ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року справа № 919/186/13-г

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (вул. Гідрографічна, 1, м .Севастополь, 99003)

до приватного підприємства «Моноліт»

(Комишовське шосе, 12, м. Севастополь, 99014)

про стягнення заборгованості у розмірі 39885,84 грн.

Суддя Архипенко О.М.

Представники сторін не з'явились.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства «Моноліт» (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 39885,84 грн, з яких: сума боргу за виконані роботи - 35472,00 грн; пеня - 2771,68 грн; сума 3% річних - 1642,16 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору від 05.08.2010 №1 щодо здійснення своєчасної та повної оплати виконаних робіт по улаштуванню газопостачання (внутрішні та зовнішні роботи) житлового корпусу №14 по вул. Вакуленчука, 26 у м. Севастополі.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.02.2013 позовна заява публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

У судових засіданнях, які відбулися 12.03.2013 та 26.03.2013, судом у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошувалась перерва відповідно до 26.03.2013 та 04.04.2013.

Заявою від 26.03.2013 Позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з Відповідача 40011,64 грн, з яких: сума боргу за виконані роботи - 35472,00 грн; пеня - 2786,74 грн; 3% річних - 1752,90 грн.

Розгляд вказаної заяви за усним клопотанням представника Позивача було відкладено судом до складення сторонами акту звірки взаємних розрахунків по заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

Заявою від 04.04.2013 Позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з Відповідача 29998,90 грн, а саме: суму боргу за виконані роботи у розмірі 25472,00 грн, пеню у розмірі 2786,74 грн та 3% річних у розмірі 1740,16 грн.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд приймає до розгляду зазначену заяву Позивача про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим раніш подану заяву від 26.03.2013 про збільшення позовних вимог суд залишає без розгляду.

У відзиві на позов Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення суду до 01.06.2013 рівними частками.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

05.08.2010 між приватним підприємством «Моноліт» (Замовник) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (Підрядник) був укладений договір №1 на спеціальні будівельні роботи по газопостачанню житлового корпусу №14 по вул. Вакуленчука, 26 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Підрядник за дорученням Замовника виконує власними силами з використанням своїх матеріалів роботи по улаштуванню газопостачання (внутрішні та зовнішні роботи) житлового корпусу №14 по вул. Вакуленчука, 26 у м. Севастополі, а Замовник приймає та оплачує виконану роботу. Роботи по улаштуванню газопостачання включають будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, здавання об'єкту в експлуатацію.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість підрядних робіт, передбачених пунктом 1.1 цього Договору, складає 66000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 11000,00 грн.

Додатковою угодою від 01.06.2011 №1 до Договору сторони погодили виконання Підрядником за дорученням Замовника додаткових підрядних робіт по газопостачанню корпусу №14 по вул. Вакуленчука, 26 (зовнішні мережі газопостачання), загальною вартістю 30761,00 грн (з ПДВ).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що Замовник оплачує Підряднику перед початком робіт аванс у розмірі 30% для придбання матеріальних ресурсів. Остаточний розрахунок здійснюється за фактично виконаними роботами на підставі пред'явленого Акту виконаних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом виконаних робіт. Підрядник зобов'язаний підготувати Акт виконаних робіт та передати його на підписання Замовнику. Замовник зобов'язаний підписати Акт виконаних робіт не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 6.2 Договору Замовник, зокрема, зобов'язався: прийняти роботу (етап будівництва) на умовах та в порядку встановленим цим Договором, підписати Акт виконаних робіт форма КБ-2 та довідку форми КБ-3 не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним; своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки з Підрядником за виконані роботи.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункти 3.1, 9.1 Договору).

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року та за липень 2011 року, підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками, Відповідач прийняв фактично виконані роботи за Договором, загальною вартістю 35472,00 грн.

Але, як стверджує Позивач, Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вищевказаних підрядних робіт не виконав, що і стало причиною для звернення публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між Позивачем та Відповідачем, судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, на підставі договору підряду.

Згідно з положеннями статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як раніш встановлено судом, Відповідач зобов'язався здійснювати остаточний розрахунок за виконані Позивачем роботи на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року та за липень 2011 року не містять дати їх складення. Але, з урахуванням умов Договору щодо обов'язку Відповідача підписувати акти виконаних робіт не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, суд визнає, що акти приймання виконаних будівельних робіт за березень та липень 2011 року підписані сторонами не пізніше відповідно 01.04.2011 та 01.08.2011.

Таким чином, з урахуванням статей 253, 254 ЦК України (в частині того, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), Відповідач повинен був сплатити виконані за Договором роботи: за актом приймання виконаних робіт за березень 2011 року - 04.04.2011; за актом приймання виконаних робіт за липень 2011 року - 02.08.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2013 Відповідач частково сплатив вартість виконаних Позивачем за Договором робіт у розмірі 10000,00 грн.

При цьому, Відповідач не надав суду доказів погашення залишку заборгованості за Договором у розмірі 25472,00 грн, тоді як відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. До того ж, у відзиві на позов Відповідач повністю визнав наявність вказаної суми заборгованості.

Таким чином, станом на день звернення Позивача з позовом до господарського суду та на час вирішення спору заборгованість Відповідача за Договором складає 25472,00 грн, а відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача вказаної суми боргу суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення оплати за поставлений товар Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2786,74 грн та 3% річних (дата закінчення періоду нарахування - 01.02.2013) у розмірі 1740,16 грн.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що Замовник за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача пені та 3% річних, але перевіривши здійснені Позивачем відповідні розрахунки, суд встановив їх невірність у зв'язку з неправильним визначенням Позивачем дат початку періодів прострочення. Так, з урахуванням раніш встановлених судом обставин моменту виникнення у Відповідача зобов'язань з оплати виконаних за Договором робіт, датами початку періодів прострочення за актом приймання виконаних робіт за березень 2011 року є 05.04.2011, а за актом приймання виконаних робіт за липень 2011 року - 03.08.2011.

За власним розрахунком суду, пеня за відповідні періоди прострочення (в межах періодів, заявлених Позивачем в його розрахунках) складає 2532,55 грн, а сума 3% річних - 1688,91 грн, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2786,74 грн та 3% річних в сумі 1740,16 грн підлягають задоволенню частково в сумі 2532,55 грн та 1688,91 грн відповідно.

Таким чином, позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» підлягає задоволенню частково: з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума боргу за виконані роботи у розмірі 25472,00 грн, пеня у розмірі 2532,55 грн та сума 3% річних у розмірі 1688,91 грн, всього - 29693,46 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 6 статті 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

З урахуванням згоди представника Позивача на розстрочення виконання рішення суду, суд вважає за можливе задовольнити клопотання Відповідача та розстрочити виконання рішення в цій справі до 01.06.2013 рівними частками.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» до приватного підприємства «Моноліт» про стягнення заборгованості у розмірі 29998,90 грн, з яких: сума боргу за виконані роботи у розмірі 25472,00 грн; пеня у розмірі 2786,74 грн та сума 3% річних у розмірі 1740,16 грн, - задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Моноліт» (Комишовське шосе, 12, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 20687772) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» (вул. Гідрографічна, 1, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 03358305) суму боргу за виконані роботи у розмірі 25472,00 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят дві грн 00 коп.), пеню у розмірі 2532,55 грн (дві тисячі п'ятсот тридцять дві грн 55 коп.), 3% річних у розмірі 1688,91 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім грн 91 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1702,98 грн (одна тисяча сімсот дві грн 98 коп.).

Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення суми боргу за виконані роботи, пені та 3% річних строком на два місяці. Стягнення проводити рівними частками за наступним графіком: до 01.05.2013 - 14846,73 грн; до 01.06.2013 - 14864,73 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 09.04.2013.

Суддя підпис О.М.Архипенко

З оригіналом згідно

Помічник судді І.С. Євдокімов

09.04.2013