ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
13.11.2006 року Справа № 1/193ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Бородіної Л.І.
Перлова Д.Ю.
секретар
судового засідання Чернікова Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача: повноважний та компетентний представник не прибув;
від відповідача: повноважний та компетентний
представник не прибув;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 14.07.2006
у справі № 1/193ад (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Державного підприємства „Антрацит” в особі відособленого підрозділу Вантажно- транспортного управління „Антрацитвантажтранс”, м.Антрацит Луганської області
про стягнення 73683 грн. 15 коп.
В С Т А Н О В И В:
Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлений до господарського суду Луганської області позов про стягнення з державного підприємства „Антрацит” в особі відокремленого підрозділу Вантажно-транспортного управління „Антрацитвантажтранс”, м.Антрацит Луганської області 73683 грн. 15 коп. несплачених штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Постановою господарського суду Луганської області від 14.07.2006 по справі № 1/193ад (суддя Зюбанова Н.М.) у позові відмовлено, враховуючи визначений ст.250 Господарського кодексу України строк для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та недотримання позивачем у справі встановленого цією статтею строку для застосування штрафних санкцій відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Судом першої інстанції зазначено невиконання відповідачем у справі передбаченого діючим законодавством з питання соціальної захищеності інвалідів обов”язку по забезпеченню на підприємстві певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак у позові відмовлено, приймаючи до уваги фактичне звернення позивача з позовом у справі 12.05.2006 року, коли виявлено порушення відповідачем відповідного законодавства ще 01.03.2005, що вбачається з матеріалів справи.
Позивач у справі не погодився з таким висновком господарського суду Луганської області, подав до апеляційної інстанції заяву № 03-01/2982 від 27.07.2006 по справі № 1/193ад про апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 03-01/3371 від 15.08.2006 по справі № 1/193ад, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 14.07.2006 № 1/193ад і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, судом неправильно застосовано та були порушені норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному та об'єктивному розгляді.
Клопотанням №288 від 21.09.2006 відповідач вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.08.2006 по справі № 1/193ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 14.07.2006 у справі № 1/193ад, призначена судова колегія у складі: Іноземцева Л.В. - суддя –головуючий колегією, Лазненко Л.Л. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 21.09.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 1/193ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 закінчена підготовка справи № 1/193ад до апеляційного розгляду та справа призначена до розгляду.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 по справі № 1/193ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з відпусткою судді Перлова Д.Ю. здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 1/193ад суддю Перлова Д.Ю. та введено до складу колегії суддів суддю Бородіну Л.І.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 по справі № 1/193ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.ст.24, 26 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з хворобою головуючого судді Іноземцевої Л.В. її виключено із складу колегії та введено головуючого суддю Лазненко Л.Л. та суддю Перлова Д.Ю.
Заперечення на апеляційну скаргу по справі відповідачем суду не представлено, а також вдруге не забезпечена участь в судовому засіданні повноважного та компетентного представника.
Заявник апеляційної скарги теж не прибув у судове засідання апеляційної інстанції, письмово заявив клопотання суду другої інстанції про розгляд апеляційної скарги в адміністративній справі №1/193ад без участі його представника (№288 від 21.09.2006 –а.с.79).
Судова колегія визнала можливим задовольнити клопотання позивача та розглядати апеляційну скаргу по справі без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.
Як встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі №1/193ад на підприємстві відповідача не працевлаштовано у 2004 році 5 інвалідів. За розрахунком позивача, складеним згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, підприємство відповідача мало перерахувати 73683 грн. 15 коп. штрафних санкцій за 5 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2004 рік, що не спростовано відповідачем у справі.
Відповідачем інформований Антрацитівський міський центр зайнятості про те, що на підприємстві існують вакантні місця, але не зазначено про можливість використання праці інваліда, що підтверджується матеріалами справи. Антрацитівським управлінням праці та соціального захисту населення за листом від 11.11.2005 №18-1513 повідомлено, що відповідач не інформував позивача про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2004 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, які мали вноситись до колективного договору, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У пункті 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, відповідно до ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції закону від 14.10.1994 №204/94-ВР працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Приписом цієї ж норми у редакції Закону від 05.07.2001 №2606- III встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
Тобто працевлаштування може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у ст.18. Закону, лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами №3-ПН „Звіт про наявності вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 №244, звіт за формою №3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості щомісячно; а у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст.5 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами:...14-інваліди. Отже, звіти за формою державної звітності №3-ПН мають містити вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів –протягом звітного періоду.
Докази виконання наведених приписів з питання складання документів звітності про наявність вільних робочих місць для інвалідів і потреби в працівниках відповідачем суду не надані, а також не доведені суду обставини вжиття в 2004 році відповідних заходів, обумовлених діючим законодавством, щодо забезпечення певної кількості робочих місць для використання праці інвалідів.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позов у справі заявлений обгрунтовано, але задоволенню не підлягає, враховуючи таке:
- дату пред”явлення позову по справі –12.05.2006;
- обізнаність позивача по справі (дату виявлення порушення відповідачем) –01.03.2005 що підтверджується матеріалами справи (а.с.2, 10);
- звітний період у справі 2004 рік;
- приписи ст.250 Господарського кодексу України щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, до кола яких відносяться штрафні санкції, визначені ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
- встановлений ст.250 Господарського кодексу України термін застосування такої штрафної санкції –протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом;
- обов’язок суду перевіряти чи не закінчилися строки їх застосування, що визначено статтею 250 Господарського кодексу України, а також при розгляді спорів про не звернення позивача з клопотанням щодо поновлення цього строку, про застосування до суб’єктів господарювання майнових санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності виходити з того, що ці санкції незалежно від їх назви (штрафні, фінансові, економічні тощо) відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки такі санкції є конфіскаційними, то згідно з ст.41 Конституції України вони можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, застосуванням норми статті 250 Господарського кодексу України та вважає, що з такого правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Таким чином, оскаржена постанова по справі прийнята з законних підстав, при повному та всебічному дослідженні обставин у справі, а доводи за апеляційною скаргою судова колегія вважає безпідставними.
Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 13.11.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ № 03-01/3371 від 15.08.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 14.07.2006 у справі № 1/193ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 14.07.2006 у справі № 1/193ад (суддя Зюбанова Н.М.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Л.І.Бородіна
Суддя Д.Ю.Перлов