Справа № 1-137/2007

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 року                                                                                           м.  Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого -   судді Тимошенка А.О.,

секретаря       -   Крушевської Н.М. ,

прокурора      -   Сивця A.M.,                                        

за участю:

потерпілої      -ОСОБА_1,

захисника       - ОСОБА_2 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  громадянина України,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  непрацюючого,  несудимого в силу п. 1  ст.  89 КК України,

за частиною 1 статті 121 КК України, -

встановив:

14 серпня 2007 року близько 15 години ОСОБА_3,  перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_2,  розмовляв із своєю знайомою ОСОБА_1,  намагаючись налагодити взаємні відносини для подальшого спільного проживання. Потерпіла категорично відмовлялась від продовження спільних відносин. У зв'язку з цим під час розмови з ОСОБА_1,  яка сиділа на стільці перед дзеркалом,  ОСОБА_3 підійшов до неї ззаду,  лівою рукою закрив їй рот і умисно завдав потерпілій ножем два удари в нижню частину спини та один удар в область черевної порожнини. Внаслідок ударів ножем ОСОБА_3 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки,  колото-різаних ран тулубу,  які по своїй категорії відносяться до тяжкого ступеню важкості,  що є небезпечними для життя в момент заподіяння.

  2

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  121 КК України,  визнав повністю та показав,  що він протягом півтора року проживав з ОСОБА_1 та її сином однією сім'єю в ІНФОРМАЦІЯ_2. Потім вони посварились та розійшлися. 14 серпня 2007 року,  ремонтуючи на її подвір'ї автомобіль,  вирішив налагодити відносини з ОСОБА_1 і приблизно о 13-ій годині зайшов до неї в будинок поговорити. Розмова тривала близько двох годин в спокійній обстановці. Під час розмови ОСОБА_1 хтось двічі дзвонив на мобільний телефон. Ці дзвінки викликали почуття ревності. Вона збиралась кудись піти,  тому під кінець розмови пересіла на стілець до дзеркала і почала наносити макіяж. Відновити попередні відносини та знову проживати спільно вона категорично відмовлялась. Що сталось далі не пам'ятає. В очах наче з'явився туман. Через деякий час почув,  як потерпіла говорить йому,  що вона його любить і згодна з ним проживати. Коли прийшов до тями,  то побачив,  що він разом з ОСОБА_1 лежить на підлозі і тримає в своїх руках її руки. Вона була в крові. Щоб зупинити кровотечу поклав на рани вологі серветки,  а потім рушник. Після цього викликав швидку допомогу,  вивів потерпілу на вулицю та поклав її на траву. На машині швидкої допомоги разом з ОСОБА_1 поїхав до лікарні і перебував там доти,  доки не приїхали працівники міліції. Чим завдав потерпілій тілесні ушкодження та де подів предмет,  яким завдав ці ушкодження,  також не пам'ятає. Кається.

Крім особистого зізнання вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується і іншими доказами,  а саме:

Показаннями потерпілоїОСОБА_1,  яка будучи допитана в судовому засіданні вказала,  що дійсно протягом півтора року проживала з ОСОБА_3в ІНФОРМАЦІЯ_2. Потім розірвали стосунки і він пішов жити до своєї матері. 14 серпня 2007 року ОСОБА_3 прийшов ремонтувати автомобіль,  який стояв на подвір'ї вищевказаного будинку. Ближче до обіду він зайшов до хати і намагався помиритися. Вмовляв продовжувати жити разом.  Потерпіла відмовлятись. Сказала,  що цього не буде. Розмовляючи,  ОСОБА_1сиділа на дивані,  а ОСОБА_3 сидів наприсядки біля дверей. Під час розмови у потерпілої двічі задзвонив телефон. Спочатку подзвонив брат,  а через деякий час подзвонила сестра і попросила зустрітись. Оскільки збиралась на зустріч,  то сіла до дзеркала на стілець і почала наносити макіяж,  а ОСОБА_3 пересів на диван. Потім він поступово обійшов потерпілу ззаду і знову просив помиритись. Після того як ОСОБА_1сказала,  що її рішення є остаточним,  ОСОБА_3 закрив їй рот лівою рукою,  підняв зі стільця і чимось двічі вдарив у спину та один раз в живіт. Спочатку думала що він б'є кулаком,  але коли наніс в живіт,  то побачила,  що бив ножем з коротким лезом.  Такого ножа в її господарстві не було. У зв'язку з цим стала чинити опір і вибила ніж. ОСОБА_3 повалив потерпілу на підлогу,  закриваючи рот.  Всюди була кров.  Потім ОСОБА_3  стягнув з дивана ковдру і

 3

намагався накрити неюОСОБА_1. Коли змогла відвести його руку від рота,  то почала говорити,  що його любить і будуть жити разом.  Після цих слів ОСОБА_3 намагався закрити рани вологими серветками,  а потім поклав на них рушник та викликав швидку допомогу. Коли попросила у нього води він підібрав закривавлений ніж,  взяв газету і вибіг по воду. Де він подів ніж не знає. Після того як приніс води,  попросила вивести її на вулицю. Він допоміг вийти на вулицю та поклавОСОБА_1. на траву. Також попросив сусідку ОСОБА_4  знову викликати швидку допомогу. Вона зайшла до двору і запитала,  що сталося. Потерпіла розповіла сусідці,  що її порізав ОСОБА_3 При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_4 ,  яка розповіла,  що вона проживає у другій половині ІНФОРМАЦІЯ_2. По сусідству з нею проживали ОСОБА_1та ОСОБА_3 Потім вони розійшлися і разом не проживали. 14 серпня 2007 року приблизно о 14-ій годині чула як ОСОБА_1та ОСОБА_3 разом розмовляли. ОСОБА_3 просив у неї помиритись та знову проживати разом.  ОСОБА_1відмовлялась. Потім свідок пішла до сусідки ОСОБА_5 ,  а коли приблизно о 15-ій годині вийшла на подвір'я,  то почула,  що ОСОБА_3 кличе її на допомогу і просить викликати швидку допомогу. Викликавши швидку допомогу,  зайшла до них на подвір'я і побачила,  що ОСОБА_1лежить на траві. З-під футболки в неї виглядав закривавлений рушник. Вона розповіла,  що її порізав ножем ОСОБА_3

Протоколом огляду місця події від 14.08.2007 року з доданою фототаблицею (а.с.  4-10) в якому зазначено,  що під час огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 на підлозі однієї з кімнат були виявлені плями та згустки речовини бурого кольору,  а також три паперові серветки з речовиною бурого кольору. Ці паперові серветки,  а також зразок речовини бурого кольору вилучені з місця події.

Висновком експерта з судово-імунологічної експертизи № 378 (а.с.  100-103) згідно якого в зразку речовини буро-коричневого кольору та паперових серветках,  що вилучені з підлоги під час огляду місця події,  виявлено кров людини. В цій крові виявлено антиген Н,  який властивий кровіОСОБА_1

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілоїОСОБА_1 з доданою фототаблицею від 07 вересня 2007 року (а.с.  72-77),  під час якого потерпіла дала показання аналогічні тим,  що давала на досудовому та судовому слідстві. Вона детально розповіла та показала динаміку розвитку подій і механізм спричинення їй тілесних ушкоджень підсудним ОСОБА_3 її покази повністю відповідають зібраним по справі доказам.

Висновком експерта з судово-медичної експертизи № 294 від 16 серпня 2007 року (а.с.  88-89) згідно якого уОСОБА_1 малися тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки,  колото-різаних ран тулубу,  які по своїй категорії

 4

відносяться до тяжкого ступеню важкості,  що є небезпечними для життя. Вони могли виникнути від дії колото-ріжучих предметів. Встановити індивідуальні особливості травмуючого предмету неможливо. Дані ушкодження не могли виникнути від ударів рукою (ногою) людини. Потерпілій було нанесено три удари колюче-ріжучим предметом.

Висновком експертів з амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 603-2007 від 11 вересня 2007 року (а.с.  94-95) в якому зазначено,  що ОСОБА_3в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час.  Чітко орієнтується в судово-слідчій ситуації,  логічно будує власний захист,  намагаючись применшити власну провину та висуваючи власну версію подій,  посилаючись на порушення пам'яті. В період часу,  до якого відносяться інкриміновані йому вчинки,  будь-яким психічним захворюванням не страждав та не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності,  який би позбавляв його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу,  до якого відносяться інкриміновані йому вчинки. Може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в даний час.  По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_3 в період вчинення протиправного вчинку в стані фізіологічного афекту не перебував. В період часу,  до якого відносяться інкриміновані йому вчинки,  не перебував в такому емоційному стані,  який би міг суттєво вплинути на його сприйняття та дії.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд визнає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 121 КК України і кваліфікує його дії за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження,  тобто умисного тілесного ушкодження,  небезпечного для життя в момент заподіяння.

Призначаючи підсудному вид і міру покарання суд,  відповідно до статті 65 КК України,  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу винного та обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин,  який скоїв ОСОБА_3 є тяжким злочином.  За місцем проживання підсудний характеризується позитивно.

ОСОБА_3 щиро покаявся в скоєному злочині та активно сприяв його розкриттю. Одразу після вчинення злочину вживав всіх можливих заходів для відвернення шкідливих наслідків (зупиняв кровотечу,  викликав швидку допомогу). Ці обставини,  згідно із статтею 66 КК України,  суд визнає як такі,  що пом'якшують його покарання.

Обставин,  які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання підсудного,  судом не встановлено.

Враховуючи пом'якшуючі обставини,  суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання,  передбачене санкцією ч. 1  ст.  121 КК України у виді позбавлення волі. Разом з тим суд рахує,    що   обставини,    які   пом'якшують   покарання   ОСОБА_3

 5

ОСОБА_3,  значно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і,  з урахуванням особи винного,  вважає за можливе призначити йому основне покарання із застосуванням статті 69 КК України нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 1 статті 121 КК України.

Суд не вбачає підстав для застосування щодо підсудного ОСОБА_3 статті 75 КК України,  оскільки після звільнення від відбування покарання за тяжкий злочин у зв'язку із закінченням іспитового строку підсудний знову вчинив тяжкий злочин,  що посягає на здоров'я людини,  яке згідно із статтею 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю.

Потерпілою також заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.  Просить стягнути з підсудного матеріальну шкоду завдану витратами на лікування у розмірі 753 гривні 84 копійки та моральну шкоду у розмірі 25000 гривень. Підсудний визнав позов в частині матеріальної шкоди повністю,  а в частині моральної шкоди частково - у розмірі 10000 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала. Крім того в частині 1 статті 1195 ЦК України зазначено,  що фізична або юридична особа,  яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі,  зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід),  втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності,  а також відшкодувати додаткові витрати,  викликані необхідністю посиленого харчування,  санаторно-курортного лікування,  придбання ліків,  протезування,  стороннього догляду тощо.

Оскільки потерпіла понесла витрати на придбання ліків для її лікування від травм,  заподіяних ОСОБА_3,  то він зобов'язаний відшкодувати їй ці витрати. Згідно наданих квитанцій (а.с.  127-130) вони підтверджуються частково у розмірі 683 гривні 84 копійки. Однак суд задовольняє позов в частині стягнення матеріальної шкоди у повному розмірі - 753 гривні 84 копійки,  так як підсудний позов в цій частині визнав повністю. Визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права,  свободи і інтереси інших осіб,  а тому суд приймає його.

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди суд керується статтями 23,  1167,  1168 ЦК України. Згідно з цими статтями особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від

 6

характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних страждань,  погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації,  ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування,  а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини. Моральна шкода,  завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я,  може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Підсудний визнав позов в частині моральної шкоди у розмірі 10000 гривень. Оцінюючи визнаний підсудним розмір моральної шкоди суд також враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" і бере до уваги характер та обсяг страждань (фізичних,  душевних,  психічних тощо),  яких зазнала потерпіла,  характер немайнових втрат (їх тривалості,  можливості відновлення тощо) та враховує інші обставини. Зокрема,  враховує стан здоров'я потерпілої,  тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках.

Враховуючи всі вищевказані обставини та виходячи з засад розумності і справедливості суд вважає,  що визначений потерпілою розмір моральної шкоди є значно завищеним.  Одночасно суд визнає,  що визнаний підсудним розмір моральної шкоди є достатнім для відшкодування немайнових втрат потерпілої і задовольняє позов потерпілої в частині стягнення моральної шкоди частково у розмірі 10000 гривень.

Речові докази: Два кухонних ножа та один розкладний ніж - повернути потерпілій. Джинси синього кольору та три паперові серветки - знищити.

До набрання вироком законної сили суд залишає щодо ОСОБА_3 запобіжний захід - взяття під варту.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324,  327 Кримінально-процесуального кодексу України,

засудив:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину,  передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,  та із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити в силі запобіжний захід - взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 753, 84 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної.

 7

Строк    відбуття    покарання   ОСОБА_3

обчислювати з 15.08.2007 року - з часу його затримання.

Речові докази: Два кухонних ножа та один розкладний ніж - повернути потерпілій. Джинси синього кольору та три паперові серветки - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.