ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"21" листопада 2006 р. | Справа № 25/234-06-6963А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін:
від позивача Міхова А.І.,
від СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” Волошина Л.В.,
від УДК в Одеській області не з’явилися
розглянула апеляційну скаргу
СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо”
на постанову господарського суду Одеської області
від 03.10.2006р.
у справі № 25/234-06-6963А
за позовом Управління ПФУ в Тарутинському районі Одеської області
до СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо”, УДК в Одеській області
про стягнення 37 507,10 грн.
Відповідно до вимог п.6 Прикінцевих положень та п.4 ч.1 ст.17 КАС України справа розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.10.2006р. (суддя Туренко В.Б.), яка надіслана сторонам 26.10.2006р., на підставі графіку заміщення суддів на період щорічних відпусток в 2006 році відкрито апеляційне провадження зі справи № 25/234-06-6963А за апеляційною скаргою СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо”.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2006р., яка надіслана сторонам 07.11.2006р., розгляд даної справи в апеляційному порядку призначено на 21.11.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
УДК в Одеській області не скористалось наданим правом на участь в засіданні апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим на підставі ч.4 ст.196 КАС України розгляд справи здійснено за відсутності його представника.
Згідно із приписами ст.160 КАС України в засіданні суду 21.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Управління ПФУ в Тарутинському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” залишку заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 37 507,10 грн. за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.
Постановою місцевого господарського суду від 03.10.2006р. (суддя Малярчук І.А.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь органу ПФУ 37 507,20 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Судове рішення вмотивоване тим, що згідно із діючим в 2005 році законодавством виплата пенсій, призначених відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється за рахунок підприємств, на якому працювали особи, що мають право на отримання пільгової пенсії, а не за рахунок Державного бюджету України. Додатково господарський суд відзначив, що законність наведеного висновку підтверджено УДК в Одеській області, зі змісту відзиву якого чітко вбачається непередбачення в 2005 році бюджетних коштів на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Не погоджуючись із постановою суду, СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із уточненою в усному порядку апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Зокрема, скаржник вважає, що господарським судом Одеської області помилково не прийнято до уваги вимоги Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких витрати на виплату та доставку пільгових пенсій компенсуються з 01.01.2005 року за рахунок державного бюджету.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них докази, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, повноту, об’єктивність дослідження наданих до справи документів, судова колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:
З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІV.
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону України визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України”, затвердженою Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663.
Відповідно до вимог п. 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З матеріалів справи вбачається, що органом ПФУ направлено на адресу СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача.
З метою підтвердження понесення витрат та наявності заборгованості позивачем надано звіти та відомості за кожний місяць 2005 року, в яких зазначені кошти, що за посиланнями УПФУ сплачені пенсіонерам у вигляді пенсій на пільгових умовах, та номера особових рахунків цих пенсіонерів. Дані, вказані в цих документах, є підставою для визначення ціни позову.
В процесі підготовчого провадження на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку колегією суддів здійснено порівняльний аналіз показників представлених звітів та відомостей з показниками наявних у справі довідок про отримання пільгових пенсій працівниками СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” і розрахунком, направленим на адресу відповідача.
З’ясувавши невідповідність сум, апеляційний господарський суд ухвалою від 06.11.2006р. зобов’язав орган ПФУ надати письмові пояснення стосовно того, яким саме пенсіонерам належать особові рахунки, названі в наявних у матеріалах справи відомостях, а також пояснення відносно невідповідності розміру виплаченої пенсії, зазначеному в цих відомостях, сумі коштів, вказаній в довідках по кожній особі, яка працювала на підприємстві та має право на отримання пільгової пенсії.
На виконання зазначеної ухвали Управлінням ПФУ в Тарутинському районі Одеської області надано письмові пояснення, згідно яких особові рахунки належать працівникам відповідача, а показники різняться між собою, оскільки у відомостях за специфікою програмного забезпечення відображаються дані з урахуванням усіх перерахунків. Окрім цього, в надісланих на адресу товариства розрахунках суми коштів вказані разом із витратами на доставку пільгових пенсій.
Між тим, до викладених пояснень на надано жодного первинного документа в обґрунтування правомірності наведених тверджень.
Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведений припис процесуального права, викладені вище обставини справи в частині відсутності у позивача належних доказів понесення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій працівникам підприємства саме в сумі, зазначеній в позовній заяві, судова колегія вважає доводи позивача про наявність у СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” заборгованості перед органом ПФУ в сумі 37 507,10 грн. необґрунтованими та такими, які не підтверджені наданими доказами.
Крім цього, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств –платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005р. № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006р., внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. А саме абз.5 п.п.1 п.2 викладено в такій редакції: виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів „в”-„е” та „ж” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права позиція господарського суду першої інстанції про непередбачення в 2005 році бюджетних коштів на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, т.я. такі витрати державного бюджету для названих цілей не могли бути передбачені в 2005 році з огляду на набрання чинності нормативно-правовим актом, імперативні норми якого прямо законодавцем наділені зворотною дією, лише з 01.01.2006 року.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову Управління ПФУ в Тарутинському районі Одеської області, у зв’язку з чим оскаржуване судове рішення по даній справі слід скасувати як постановлене без урахування всіх фактичних обставин справ та з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.160,162,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів
Постановила:
Постанову господарського суду Одеської області від 03.10.2006р. зі справи № 25/234-06-6963А скасувати.
У задоволенні позову Управління ПФУ в Тарутинському районі Одеської області про стягнення з СЗАТ „Агрофірма ім. С.Лазо” 37 507,10 грн. відмовити.
Постанова в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |