Справа №784/1084/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/784/317/13 Головуючий 1-ї інстанції Голубкін О.І.
Категорія: ч. 2 cт. 125 КК України Суддя апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого - Дзюби Ф.С.
суддів: Пісного І.М., Чернявського А.С.,
при секретарі - Гуряновій А.Ю.,
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
виправданого - ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_6 та засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2012р., яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Миколаєва, не судимого,
- засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 150-ти годин громадських робіт.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, не судимого
- засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 150-ти годин громадських робіт.
На підставі акту амністії ОСОБА_5 звільнено від відбуття покарання.
Цим же вироком ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 КК України виправдано.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними в тому, що 25.06.2011р. близько 23.50 години, вони прийшли до подвір'я будинку АДРЕСА_1 де мешкає сім'я ОСОБА_6 і на ґрунті неприязних відносин стали наносити ОСОБА_6 удари в область голови і потилиці.
При цьому ОСОБА_4 бив потерпілого рукою в якій була затиснута в'язка ключів, а ОСОБА_5 наносив удари металевим замком на цепку, а також укусив потерпілого за живіт і палець.
В апеляції потерпілий ОСОБА_6 просить вирок районного суду змінити та призначити засудженим покарання у виді арешту строком на 6 місяців.
Посилається на те, що судом при розгляді справи не було виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, не досліджено всіх обставин справи а відтак покарання призначене судом не відповідає тяжкості скоєного злочину та даних щодо осіб засуджених.
Крім того вказує, що засудженими йому були спричинені не тільки фізичні, а й моральні страждання. На даний час він знаходиться на обліку у кардіолога, а з 25.06.2011р. він знаходиться на лікуванні, як стаціонарно так і амбулаторно.
Таким чином вважає, що призначене засудженим покарання у виді виправних робіт недостатнє для виправлення останніх.
В своїй апеляції засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять вирок районного суду скасувати, постановивши свій вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання в межах санкції даної статті а їх виправдати оскільки вони діяли в межах необхідної самооборони.
Посилаються на те, що ініціатором бійки був сам ОСОБА_6 і саме він розпочав бійку, затягнув до свого двору ОСОБА_5 і почав наносити йому удари.
Вважають, що судом не в повній мірі досліджено всі обставини скоєння злочину, і ОСОБА_6 виправдано безпідставно.
Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_2 в підтримку своїх доводів, виправданого ОСОБА_6 та його захисника в підтримку доводів виправданого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів находить їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який їх засуджено при обставинах викладених у вироку, доказана і їх дії за ст. 125 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 винними себе не визнали та заперечували свою причетність до скоєння злочину, при цьому ОСОБА_5 не заперечував, що заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6, але наполягав на тому, що він діяв в межах необхідної оборони.
В судовому засіданні ОСОБА_6 будучи допитаний в якості підсудного винним себе не визнав, а як потерпілий суду показав, що 25.06.2011 року о 23 год. 50 хв. До нього прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та почали висловлювати претензії щодо стоку води. Коли він відчинив хвіртку, то підсудні почали наносити йому удари, при цьому ОСОБА_4 бив його рукою, в якій була зажата зв'язка ключів в область голови і потилиці, а ОСОБА_5 наносив удари в область голови замком, який був на ципку. Також він його укусив за живіт і прокусив палець.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що в ніч з 25 на 26.06.2011 року знаходилася дома і почула шум, який доносився з вулиці. Коли вийшла з дому, то побачила, що в трьох метрах від хвіртки в їхньому дворі чоловік утримував ОСОБА_5, а ОСОБА_4 знаходячись зверху чоловіка наносив йому удари. Вона відтягнула ОСОБА_4 і утримувала його до прибуття працівників міліції.
Ці свідчення потерпілого і свідка підтверджуються даними висновків судово-медичної експертизи № 424/1303-11 от 23.03.2012 року, згідно яких у потерпілого виявлені крововиливи та садна в області голови, лиця, шиї, животі, грудної клітини та кінцівках, а також рани в області 5-го пальця правої руки. Ці тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і виникнення їх при обставинах викладених ОСОБА_6 у скарзі та показах даних у суді не виключається (т. а.с. 108, 109).
Усе це не тільки збігається з показаннями потерпілого і свідка, але й підтверджує причетність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до скоєння злочину.
З урахуванням сукупності досліджених доказів суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, яке потягло короткочасний розлад здоров'я.
Cуд також прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_6 діяв в межах необхідної оборони, так як сам характер дій підсудних, що вони в двох, біля полуночі прийшли у двір потерпілого, де почали наносити йому тілесні ушкодження і він захищаючись від цих дій спричинив ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, свідчать про дії потерпілого в межах необхідної оборони.
Тому, суд обґрунтовано виправдав ОСОБА_6 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Доводи апелянтів про те, що судом не належним чином досліджені докази і вирок відносно них постановлено на припущеннях, що привело до безпідставного виправдання ОСОБА_6 є безпідставними.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з дотриманням вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного, даних про особу засуджених, які характеризується позитивно, а для ОСОБА_5 з урахуванням пом'якшуючої покарання обставини - знаходження на його утриманні малолітньої дитини.
Також, суд з урахуванням знаходження на утриманні малолітньої дитини обґрунтовано звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011р.» від 08.07.2011 р.
Тому, доводи потерпілого ОСОБА_6 про призначення засудженим занадто м'якого покарання також є безпідставними.
Підстав для скасування чи зміни вироку, про що просили апелянти, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляції потерпілого ОСОБА_6 та засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.12.2012р. відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, залишити без змін.
Головуючий
судді: