Справа №2-626/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2007 року                                                                                      м.  Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Тимошенка А.О.,  при секретарі Крушевській Н.М. ,  з участю:

позивачаОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Малині  цивільну справу за позовом ОСОБА_1доІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернулась в суд з позовом доІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,  оскільки вважає її було звільнено незаконно. Свої вимоги обґрунтувала тим,  що відповідач при звільненні не розглянув питання щодо переважного права залишення її на роботі,  а також не запропонував їй іншу вакантну посаду. Пізніше за заявою позивача суд залишив без розгляду вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач вимоги про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди підтримала і пояснила,  що працювала ІНФОРМАЦІЯ_2. 30 березня 2007 року була ознайомлена з наказом про можливе скорочення у зв'язку з тим,  що не вистачало учнів для комплектації груп. Кількість майстрів в групі визначається рекомендаціями Міністерства освіти. Там встановлено,  що на 25 учнів повинно бути 2 майстри. Через деякий час була звільнена з роботи і ІНФОРМАЦІЯ_3року отримала трудову книжку. Звільнення вважає незаконним,  оскільки має переважне право на залишення на роботі і їй не було запропоновано роботу на інших посадах. Вищевказані обставини є підставою для поновлення на роботі. Крім того відповідач повинен відшкодувати моральну завдану незаконним звільненням,  оскільки від цього у позивача погіршився стан здоров'я.

Представник  позивача  позов  не  визнав  та  пояснив,    що  причиною

 2

звільнення позивача є скорочення штату працівників згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України,  оскільки не були укомплектовані навчальні групи. Всі майстри були попереджені за 2 місяці про можливе скорочення. При звільненні розглядалось переважне право залишення позивача на роботі і було враховано,  що позивач працювала на найнижчому посадовому окладі і ні разу не підвищувала свою кваліфікацію. Також при звільненні позивачу пропонувалась вакансіяІНФОРМАЦІЯ_4. На цій посаді позивач могла працювати,  але вона відмовилась. Була ще одна посада ІНФОРМАЦІЯ_5,  але позивач не мала спеціальної освіти для роботи за цією посадою. У зв'язку з цим вважає звільнення законним і просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі в межах заявлених позовних вимог,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що згідно копії трудової книжки (а.с.  4,  5),  наказуНОМЕР_1від ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с.  77) та Посадової інструкції (а.с.  21,  22) ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по ІНФОРМАЦІЯ_3року працювала ІНФОРМАЦІЯ_2. 30 березня 2007 року вона була письмово попереджена про майбутнє звільнення за скороченням майстрів виробничого навчання згідно з наказом № 62 від 30.03.2007 року (а.с.  6,  37). 21 травня 2007 року профспілковий комітет працівників ПТУ-36 дав згоду на звільненняОСОБА_1 (а.с.  23).

Скорочення було пов'язане з відсутністю комплектації груп.3гідно довідкиІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.08.2007 року № 389 (а.с.  38) в групі № 11 трактористів-машиністів с/г виробництва,  за якою була закріплена ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1,  було 23 учні,  а відповідно до пункту 3.4. Наказу Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року N 419 "Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах" учні,  слухачі ПТНЗ комплектуються у навчальні групи теоретичної підготовки по 25 - 30 чоловік. Крім того згідно Методичних рекомендацій щодо розрахунку мінімального рівня фінансового забезпечення функціонування професійно-технічних навчальних закладів та вартості підготовки одного кваліфікованого робітника,  запроваджених наказом Міністерства освіти і науки № 703 від 08.12.2005 року,  на групу з контингентом учнів 25-30 чоловік вводиться 1, 8 штатних одиниць майстрів виробничого навчання (а.с.  82). У зв'язку з цим штатний розпис навчального закладу розробляється в межах затвердженого фонду заробітної плати з дотриманням номенклатури посад та урахуванням примірних нормативів чисельності працівників,  передбачених цими рекомендаціями,  і затверджується вищим органом управління (а.с.  80). Керівники навчальних закладів повинні утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату лише в межах фонду заробітної плати,  затвердженого кошторисом (а.с.  81).

 3

Суд вважає,  що у відповідача відбулися зміни в організації праці і він міг провести скорочення штату,  оскільки згідно Штатних розписівІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.  47-56) з 01.06.2007 року замість 28 майстрів виробничого навчання (а.с.  53) було затверджено 26 майстрів (а.с.  48). В цьому випадку він повинен був дотриматись певних умов встановлених трудовим законодавством.

Наказом від 01.06.2007 року № 102 (а.с.  7) ОСОБА_1 була звільнена з посадиІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку із скороченням штату працівників за п. 1 ч. 1  ст.  40 КЗпП України. В цьому випадку,  згідно ч. 2  ст.  40 КЗпП України звільнення допускається,  якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. В судовому засіданні представник відповідача визнав,  що на час звільнення позивача були дві вакантні посади: ІНФОРМАЦІЯ_5 таІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначив,  що позивач могла б працювати ІНФОРМАЦІЯ_4,  оскільки для цього не потрібно спеціальної освіти. Про наявність вакантної посади робітника з ІНФОРМАЦІЯ_4свідчить довідка відповідача від 18.10.2007 року № 500 (а.с.  75),  в якій зазначено,  що ця посада була вакантною з 01 квітня 2007 року по 02 серпня 2007 року і позивач від неї відмовилась. В супереч цьому відповідач не надав жодного доказу,  який би свідчив про те,  що позивачу була запропонована вищевказана посада і вона відмовилась перейти на цю роботу.

У зв'язку з цим суд не може визнати звільнення позивача законним і задовольняє її вимоги про поновлення на роботі.

Рішення в частині поновлення на роботі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

Стосовно переважного права на залишення на роботі то позивачем не доведено,  що вона має таке право. Навпаки із свідоцтв про підвищення кваліфікації (а.с.  95) вбачається,  що і інші майстри виробничого навчання нарівні з позивачем проходили курси підвищення кваліфікації.

Розглядаючи вимоги про стягнення моральної шкоди завданої незаконним звільненням,  суд керується  ст.  237 КЗпП України згідно з якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд також враховує роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в постанові № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" і бере до уваги характер та обсяг страждань (фізичних,  душевних,  психічних тощо),  яких зазнав позивач,  характер немайнових втрат (їх тривалості,  можливості відновлення тощо) та враховує інші обставини. Зокрема,  враховує стан здоров'я позивача,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля,  необхідні для відновлення попереднього стану.

 4

У зв'язку з цим,  враховуючи,  що позивач страждає ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.  13,  14,  32-34),  має сина-ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.  12,  30),  неодноразово нагороджувалась та мала подяки за плідну працю у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.  15,  17-20) суд визнає,  що незаконним звільненням позивачу дійсно заподіяна моральна шкода. Разом з тим суд вважає,  що її розмір,  визначений позивачем,  є значно завищеним і з урахуванням вищевказаних обставин,  а також з урахуванням тривалості порушення прав визначає позивачу моральну шкоду у розмірі 2000 тисячі гривень.

Вирішуючи питання про судові витрати,  суд керується статтею 79 та статтею 88 ЦПК України та враховує,  що позов позивача задоволено частково. У зв'язку з цим суд стягує з позивача та відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно до задоволеної та відхиленої частини вимог,  оскільки разом з вимогами про поновлення на роботі судом розглядались вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Також суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог,  оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито".

Керуючись  ст.   ст.  3,  11,  60,  79,  88,  176,  185,  196,  209,  212-215,  367 Цивільного процесуального кодексу України,  на підставі  ст.   ст.  40,  237 Кодексу законів про працю України,  Наказу Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 року N 419 "Про затвердження Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах",  Методичних рекомендацій щодо розрахунку мінімального рівня фінансового забезпечення функціонування професійно-технічних навчальних закладів та вартості підготовки одного кваліфікованого робітника,  запроваджених наказом Міністерства освіти і науки № 703 від 08.12.2005 року,  постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" -

вирішив:

Позов ОСОБА_1доІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

ПоновитиОСОБА_1 на роботі ІНФОРМАЦІЯ_2 в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.06.2007 року.

Стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1дві тисячі гривень на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1на рахунок Малинського районного суду   Житомирської   області   (код   ЄДРПОУ:    22062390,    розрахунковий

 5

рахунок: 31219259700338,  банк: ГУДКУ в Житомирській області,  МФО банку: 811039) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 22 гривні 50 копійок.

Стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на рахунок Малинського районного суду Житомирської області (код ЄДРПОУ: 22062390,  розрахунковий рахунок: 31219259700338,  банк: ГУДКУ в Житомирській області,  МФО банку: 811039) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.

Стягнути зІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 20 гривень.

Від сплати судового збору ОСОБА_1звільнена на підставі пункту 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.