Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Диби В.Г., Закропивного О.В., Черненко В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Мереф'янської філії до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Управління праці та соціального захисту населення Харківської державної районної адміністрації, про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду Харківської області від 21 серпня 2012 року та на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2009 року публічне акціонерне товариство «Харківгаз» в особі Мереф'янської філії звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 02 квітня 2001 року між ним та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір № 5 про надання послуг з газопостачання. Особовий рахунок, за яким здійснювався облік спожитого природного газу за адресою: АДРЕСА_1, відкрито на ОСОБА_1 При оплаті коштів за спожитий газ вона користувалася 50% пільгою ОСОБА_2 Із листів Управління праці та соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації від 08 липня та 02 серпня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку в ЄДАР Харківського району, до Управління з надання пільг не зверталась, тому нарахування за використаний газ за цією адресою було призупинено, а несплачені відповідачкою кошти з газопостачання необхідно повернути до Державного бюджету. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з газопостачання у сумі 1 427 грн. 38 коп.
Рішенням Московського районного суду Харківської області від 21 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року,позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Харківгаз» в особі Мереф'янської філії заборгованість за період з липня 2011 року по 31 липня 2012 року в сумі 1427 грн. 38 коп., стягнуто з відповідачки на користь позивача державне мито в сумі 51 грн. та 30 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Обставини справи встановлено повно та їм дана правильна правова оцінка, висновки суду касаційною скаргою не спростовуються, судові рішення ухвалені відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Московського районного суду Харківської області від 21 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В.Г. Диба О.В. Закропивний В.А. Черненко