Справа № 22-1981 2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Хома О.П.
Категорія: п.27 Доповідач: Петричка П.Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 13 дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Петричка П.Ф. Суддів: Павлишина О.Ф., Мусіної Т.Г. При секретарі Мамчиць О.В. 3 участю:
розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 6 червня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.
Представник позивачки, маючи належні повноваження, оскаржив рішення суду вважаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи і порушено норми матеріального, і процесуального права - висновок суду щодо достовірності інформації викладеної в газетній публікації про закінчення дії договору оренди приміщення і порушення термінів сплати орендних платежів зроблений без врахування положень ст. 764 ЦК України незважаючи на те що наймач продовжував користуватись майном і після закінчення строку оренди і наймодавець не заперечував проти цього. Суд не мав доказів отримання орендарем попередження наймодавця про припинення договору оренди, не врахував, що орендна плата повністю внесена у листопаді 2003 р, і договір не було розірвано. Оскільки честь і гідність позивачки принижена службовою особою органу місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень спір слід було розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Просив скасувати рішення суду, ухвалити нове і задовільнити позовні вимоги.
Маючи підтвердження про вручення сторонам судових повісток з повідомленням про час і місце розгляду справи, колегія розглянула справу в їх відсутності, вважаючи неявку без поважних причин.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Розглядаючи спір, ухвалюючи рішення і відновлюючи в задоволенні позову суд підставно врахував, що відповідно до п.п.3,17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 р. № 7 із наступними змінами „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організації" та ч.З ст. 277 ЦК України відповідач повністю довів правдивість (достовірність) інформації, опублікованої у газеті „ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_2 в статті „ІНФОРМАЦІЯ_2", подавши необхідні та достатні матеріальні докази, які повно і ґрунтовно проаналізовані судом.
Суд вірно трактував публікацію статті відповідачем як його реалізацію права на відповідь на інтерв'ю ОСОБА_1 , опубліковане у цій же газеті НОМЕР_1 і як таке передбачає ч.6 ст.277 ЦК України, оскільки в інтерв'ю зазначалось його прізвище і негативність дій.
Позов про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди заявлено до фізичної особи, хоча зазначена його посада, а не до юридичної особи, у якій працює відповідач і протягом розгляду справи ні позивач, ні їі представник ОСОБА_1 не порушував питання про зміну відповідача. Відповідач у статті „ІНФОРМАЦІЯ_2" не поширював інформації при виконанні своїх службових обов'язків, оскільки питання оренди приміщення, сплати за нього чи впливу і обмежень з боку райсанепідстанції не стосуються його посадових обов'язків.
Тому посилання апелянта на порушення судом порядку розгляду спору безпідставне.
Отже, рішення суду ґрунтується на повно, всебічно і об'єктивно з'ясованих обставинах, Належно перевірених законом, відповідає вимогам ст.ст. 10,57,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.274-277, 1167 ЦК України, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення нема.
Керуючись ст.ст.304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 6 червня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і можу бути оскарженою в касаційному порядку протягом двох місяців, подачею касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.