ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 10/Б-5022/1335/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50 ( № А2/05.12.2012 - 10/Б-5022/1335/2011 від 17.12.2012 року )

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2012 року

у справі № 10/Б-5022/1335/2011

за заявою Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, вул. Ямська, 32

до боржника Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів, вул. Куклинецька, 90., Тернопільської області

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від боржника - не з'явився;

від кредитора ПАТ КБ «Приватбанк» (скаржник) - Жарський І.Р. - представник за довіреністю;

від заявника ДП «Державний насіннєвий фонд України» - не з'явився;

від ліквідатора - не з'явився.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

05.12.2012 року Господарським судом Тернопільської області винесена ухвала у справі № 10/Б-5022/1335/2011 (с.Півторак М.Є.) за заявою Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, вул. Ямська, 32 до Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів, вул. Куклинецька, 90., Тернопільської області про визнання його банкрутом, відповідно до якої відхилено вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд., 50 на суму 1 091 885,01 грн., як такі, що забезпечені заставою; відхилено вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд., 50 про зобов'язання ліквідатора Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м.Зборів, вул. Куклинецька, 90, Тернопільсько області - Дяченка С.В. внести вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ в сумі 1 091 885,01 грн. до реєстру вимог кредиторів окремо.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що твердження заявника ПАТ КБ «Приватбанк» щодо наявності непогашеної заборгованості за відсотками боржника за кредитним договором від 17.10.2007 року №10/07/043А становить 29 764,10 грн. є необґрунтованим, оскільки станом на 30.03.2011 року тіло кредиту було повністю погашене, а відтак стягнення заборгованості за відсотками не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Щодо заборгованості боржника перед скаржником за кредитним договором № 09/08/014А19 від 26.09.2008 року господарський суд зазначив, що в забезпечення виконання цього зобов'язання укладено Договір застави між ПАТ КБ «Приватбанк» та фізичною особою Петришином В.Є., у зв'язку з чим вимоги заявника забезпечені не майном боржника, а майном третьої особи, відтак відхиляються судом.

Визнання заборгованості боржника перед заявником за кредитним договором № 09/08/015А19 від 26.09.2008 року також відхилена господарським судом, оскільки в забезпечення виконання зобов'язання укладено договір застави автотранспорту б/н від 29.09.2008 року, згідно якого боржник надав кредитору трактор ХТЗ-17221, рік випуску 2008, шасі/двигун № 80267077, державний номер 07951ВО, а згідно інформації Інспекції державного технічного нагляду Тернопільської ОДА в Зборівському районі (лист № 12 від 24.04.2012 року) зазначений транспортний засіб знято з реєстрації і повернутий продавцю у зв'язку з технічною несправністю. Так, як зміни до договору застави не вносилися суд визнав право застави таким, що припинилося у зв'язку із втратою предмету застави, на підставі чого у визнанні вимог відмовив.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок, 50 подало апеляційну скаргу (№ А2/05.12.2012 - 10/Б-5022/1335/2011 від 17.12.2012 року), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2012р. у справі № 10/Б-5022/1335/2011 та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) до ПАП «Агрокомплекс» (код ЄДРПОУ 30891987) на загальну суму 1 091 885,01грн. і включити їх в реєстр вимог кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали безпідставно не враховано уточнень до заяви, які подано скаржником 23.11.2012 року у зв'язку з чим господарський суд розглядав вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» виключно як такі, що забезпечені заставою. Оскільки, відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від кредитора, який звертається із відповідною заявою вимагається лише письмове звернення із такою заявою та надання документів, що підтверджують самі вимоги та їх розмір, господарський суд, на думку скаржника, не встановив кваліфікації вимог банку, як це передбачено положенням п.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року.

Скаржник також зазначає, що докази, які свідчать про втрату заставного майна за договором застави автотранспорту від 26.09.2008 року відсутні, крім цього факт зняття заставного майна з реєстраційного обліку не припиняє права власності на це майно, оскільки факт державної реєстрації не є підставою для виникнення чи припинення права власності. Крім цього, звертає увагу суду на те, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором № 09/08/015А19 від 26.09.2008 року настав лише 13.09.2012 року, відтак вимоги які випливають із нього повинні бути визнані судом поточними, оскільки повідомлення про порушення провадження у справі опубліковано 04.10.2011 року.

Щодо можливості нарахування відсотків за кредитним договором № 10/07/043А від 17.10.2007 року скаржник зазначив, що рішення суду про стягнення заборгованості не припиняє договірних відносин, згідно яких відсотки за користування кредитом нараховуються до моменту повного виконання зобов'язань згідно кредитного договору. Надав суду письмові пояснення щодо нарахування відсотків та пені з додаванням завірених копій платіжних доручень про рух коштів та розрахунку заборгованості.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.01.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Плотніцький Б.Д., Костів Т.С.

20.03.2013 року розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді (члена колегії) Плотніцького Б.Д. у відрядженні, що унеможливлює його участь у розгляді справи № 10/Б-5022/1335/2011 у склад колегії суддів для розгляду справи № 10/Б-5022/1335/2011 замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Малех І.Б. Відтак розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявлялося.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року, 06.02.2013 року, 27.02.2013 року, 13.03.2013 року, 20.03.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

Представник скаржника участь уповноваженого представника у судове засідання забезпечив надав пояснення по суті апеляційної скарги, та просив суд апеляційну скаргу задоволити у повному обсязі, а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2012 року скасувати.

Ліквідатор участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року та 13.03.2013 року його явка визнана обов'язковою, однак 19.03.2013 року через канцелярію суду подав пояснення по суті спору, зокрема зазначив, що доказів, того що трактор ХТЗ-17221, 2008 року випуску, шосі/двигун 80267077, реєстраційний номер 07951 ВО був замінений трактором ХТЗ-17221, 2008 року випуску, заводський номер №2914, шосі/двигун 80267608, реєстраційний номер 07989 ВО скаржником не надано, а ліквідатором в процесі здійснення ліквідаційної процедури не встановлено. Відтак, заперечує проти визнання кредиторських вимог скаржника за кредитним договором № 09/08/015А19 від 29.09.2008 року, як таких, що забезпечені заставою.

Боржник участь уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, однак надав письмові пояснення по суті спору, зокрема повідомив, що заборгованість по кредитному договору № 10/07/043А від 17.10.2007 року відсутня, оскільки станом на 22.12.2010 року заборгованість по тілу кредиту повністю погашена, відтак не погоджується із розміром нарахування відсотків по вказаному кредитному договору. Щодо кредитного договору №09/08/014А19 повідомив, що в забезпечення виконання зобов'язання за ним укладено договір застави майна третьої особи, відтак вимоги кредитора не можуть бути визнані такими, що забезпечені заставою.

Також, представник боржника підтвердив, що на момент формування реєстру вимог кредиторів згідно отриманого ним витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна йому було відомо про наявність заборони на відчуження на підставі договору іпотеки від 19.10.2007 року майна, що розташоване за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с.Мшана, вул. Пифермерська, 1 (заявник ЗАТ КБ «Приватбанк»), а згідно з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність заборони на відчуження згідно укладеного договору застави автотранспорту від 26.09.2008 року транспортного засобу ХТЗ-177221, номер об'єкта 80267077, номер державної реєстрації 07951 ВО. (обтяжувач ЗАТ КБ «Приватбанк»). Відтак просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що є обгрунотованим.

Заявник участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, та надав пояснення по суті спору в яких просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок, 50 (№ А2/05.12.2012 - 10/Б-5022/1335/2011 від 17.12.2012 року) слід частково задоволити, скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2012 року у справі № 10/Б-5022/1335/2011 та прийняти нове рішення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.09.2011 року за заявою Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ, вул. Ямська, 32 порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1335/2011 про банкрутство Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» (код ЄДРПОУ 30891987), м. Зборів, вул. Куклинецька, 90 на підставі ст. ст. 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника про визнання його банкрутом».

04.10.2011 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 182 (4580) розміщено повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» (код ЄДРПОУ 30891987).

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2011 року припинено процедуру розпорядження майном Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс» (код ЄДРПОУ 30891987), визнано підприємство банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.10.2012 року до господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» з заявою про визнання грошових вимог до боржника ПАП «Агрокомплекс» у сумі 1 091 885,01грн., як такі, що забезпечені заставою.

01.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» подало до суду уточнення до заяви про визнання грошових вимог, в якому просило суд включити грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:

- 379 764,10 грн. - заборгованість за кредитом та відсотками - до першої черги задоволення, що забезпечені заставою;

- 569 318,95 грн. - за відсотками - до четвертої черги задоволення, що не забезпечені заставою;

- 142 801,96 грн. - заборгованість з комісії та пені - до шостої черги задоволення.

Згідно п.5 ч.1. ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України здійснював розгляд грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до боржника у сумі 1 091 885,01 грн., як таких, що забезпечені заставою, оскільки прийшов до висновку, що уточнення, які подані кредитором до заяви про визнання грошових вимог змінює статус грошових вимог в сумі 569 318,95 грн. з конкурсних, що забезпечені заставою на поточні вимоги, що не забезпечені заставою.

Як випливає із положень ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою визнання грошових вимог до боржника, кредитори зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви із вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відтак, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо розгляду вимог скаржника, виключно як таких, що забезпечені заставою, та включаються окремо до реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки вважає, що при уточненні заяви про задоволення кредиторських вимог скаржник уточнив черговість задоволення грошових вимог, при цьому матеріально - правова вимога про розгляд кредиторських вимог, сам розмір вимог, обставини та докази, якими вони підтверджуються зашилися незмінними. Тому, вважає, що суд повинен був самостійно надати правову кваліфікацію вимогам скаржника.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.10.2007 року між Приватбанком, в особі керівника напрямку «Програма мікрокредитування» Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк та Приватним агропромисловим підприємством «Агрокомплекс» укладено Кредитну угоду № 10/07/043А, предметом якої було надання кредиту Позичальнику у сумі 300 000,00 грн.

Пунктом 1.3. зазначеної угоди встановлено, що термін повернення кредиту й окремих частин встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків та винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 15.10.2010 року.

Виконання зобов'язань Позичальника за цією угодою і договорами про видачу траншів забезпечується Договором іпотеки від 19.10.2007 року, згідно якого боржник передав майно, що знаходиться за адресою Тернопільська область, Зборівський район, с.Мшана, вул. Прифермська,1 вартість якого складала 445 749,00 грн.; Договором застави автотранспорту від 17.10.2010 року, за яким боржник передав кредитору майно, зокрема комбайн, 1980 року випуску, номер ТА 10540 і автомобіль УАЗ 3163030, рік випуску 2005, вартість якого сумарно становить 132 500,00грн.; Договором застави майна від 17.10.2010 року укладеного між Кредитором та Петришином В.Є. згідно умов якого в заставу передавалося майно, зокрема машина калібрування та сортування «Forshrit petcus gigant K 503», вартість якої становила 18 000,00грн.; Договорами поруки укладеними з Петришин В.Є., Петришин Г.М., Гинда В.І. ( пункт 3.1. кредитної угоди від 17.10.2007 року).

Судом встановлено, що рішенням Зборівського районного суду від 23.12.2012 року задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» щодо звернення стягнення на майно та передачу його в заклад ПАТ КБ «Приватбанк» у зв'язку із невиконанням боржником кредитної угоди № 10/07/043А від 17.10.2007 року, яке згідно вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України та не передбачають можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Господарський суд не врахував зазначених норм матеріального права та не встановив, чи фактично погашена боржником заборгованість за кредитним договором, час її погашення, період, за який нараховані проценти, їх розрахунок і розмір, хоча зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання, та не позбавляє кредитора права на отримання процентів, пені й інших втрат, передбачених договором, що було підставою для ухвалення необґрунтованого рішення про відмову у визнання кредиторських вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 29 764,10 грн., які складаються із заборгованості за відсотками.

Оскільки на передбаченні ст.ст. 536, 625 Цивільного кодексу України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних витрат відповідно до порядку встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Те саме стосується процентів за позику та кредит (передбачених ст. ст. 1048, 1054 та 1057 Цивільного кодексу України). Аналогічна позиція висвітлена у п.50 Постанови пленуму Верховного Суду України №15 «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали заборгованість за кредитним договором погашена не була, у зв'язку з чим кредитором нараховувалися відсотки за користування кредитом, що підтверджується розрахунком доданим до матеріалів справи (арк. справи 73-74 том 3).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, колегія Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, про те, що грошові вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАП «Агрокомплекс» у сумі 29 764,10 грн., що складаються із заборгованості за відсотками, які виникли із кредитного договору № 10/07/043А від 17.10.2007 року підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в першу чергу, як такі, що забезпечені заставою.

Щодо заявлених скаржником грошових вимог, які випливають із укладеного між Приватбанком, в особі керівника напрямку «Програма мікрокредитування» Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк та Приватним агропромисловим підприємством «Агрокомплекс» кредитного договору № 09/08/014А19 від 26.09.2008 року, предметом якого є надання боржнику кредиту у сумі 192 600,00грн. колегія суддів зазначає наступне.

06.09.2008 року в забезпечення виконання кредитного договору № 09/08/014А19 від 26.09.2008 року укладено Договір застави між Кредитором та фізичною особою Петришином В.Є., згідно умов якого останній передав кредитору у заставу плуг оборотний, сівалку, протравник насіння на загальну суму 275 000,00 грн.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Згідно п.7.1. розділу 7 «Термін дії договору і порядок зміни умов договору» кредитного договору № 09/08/014А19 від 26.09.2008 року договір набирає чинності з моменту підписання даного Договору обома Сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за даним Договором.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» поточними, оскільки такі не є погашеними станом на час розгляду справи, що підтверджується розрахунком заборгованості, яка міститься в матеріалах справи ( арк. справи 75-76 том 3) та виникли під час проведення процедури банкрутства ПАП «Агрокомплекс».

Відтак, вимоги по кредитному договору № 09/08/014А19 від 26.09.2008 року у сумі 443 350,19грн. можуть бути пред'явлені в межах ліквідаційної процедури, а тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у наступній черговості: 192 427,50 грн. - заборгованість за кредитом - до четвертої черги задоволення, 189 487,45 грн. - заборгованість за відсотками - до четвертої черги задоволення, 481,50 грн. - заборгованість з комісії - до шостої черги задоволення, 60 953,74 грн. - заборгованість з пені - до шостої черги задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2008 року між Приватбанком, в особі керівника напрямку «Програма мікрокредитування» Тернопільської філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк та Приватним агропромисловим підприємством «Агрокомплекс» укладено кредитний договір № 09/08/015А19, згідно умов якого Позичальнику надано кредит у сумі 280 000,00грн. із встановленням строку його повернення відповідно до графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди, однак не пізніше 13.09.2012 року.

Виконання зобов'язань за вказаним договором забезпечувалася укладеним договором застави автотранспорту від 26.09.2008 року укладеним між кредитором та боржником у відповідності до умов якого в заставу передано трактор, 2008 року випуску, марки ХТЗ-17221, шасі (двигун) 80267077, державний номер 07951ВО. Згідно п.3 зазначеного договору максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором, складає 280 000,00грн.

Скаржник зазначає, що у зв'язку із невиконанням зазначеного кредитного договору існує заборгованість ПАП «Агрокомплекс» перед ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 618 770,72 грн., що підтверджується розрахунком доданим до матеріалів справи (арк. справи 77-79 том 3).

Відхиляючи грошові вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 618 770,72 грн. господарський суд прийшов до висновку про втрату заставного майна, а відтак відсутність підстав для їх задоволення.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Інспекції державного технічного нагляду Тернопільської облдержадміністрації по Зборівському районі №12 від 24.04.2012 року вбачається, що трактор, 2008 року випуску, марки ХТЗ-17221, шасі (двигун) 80267077, державний номер 07951ВО зареєстрований за ПАП «Агрокомплекс» з 23.09.2008 року на підставі довідки-рахунку ТН №121727 від 18.09.2008 року. Однак, 21.10.2008 року знятий з обліку і повернутий продавцю у зв'язку з технічною несправністю.

Довідкою № 08 від 20.02.2012 року виданою Інспекцією державного технічного нагляду Тернопільської облдержадміністрації по Зборівському районі підтверджується факт реєстрації за ПАП «Агрокомплекс» трактору ХТЗ - 17221, 2008 рік випуску, шасі (двигун) 80267607, державний номер 07989 ВО.

Відповідно до ст. 585 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відтак, реєстрація застави не пов'язується із моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Згідно п.3 ч.1. ст.6 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження поширюється на будь-яке рухоме майно, що заміщує початковий предмет обтяження і може бути ідентифіковане як таке.

Статтею 593 Цивільного кодексу України передбачені випадки за наявності яких право застави припиняється, зокрема: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не здійснив заміни предмета застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави, та інші випадки передбачені законом.

З огляду на зазначене, правовідносини між сторонами щодо застави майна не припинилися.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно додатку №1 до кредитного договору № 09/08/015А19 від 26.09.2008 року (арк. справи 65-66 том 3), яким затверджено Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди, останні повинні погашатися до 13.09.2012 року включно. Відтак, строк виконання частини вимог на момент визнання боржника банкрутом згідно постанови Господарського суду Тернопільської області від 23.12.2011 року у вказаній справі не настав, а тому вимоги повинні бути визнані поточними та задовольнятися у ліквідаційній процедурі згідно положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи зазначене, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо втрати предмету застави, оскільки відбувся обмін заставного майна в межах гарантійного строку, а договірні відносини продовжували існувати, що не заперечується сторонами.

Так, враховуючи максимальний розмір вимоги у сумі 280 000,00грн., яка забезпечується заставою згідно п.3 договору застави автотранспорту від 26.09.2008 року, колегія суддів зазначає, що не погоджується із вимогами апеляційної скарги в частині черговості задоволення кредиторських вимог ПАТ КБ «Приватбанку».

Відтак, вважає за необхідне визнати вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у сумі 618 770,72 грн., та встановити наступну черговість їх задоволення, зокрема, заборгованість за кредитом у сумі 275 000,00 грн. та частково прострочені відсотки за кредитом у розмірі 5 000,00 грн. - до першої черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою; частково заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 257 404,00 грн. - до четвертої черги задоволення, що не забезпечені заставою; 5 104,05 грн. заборгованість за комісією - до шостої черги задоволення, що не забезпечені заставою; та 76 262,67 грн. заборгованість з пені до шостої черги задоволення, що не забезпечені заставою.

Згідно п.3 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України. При цьому, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених п.2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням доданих доказів вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50 (№ А2/05.12.2012 - 10/Б-5022/1335/2011 від 17.12.2012 року) слід частково задоволити, ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 10/Б-5022/1335/2011 від 05.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок, 50 (№ А2/05.12.2012 - 10/Б-5022/1335/2011 від 17.12.2012 року) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 05.12.2012 року у справі № 10/Б-5022/1335/2011 скасувати.

3. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок, 50 до боржника Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів, вул. Куклинецька, 90, Тернопільської області в сумі 1 091 885,01 грн. (один мільйон дев'яносто одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять гривень 01 копійка).

4. Зобов'язати ліквідатора Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів, вул. Куклинецька, 90, Тернопільської області - Дяченка С.В. внести зазначені вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до реєстру вимог кредиторів в такій черговості:

- 309 764,10 грн. - заборгованість за кредитом і відсотками - до першої черги задоволення, що забезпечені заставою;

- 639 318,95 грн. - заборгованість за кредитом та відсотками - до четвертої черги задоволення, що не забезпечені заставою;

- 142 801,96 грн. - заборгованість із комісії та пені - до шостої черги задоволення.

5. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Агрокомплекс», м. Зборів, вул. Куклинецька, 90., Тернопільської області (код ЄДРПОУ 30891987) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, (код ЄДРПОУ 14360570) 536,50 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Зобов'язати Господарський суд Тернопільської області видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 08.04.2013 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.