ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2013 р. Справа № 804/201/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Озерянської С.І.
при секретарі судового засідання: Мізері А.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача-2: Зайцева А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції з вимогами: визнати дії реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради по відмові 30.11.12 року ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення (торговельно - виставковий комплекс), загальною площею 181,3 кв. м розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається з: літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв. м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. в- ґанок; літ.ІІ - мостіння, - протиправними; рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову в державній реєстрації прав від 30.11.12. щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 - визнати протиправним та скасувати; зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції як на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.08 р. здійснити реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (торговельно - виставковий комплекс), загальною площею 181,3 кв. м розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається з: літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 -торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв.м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. в- ґанок; літ.ІІ - мостіння, за ОСОБА_1.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся з замовленням до КП ДМБТІ щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення торгівельно - виставочного комплексу, а саме літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв.м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. в- ґанок; літ.ІІ - мостіння, загальною площею 181,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 року, яке набрало законної сили. Проте відповідач-1 за відсутності законних підстав рішенням від 30.11.2012 р. відмовив позивачу в проведенні державної реєстрації на приміщення, визнані за ним судовим рішенням. У зв'язку з вищезазначеним позивач вважає відмову реєстратора неправомірною та необґрунтованою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 року в якості другого відповідача було залучено Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника та просив прийняти рішення у справі за наявними матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову в частині, щодо зобов'язання Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції провести реєстрацію права власності, а в іншій частині позовних вимог проти їх задоволення не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представників сторін, оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 року, яке набрало законної сили, визнано право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення торгівельно - виставочного комплексу, а саме літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв.м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. в- ґанок; літ.ІІ - мостіння, загальною площею 181,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію.
14.11.2012 р. позивач звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з замовленням стосовно проведення державної реєстрації права власності на вищезазначену будівлю.
Рішенням реєстратора про відмову в реєстрації від 30.11.2012 р. позивачу було відмовлено у виконанні замовлення з тих підстав, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року №157/6445 , а саме: - подані документи не відповідають вимогам, установленим цим положенням та іншими нормативно - правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства (п.3.5.4 Положення).
У рішенні реєстратора було зазначено, що при проведенні технічної інвентаризації Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, станом на 10.10.2012 р., було встановлено, що вищезазначене нерухоме майно підлягає введенню в експлуатацію та запропоновано, після вирішення питання щодо прийняття в експлуатацію нерухомого майна, звернутися до сектору підготовки проектів рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.
З даним обґрунтуванням відмови у реєстрації права власності не можна погодитися з наступних підстав.
Спір, що виник між сторонами, стосується реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна на підставі судового рішення.
При цьому, відмовляючи в реєстрації права власності на нерухоме майно, відповідачем надана правова оцінка судового рішення, та вказано на певні факти, викладені у рішенні суду, як на недолік та у зв'язку з цим, на підставу для відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації та підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року №157/6445 (яке було чинне на момент виникнення вищезазначених правовідносин), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до Переліку правовстановлюючіх документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна згідно Додатку до пункту 2.2 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, одним з документів на підставі якого здійснюється реєстрація права власності є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно вказаного Закону та Положення (яке було чинне на момент виникнення вищезазначених правовідносин) додаткові вимоги до вказаного правовстановлюваного документа не визначені.
З огляду на наведені норми матеріального права рішення суду яке набрало законної сили, є тим документом, що посвідчує право власності певної особи на обєкти нерухомості і являлось підставою для здійснення державної реєстрації в органах БТІ.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом з заявою про державну реєстрацію подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав встановлений в статі 24 вказаного Закону, зокрема такою підставою є невідповідність поданих документів вимогам, встановленим цим Законом, або відсутність можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.24 Закону підстав для відмови в державній реєстрації прав.
Таким чином, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008, визнано право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення торгівельно - виставочного комплексу, а саме літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв.м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. в- ґанок; літ.ІІ - мостіння, загальною площею 181,3 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, тому КП ДМБТІ, як орган, який компетентний здійснювати державну реєстрацію права власності, повинний був зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна за позивачем.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 року в установленому порядку набрало законної сили. Доказів скасування вказаного рішення суду не надано. Судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання на всій території України.
Разом з тим, Наказ Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5.
Відповідно до п.2, п.3 ст. 6 Закону України від 01.07.04 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.
Так з 01.01.2013 р. відповідно до ст.6 п.2, 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради не наділено повноваженнями щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У зв'язку із цим, суд вважає за є необхідне зобов'язати зареєструвати нерухоме майно на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.2008 року Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції, яка станом на 01.01.2013р. є органом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у місті Дніпропетровську.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 01.07.04 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. При цьому, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 ,як законні та обгрунтовані, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати дії реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради по відмові 30.11.12 ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення (торговельно - виставковий комплекс), загальною площею 181,3 кв. м розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається з: літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З- коридор загальною площею 3,7 кв. м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. В - ґанок; літ.ІІ - мостіння, - протиправними.
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову в державній реєстрації прав від 30.11.12 р. щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.06.08 р. здійснити реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (торговельно - виставковий комплекс), загальною площею 181,3 кв. м розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке складається з: літ.В-1 - будівля торгівельного комплексу, яка складається з підвалу (приміщення № 5 - торгівельна зала площею 76,1 кв. м.), 1-го поверху (1-торгівельна зала загальною площею 85,2 кв. м., 2-кабінет загальною площею 12,1 кв. м., З - коридор загальною площею 3,7 кв.м., 4-санвузол загальною площею 4,2 кв. м.), всього по першому поверху - 105,2 кв. м.; літ. В - ґанок; літ.ІІ - мостіння, за ОСОБА_1.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29.03.2013 року.
Суддя С.І. Озерянська