У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Сосонської сільської ради Вінницького району про усунення перешкод у користуванні сараєм та земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Сосонської сільської ради Вінницького району про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину частково недійсними, визнання права власності на сарай за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Вінницького районного суду від 20 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 серпня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 1999 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Сосонської сільської ради Вінницького району про усунення перешкод у користуванні сараєм та земельною ділянкою, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та сараєм.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, Сосонської сільської ради Вінницького району про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину частково недійсними, визнання права власності на сарай, мотивуючи тим, що зазначений сарай він сам побудував і він не входив до спадкового майна.
Рішенням Вінницького районного суду від 20 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25 серпня 2004 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_2 задоволено частково.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Вінницького районного суду від 20 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 серпня 2004 року, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Вінницького районного суду від 20 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25 серпня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.