Справа №2-6789/07 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Кічмаренко С.М.
при секретарі - Тимофійчук Х.А. за участю: позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернувся до суду з дійсним позовом про визнання права власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, площею 17.1 кв.м., у будинку АДРЕСА_1, указуючи на те, що відповідно до договору купівлі - продажу, від 13.03. 1997 року, є власником квартири АДРЕСА_1.
У будинку АДРЕСА_1, під вказаною квартирою знаходиться допоміжне нежиле приміщення підвалу, площею 17.1 кв.м.
Згідно заяв власників квартир - співвласників будинку АДРЕСА_1, посвідчених начальником дільниці №5 КП „ДЕЗ Арнаутське", ними було здійснено поступку своїх прав сумісної власності на нежиле приміщення підвалу на користь позивача.
Позивач вважає, що відповідно до заяв співвласників будинку АДРЕСА_1 про поступку своїх прав спільної власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 він є власником зазначеного приміщення підвалу.
Вищевикладене, як вважає позивач, підтверджує його право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу.
В судовому засіданні позивач підтримав позов по викладеним в ньому підставам та просив його задовольнити.
Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 в судове засідання не з'явились, до суду надійшли їх письмові заяви з проханням розглянути справу за їх відсутністю, згідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 13.03.1997 року, зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 28.03.1997року під №207 пр стр. 35 реєстр. 679, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі - продажу визнаний дійсним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12.05. 2006 року.
Під АДРЕСА_1, розташоване допоміжне нежиле підвальне приміщення, загальною площею, 17,1 кв.м.
Згідно заяв відповідачів - співвласників допоміжного нежилого приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посвідчених начальником дільниці №5 КП „ДЕЗ Арнаутське" Одеської міської ради,ними було здійснено поступку своїх прав сумісної власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1.
2
Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. у справі за конституційним зверненням ОСОБА_18 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) співвласники багатоквартирного будинку є співвласниками його допоміжних приміщень (горища, підвалу та ін.). П. 1.1. резолютивної частини даного рішення проголошує, що „допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією (набуття права власності) ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.
Згідно із п. 1.2. вказаного рішення власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Таким чином, приміщення підвалу, площею 17,1 кв.м. є загальною спільною власністю мешканців будинку АДРЕСА_1, тобто відповідачів.
Відповідно до п. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Так як відповідачі, співвласники підвального приміщення, площею 17,1 кв.м. розташованого в будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти його передачі позивачу у власність, то за ним повинне бути визнане право власності на приміщення підвалу, площею 17,1 кв.м. розташованого в будинку АДРЕСА_1. Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 р. момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Підтвердженням вищевикладеного є вимоги ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь - яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не були пов'язані із порушенням права володіння.
Відповідно до ст. 10 ч. 2 Закону України від 10.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення (комори, сараї, і ін.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.
Згідно ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Судовий захист цивільних прав та інтересів шляхом визнання відповідного права гарантується ст. 16 ЦК України. Таким чином, суд приймає до уваги, що в даний час право власності на спірне допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку ніким не оскаржено і не оскаржується, що дозволяє суду дійти обґрунтованого висновку про те, що необхідно визнати за ОСОБА_1 право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 «У справі по конституційному звертанню ОСОБА_18 й інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст.1, 10 Закону
3
України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 15, 16, 20, 328, 346, 382 ЦК України, ст. 48 Закону України «Про власність», ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 130, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 17,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
Дане рішення є підставою для державної реєстрації КП „Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" права власності на підвальне приміщення, загальною площею 17,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 (десяті) днів з дня проголошення рішення і подачі апеляційної скарги, протягом 20 (двадцяті) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.