АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-148/2012

Номер провадження 22-ц/786/1168/2013

Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С.

Доповідач Триголов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.,

суддів: Пікуля В.П., Бондаревської С.М.,

при секретарі: Цюрі Я.В.,

за участі адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 10 квітня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, договору поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення грошової компенсації,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, договору поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення грошової компенсації, в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер її чоловік ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина. 28 січня 2010 року Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою були видані ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна кожному. Також, 28 січня 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали договір поділу майна, який було посвідчено державним нотаріусом вкааної нотаріальної контори і зареєстровано в реєстрі за №5-94. Позивачка вважала видачу свідоцтв про право на спадщину та договір поділу спадкового майна такими, що порушують вимоги чинного законодавства України, оскільки не було враховано, що майно, на яке видані свідоцтва про право на спадщину за законом і про поділ якого укладено договір належало їй та померлому на праві спільної сумісної власності, тому вона має право на частку в цьому майні.

Поділ майна проведено без грошової компенсації її частки. Договір про його поділ укладено нею внаслідок психічного тиску. Крім того, до складу спадкового майна входило і інше майно, яке вона просила визнати спільною сумісною власністю і провести його поділ.

Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 червня 2012 року відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, договору поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення грошової компенсації.

ОСОБА_4 оскаржила рішення суду, в апеляційній скарзі просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у її позов задовольнити. Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 18 червня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено частково. Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 18 червня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих на квартиру і автомобіль, договору поділу спадкового майна та визнання права власності на 1/2 частину квартири та автомобіля - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 у зазначеній частині - задоволено. Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину серії ВММ 372501 за реєстраційним №5-70, серії ВММ 372502 за реєстраційним №5-78, серії ВММ 372503 за реєстраційним №5-86, серії ВММ 372898 за реєстраційним №5-76, серії ВММ 372900 за реєстраційним №5-84, серії ВММ 372899 за реєстраційним №5-92, видані державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М. 28.01.2010 року по спадковій справі №643/09. Визнано недійсним договір поділу спадкового майна укладений між сторонами у справі 28 січня 2010 року, який був посвідчений державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М. 28 січня 2010 року та зареєстрований у реєстрі за № 5-94. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та автомобіля «ЗАЗ» Т ТF699Р, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, які є об'єктом права спільної сумісної власності, виключивши зазначену частину майна зі складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 18 червня 2012 року в частині визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом на квартиру і автомобіль, визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину в цьому майні як за учасником спільної сумісної власності, договору поділу спадкового майна, вимог про поділ спадкового майна, скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11 травня 2011 року встановлено факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у період з листопада 2000 року по 16 листопада 2007 року.

16 листопада 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб, який був зареєстрований центральним відділом РАЦС Кременчуцького міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 16 листопада 2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 помер.

Позивач зазначала, що до складу спадщини, яка залишилася після померлого, входили: 1) житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2, що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності серії САА №884184, виданого УЖКГ Кременчуцької міської ради Полтавської області від 4 грудня 2003 року, зареєстрованого в КП «Кременчуцьке МБТІ» 4 грудня 2003 року за реєстраційним № 3757785; 2) приватизована земельна ділянка площею 0,0858 га кадастровий номер - 5310436100:06:003:0165, розташована за адресою: АДРЕСА_2, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 230808, виданого Автозаводською районною радою м. Кременчука 12 квітня 2005 року; 3) квартира АДРЕСА_1, що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 919440, виданого УЖКГ Кременчуцької міської ради Полтавської області від 3 грудня 2007 року, зареєстрованого в КП «Кременчуцьке МБТІ» 3 грудня 2007 року за реєстраційним № 21250001; 4) автомобіль марки «ЗАЗ» модель Т TF699P, легковий седан, 2008 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого Кременчуцьким ВРЕР 28 березня 2008 року; 5) незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_3; 6) гараж в автогаражному кооперативі «Магістраль», розташований в АДРЕСА_4, побудований в 2001 році; 7) плаваючий засіб - прогулянковий катер «Дніпро» УПБ-377-к, 1975 року, який належав померлому на підставі суднового білета серії НОМЕР_4, виданого Кременчуцьким представництвом інспекції головного державного реєстратора флоту України 27 травня 2003 року, зареєстрованого в судновій книзі під № 4.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 28 січня 2010 року спадкаємцями, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 у рівних частках по 1/3 кожному є сини померлого ОСОБА_2, ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_4

28 січня 2010 року державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М. сторонам по справі, які є спадкоємцями померлого ОСОБА_7, було видано свідоцтва про спадщину: 1) серії ВММ 372501 за реєстраційним № 5-70, серії ВММ 372502 за реєстраційним № 5-78, серії ВММ 372503 за реєстраційним № 5-86 - на квартиру АДРЕСА_1; 2) серії ВММ 372504 за реєстраційним № 5-72, серії ВММ 372505 за реєстраційним № 5-80, серії ВММ 372506 за реєстраційним № 5-88 - на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2; 3) серії ВММ 372507 за реєстраційним № 5-74, серії ВММ 372508 за реєстраційним № 5-82, серії ВММ 372509 за реєстраційним № 5-90 -на приватизовану земельну ділянку площею 0,0858 га, кадастровий номер -5310436100:06:003:0165, розташовану за адресою АДРЕСА_2, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 4) серії ВММ 372898 за реєстраційним № 5-76, серії ВММ 372900 за реєстраційним № 5-84, серії ВММ 372899 за реєстраційним № 5-92 - на автомобіль марки «ЗАЗ» модель Т TF699Р, легковий седан, 2008 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1. Свідоцтва були видані кожному із спадкоємців на 1/3 частину у спадщині. На решту спадкового майна свідоцтва державним нотаріусом не видавалися у зв'язку з відсутністю на них правовстановлюючих документів.

28 січня 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 було укладено договір поділу спадкового майна у 4 екземплярах серії ВММ 372510, ВММ 372511, ВММ 372512, ВММ 372513, які були посвідчені державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Роженко Л.М. та зареєстровані в реєстрі за №5-94. Відповідно до вказаного договору сторони домовилися, що: у власність ОСОБА_2 переходить автомобіль марки «ЗАЗ»модель Т TF699Р, легковий седан, 2008 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1; у власність ОСОБА_5 переходить житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 та приватизована земельна ділянка площею 0,0858 га, кадастровий номер -5310436100:06:003:0165, під ним та для його обслуговування; у власність ОСОБА_4 переходить квартира АДРЕСА_1. Поділ спадкового майна здійснено без грошової компенсації.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно ст. 1301 цього Кодексу свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 231 цього Кодексу встановлює, що правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що оспорюваний ОСОБА_4 договір був укладений у належній формі, у відповідності до вимог чинного законодавства та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, був посвідчений державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори 28 січня 2010 року, під час його укладення нотаріус перевіряв усі істотні обставини, а саме: відповідність умов договору вимогам діючого законодавства, правоздатність, дієздатність та волевиявлення сторін по договору, окрім того, позивачкою не було надано належних, допустимих та обгрунтованих доказів на підтвердження того, що підписання нею спірного договору було вчинено під психологічним тиском зі сторони відповідачів, на вкрай невигідних для неї умовах, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та договору поділу спадкового майна.

Оскільки належних правоустановлюючих документів на незакінчений житловий будинок в с.Миловидівка Кременчуцького району Полтавської області, гараж в автогаражному кооперативі «Магістраль», плаваючий засіб - прогулянковий катер «Дніпро» позивачкою надано не було та в матеріалах справи вони відсутні, місцевий суд вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визнання права власності на вказане майно.

Окрім того, з матеріалів справи, вбачається що у заяві від 28 січня 2010 року поданій до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 вказала, що квартира АДРЕСА_1, житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2, приватизована земельна ділянка площею 0,0858 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, автомобіль марки «ЗАЗ» модель Т TF699P, легковий седан, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, є особистою приватною власністю ОСОБА_7 Також з листа ПП «БФ «Каріатида» вбачається, що договір на пайову участь у будівництві житла (квартири АДРЕСА_1) було укладено ОСОБА_7 27.04.2004 року, пай за квартиру у розмірі 130 000 був ним виплачений повністю, перші чотири платежі здійснено з поточного банківського рахунку ОСОБА_7 на загальну суму 110 000 грн., останній платіж в сумі 20 000 грн. було внесено через банк у 2006 році. При цьому, під час укладення договору ОСОБА_7 пояснював, що квартира потрібна його сину ОСОБА_5, який повернувся із-за кордону.

Беручи до уваги вищевикладені обставини, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_4 про те, що спадкове майно належало позивачці та померлому ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності подружжя.

На підставі наведеного та враховуючи, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду, які б були підставою для його скасування, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 10 квітня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на квартиру і автомобіль, договору поділу спадкового майна та визнання права власності на 1/2 частину квартири та автомобіль, вимог про поділ спадкового майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:(підпис) В.М. Триголов

Судді: (підписи) В.П. Пікуль

С.М. Бондаревська

ВІРНО: