СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20 листопада 2006 року | Справа № 2-11/13506-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: Лазутіна І.В., дов. № 04/10-КР від 22.08.2006 року; Занько Е.П., дов. б/н від 12.10.2006 року;
відповідача: Велієва Р.Ш., дов. № 02 від 20.02.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 07 вересня 2006 року у справі № 2-11/13506-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" (пров. Батуріна, 12-а, смт.Лівадія, м.Ялта, АР Крим, 98655), (98637, АР Крим, м.Ялта, вул. Кірова, 104, кв.2А)
до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, м.Сімферополь, 95022)
про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 07.09.2006 року у справі № 2-11/13506-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" задоволено. Суд визнав протиправним та скасував висновок Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища в особі Управління екологічної інспекції Південно-кримського регіону № 1255-90/3 від 12.07.2006 року про неможливість узгодження проекту відводу земельної ділянки площею 0,6485 га, розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Лівадія, пров.Батуріна, 12а для реконструкції з розширенням існуючих будівель та споруд в еколого-просвітницький центр, визнав протиправними дії відповідача щодо видачі зазначеного висновку, а також зобов`язав Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища в особі Управління екологічної інспекції Південно-кримського регіону видати позивачеві висновок про узгодження проекту відводу спірної земельної ділянки площею 0,6485 га.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції дослідив обставини справи, положення Земельного кодексу України, Закону України „Про природно-заповідний фонд України” та прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Левада" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що витребувана земельна ділянка знаходиться в межах природно-заповідного фонду України, у зв`язку з чим, її відведення для реконструкції з розширенням будівель та споруд є неможливим.
З причини зайнятості в іншому судовому засіданні суддів Котлярової О.Л. та Лисенко В.А., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Заплава Л.М. та Антонову І.В.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17 по 20 листопада 2006 року.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
15.12.2005 року Лівадійською селищною радою було прийнято рішення №7 „Про дозвіл на складення проекту землеустрою по відведенню в оренду земельної ділянки ТОВ „Левада” за адресою : смт. Лівадія, пров.Батурина, 12-а.”, згідно з яким, у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди, вирішено дозволити товариству з обмеженою відповідальністю „Левада” розробку проекту землеустрою по відведенню в оренду з подальшим викупом земельної ділянки площею 0,6485 га для реконструкції з розширенням (із збільшенням фізичних об'ємів) існуючих будівель і споруд в еколого-просвітницький центр за адресою : смт. Лівадія, пров.Батурина, 12-а згідно чинного законодавства. Також Лівадійською селищною радою вирішено зобов'язати ТОВ „Левада” представити проект землеустрою по відведенню земельної ділянки на розгляд Лівадійської селищної ради у встановленому законом порядку.
12.07.2006 року Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АР Крим по охороні навколишнього природного середовища було видано висновок №1255-90/3 про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „Левада” в узгодженні проекту відведення земельної ділянки. Підставою відмови з`явився факт входження витребуваної ділянки до меж об'єкту природно-заповідного фонду України - парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський”.
Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що відповідно до статті 53 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” порядок прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон, зокрема, рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
Статтею 107 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відновлення меж земельної ділянки є дані земельно-кадастрової документації.
Згідно з пунктом 1 статті 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками і містить сукупність відомостей і документів про місце розміщення і правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну і якісну характеристику, розподіл між власниками землі і землекористувачами.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування..
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, саме на відповідача покладений обов`язок по доведенню правомірності надання висновку № 1255-90/3 від 12.07.2006 року про неможливість узгодження проекту відводу земельної ділянки площею 0,6485 га для реконструкції з розширенням існуючих будівель та споруд в еколого-просвітницький центр.
З матеріалів справи не вбачається надання відповідачем доказів наявності меж парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський”, а також знаходження саме на території парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський" спірної земельної ділянки площею 0,6485 га витребуваної ТОВ "Левада". Відповідачем також не представлені відомості з державного земельного кадастру про земельну ділянку, займану пам'ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення „Лівадійський”.
Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що я кості доказів неправомірності дій відповідача господарським судом АР Крим обгрунтовано прийнято до уваги такі докази:
* Лист Державної служби охорони культурної спадщини № 22-1280/10 від 19.05.2006 року, наданий за результатами розгляду матеріалів, поданих у зв'язку із переходом права власності на об'єкти нерухомості (курортний зал літнього типу, біокліматична станція та спортивні майданчики) за адресою пров.Батурина, 12А у смт.Лівадія, м.Ялта, АР Крим;
* погодження Міністерства культури і мистецтв України від 04.04.2003 року №22-165/13;
* позитивний висновок управління головного архітектора Ялтинської міської ради №05/2343 від 28.12.2005 року
* Лист Державної служби охорони культурної спадщини, із змісту якого вбачається погодженість на відведення позивачеві земельної ділянки площею 0,6485 га для реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд (збільшенням фізичних об'ємів) в екологічно-просвітницький центр.
* висновок №1255-90/3 Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету АРК по охороні навколишнього природного середовища, у пункті 14 якого зазначено наступне: розташування земельної ділянки по відношенню до навколишнього середовища не є об'єктом природно-заповідного фонду або іншого природоохоронного призначення, не зарезервований до заповідання (а.с.6).
На підстави викладеного, судова колегія не може погодитись з посиланням відповідача в апеляційній скарзі про те, витребувана земельна ділянка знаходиться в межах природно-заповідного фонду України та її відведення для реконструкції з розширенням будівель та споруд є неможливим.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2006 року у справі № 2-11/13506-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава