АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Cправа № 2010/2-1452/11 Головуючий1інстанції: Калмикова Л.К.

Провадження №22ц/790/811/13 Доповідач: Гуцал Л.В.

Категорія: земельні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участі секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 січня 2012 року по справі за позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА, треті особи: Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківськох області до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки, -

встановила:

У квітні 2012 року заступник прокурора Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА з зазначеним позовом.

В уточнених позовних вимогах заступник прокурора просив:

- визнати недійсним виданий на ім'я ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 2212 га, по АДРЕСА_1, серії ЯИ № 775512 від 12 листопада 2009 року ;

- визнати недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 2212 га, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6322083002:00:000:2561);

- зобов'язати управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківськох області скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі земель державного акту серії ЯИ № 775512 від 12 листопада 2009 року на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2;

- зобов'язати ОСОБА_2 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,2212 га, по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області та повернути зазначену земельну ділянку вартістю 541821 грн. за належністю Данилівському дослідному державному лісгоспу УкрНДІЛГА.

Посилався на те, що рішенням L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, а також передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2212 га, по АДРЕСА_1 Дергачівського району Харківської області. Ця земельна ділянка відноситься до категорії земель лісового фонду та знаходиться на землях, які перебувають у постійному користуванні Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА на підставі матеріалів лісовпорядкування. Останнім не надавалося погодження щодо вилучення та подальшої передачі у приватну власність земельної ділянки. Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯИ № 775512 від 12 листопада 2009 року зареєстровано Харківською регіональною філією «Центр ДЗК» на ім'я ОСОБА_2.

При проведенні прокуратурою Харківської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства Черкасько-Лозівською сільською радою під час передачі у власність земельних ділянок, встановлено що згідно протоколу засідання L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року та листа Черкасько-Лозівської сільської ради від 22 грудня 2009 року питання щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки на засіданні сесії не вирішувалося та рішення про це не приймалося. 04 лютого 2011 року відносно голови Черкасько-Лозівської сільської ради ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за фактом перевищення ним своїх службових повноважень та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, за ознаками ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України.

Вищевикладені порушення чинного законодавства, на думку позивача, свідчать про незаконність та протиправність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянкута відповідно до ст.ст.378,387,ч.3ст.388 ЦК України є підставою для припинення права власності на земельну ділянку.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 січня 2012 року позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою того ж суду від 4 грудня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у перегляді заочного рішення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлене по справі рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

Заступником прокурора Харківської області подано письмові заперечення на апеляційну скаргу (а.с.223).

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, та визнається сторонами, що 12 листопада 2009 року на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 775512. Ця земельна ділянка площею 0,2212 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, має цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Спірний державний акт видано на підставі рішенням L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року та зареєстровано Харківською регіональною філією «Центр ДЗК» на ім'я ОСОБА_2.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову районний суд виходив з того, що:

- передана у власність відповідача земельна ділянка відноситься до категорії земель лісового фонду;

- Данилівським дослідним державним лісгоспом не надавалося погодження щодо вилучення та подальшої передачі у приватну власність спірної земельної ділянки;

- що відносно голови Черкасько-Лозівської сільської ради ОСОБА_4, порушено кримінальну справу за фактом перевищення ним своїх службових повноважень та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, за ознаками ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України;

- вважав встановленим той факт що Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району 02 жовтня 2009 року питання щодо передачі у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки не вирішувалося.

Такий висновок районного суду не грунтується на законі.

Поняття, зміст права власності на землю та підстави його набуття визначено в нормах ст.ст. 78, 81, 116 ЗК України.

За змістом ст. 116 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набували права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право власності є непорушним. Забезпечуючи усім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Рівність умов захисту прав власності на землю випливає з норм ст.ст. 21, 55 Конституції України та ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно зі ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, за змістом ст. 152 ЗК України, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа, не передбачено зазначеною нормою.

Вимога захисту порушених прав власника на землю реалізується зацікавленою особою шляхом звернення до суду з вимогою про визнання відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки недійсним.

Право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку посвідчене державним актом і є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки, зокрема - рішенням L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року, яке у встановленому законом порядку недійсним не визнавалось.

Факт існування рішення L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року позивачем визнається, в матеріалах справи наявна фотокопія цього рішення, за клопотанням відповідача судом було оглянуто рішення з мокрою печаткою, яке оформлене окремим документом, скріплено гербовою печаткою Черкасько-Лозівської сільської ради за підписом сільського голови.

Посилання прокурора на те, що таке рішення взагалі не ухвалювалось, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59, 61 ЦПК України, як то, судових рішень чи вироку суду, якими б було встановлено факт підробки чи фальсифікації зазначеного рішення сільської ради, матеріали справи не містять.

Надані позивачем копії протоколу засідання L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року та листа Черкасько-Лозівської сільської ради від 22 грудня 2009 року, орігінали яких для дослідження суду не надавались,(а.с.8-16) не можуть бути визнані достатніми доказами на підтвердження факту фальсіфікації рішення сільської ради.

Сам по собі факт того, що в провадженні суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням голови Черкасько-Лозівської сільської ради ОСОБА_4 у скоєнні службових злочинів - у перевищенні влади та службовому підробенні, не може бути належним доказом незаконності рішення сільської ради, яке стало підставою для видачі спірного державного акту на право власності на землю.

Суд першої інстанції розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК України).

Вимог про визнання недійсним рішення L сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 02 жовтня 2009 року у судовому порядку не заявлялось.

Крім того, районним судом було задоволено вимогу позивача про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити та привести спірну земельну ділянку у придатний для використання стан, який існував на момент виникнення у відповідача права власності (а.с.178). Разом з тим, матеріали справи свідчать, та визнається сторонами, що фактичним користувачем спірної земельної ділянки є ОСОБА_5, який звів на ній двоповерховий житловий будинок. Саме на ім'я останнього було видано будівельний паспорт на двоповерховий будинок, господарчі будівлі і споруди, ескізний проект та саме відносно ОСОБА_5 компетентними особами було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.123134,135-139). Разом з тим, ОСОБА_5 до участі у справі залучений не був.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначені обставини залишив поза увагою та дійшов передчасного висновку про незаконність та протиправність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, на даний час відсутні правові підстави для визнання недійсним спірного державного акту, а відповідно і для визнання недійсним запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації у Державному реєстрі земель спірного державного акту на ім'я ОСОБА_2, рішення районного суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, при встановлені невідповідності, а також не правомірності ухваленого рішення Черкасько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області щодо передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2, прокурор не позбавлений можливості звернутись до суду із завою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись ч. 3 ст. 303, ст. 304, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 січня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Данилівського дослідного державного лісгоспу УКРНДІЛГА - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді