Справа №2-7470/07 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"12" вересня 2007 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого  - судді Уманець О.В.

при секретарі   - Шудрі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстрації,-

в становив:

06.08.2007р. позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом та просили усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації місця проживання відповідача, посилаючись у обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

Позивачам на праві спільної часткової власності у рівних частках кожному належить квартира АДРЕСА_1.

У спірній квартирі разом з позивачами проживав відповідач по справі - ОСОБА_4, колишній чоловік ОСОБА_3. З лютого 2001 року відповідач добровільно виїхав з квартири і в ній не проживає по сьогоднішній день. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 19.07.2007р.

Всі витрати з утримання квартири несуть позивачі, в зв'язку з чим вони просять усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся через оголошення в газету «Чорноморські новини».

Як вбачається з повідомлення працівника КП ДЄЗ «Фонтанське » ОСОБА_5 ( а.с. 15) вручити відповідачу судову повістку про виклик у суд немає можливості в зв'язку з тим, що він за вказаною адресою не проживає .

Суд у зв'язку з неявкою відповідачів, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, що не з'явилися, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень позивачів, показань свідків, представлених письмових доказів.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, 19.07.2007р. шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 200.

2

Згідно довідки - виписки з домової книги про склад сім'ї разом з позивачами у спірній квартирі зареєстрований ОСОБА_4, 1973 року народження, але з 07.02.2001 року у вказаній квартирі не проживає.

Як вбачається з актів про не проживання , наданих КП ДЄЗ « Фонтанське » 25.01.2007р. та 30.07.2007р., ОСОБА_4 з 07.02.2001 року у вказаній квартирі не проживає.

Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_6, 1951 р.н., та ОСОБА_7, 1953 р.н., також вбачається , що відповідач з 2001 року за адресою : АДРЕСА_1 не проживає.

Беручи до уваги представлені сторонами документи, акти про не проживання відповідача, пояснення свідків , суд вважає доведеним той факт, що відповідач приблизно з 2001 року по цей час у спірній квартирі не проживає.

Оскільки розрахунок експлуатаційних платежів і платежів за надання комунальних послуг здійснюється, виходячи з кількості зареєстрованих за адресою цієї квартири, це створює перешкоди для позивачів в здійсненні права користування щодо неї. Відповідач на вказаній житловій площі не проживає, після виселення зі спірної квартири з реєстрації за вказаною адресою не знявся, чим порушує права та законні інтереси позивачів.

Враховуючи те, що відповідач на спірній житловій площі не проживає більш як шість місяців, а також той факт, що судом не встановлено поважних причин відсутності відповідача у спірному житловому приміщенні, суд дійшов висновку про втрату відповідачем права користування ним, тому питання про збереження цього права користування відповідачем ставитись перед судом не може.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Зазначена норма має бути застосована судом до спірних правовідносин, оскільки початок встановленого законом строку не проживання у спірній квартирі, з яким пов'язується втрата права на житло, а також його закінчення протікали в період дії саме цієї норми закону.

Також суд враховує, що відповідно до ст. З Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає, ця житлова квартира не є її місцем проживання або місцем перебування, він має бути знятий з реєстрації за цією адресою. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та визнати відповідача таким, що втратив право користування спірною житловою площею.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16 ЦК України, ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу УРСР, ст. З Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст.ст. 10, 11, 61, 88, 174, 209, 212, 214-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

3

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, 1973 року народження, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Зобов'язати Приморський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в особі ВГІРФО Шевченківського ВМ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_4, 1973 року народження , з реєстраційного обліку за адресою квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.