У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          12 грудня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про витребування майна та відшкодування збитків і зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про стягнення 50 грн.,

в с т а н о в и л а :

               У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що передав відповідачу для ремонту електронасос, проте цей насос належним чином не відремонтовано, чим йому завдано збитків.

             ОСОБА_2 предявив зустрічний позов, в якому просив стягнути з     ОСОБА_1 вартість робіт по ремонту електронасоса в сумі 50 грн. 

             Рішенням Борівського районного суду від 9 грудня 2002 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від          31 березня 2003  року, позов ОСОБА_1 в частині витребування майна задоволено, а у задоволенні решти вимог  відмовлено; зустрічний позов задоволено.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Борівського районного суду від 9 грудня 2002 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 березня 2003 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                               Л.І.Охрімчук

                                                                                                               Ю.Л.Сенін