтня 2003 року позов задоволено. Договір довічного утримання, укладений 17 травня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за НОМЕР_1, розірвано й повернено позивачу у власність квартиру АДРЕСА_1.
Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 листопада 2003 року стягнено з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 153 грн. 31 коп.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 3 березня 2004 року судові рішення суду першої інстанції залишені без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із судовими рішеннями, просить їх скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із статтею 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушень судами норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336 - 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 6 жовтня 2003 року, додаткове рішення цього ж суду від 11 листопада 2003 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 3 березня 2004 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко
Ю.Л. Сенін