ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
10.10.06 Справа № 02/51-2А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченка Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «ХХХ», м. Луцьк № 03/08 від 18.08.2006 року (далі ПП «ХХХ», м. Луцьк)
на постанову Господарського суду Волинської області від 24.07.2006 року
у справі № 02/51-2А
за позовом: ПП «ХХХ», м. Луцьк
до відповідача: Луцької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк (далі Луцька ОДПІ, м. Луцьк)
про визнання нечинним податкового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
За участю представників:
від позивача –ХХХ - представник
від відповідача –ХХХ –начальник юридичного відділу, присутня ХХХ –старший державний податковий ревізор - інспектор
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Волинської області від 24.07.2006 року у справі № 02/51-2А відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП «ХХХ», м. Луцьк про визнання нечинним податкового рішення Луцької ОДПІ від 05.05.2006 року № 0000382200/0/7494/10/2206 про застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 44725,71 грн..
Приймаючи постанову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що угода про відступлення права вимоги від 25.11.2005 року між суб’єктами підприємницької діяльності ПП «ХХХ»та Войнарською І.В. не може змінювати умов зовнішньоекономічного контракту № 01/05 від 11.11.2005 року, укладеного між ПП «ХХХ»та нерезидентом «EVROFASHION»(Чеська Республіка); підставою для застосування встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»санкцій є лише факт порушення терміну відповідного зарахування виручки резидентів в іноземній валюті.
ПП «ХХХ», м. Луцьк подано апеляційну скаргу № 03/08 від 18.08.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що при винесенні постанови судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи та порушено норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Луцькою ОДПІ проведено перевірку ПП «ХХХ»з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту № 01/05 від 11.11.2005р. згідно інформації ВОД АППБ «Аваль», про що складено акт № 01471 від 18.04.2006 року.
Перевіркою встановлено, що ПП «ХХХ»укладено контракт № 01/05 від 11.11.2005р. з фірмою EVROFASHION (м. Прага) на імпорт колекції одягу «1881 CERRUTI». Загальна сума контракту - 40000,00 євро. Умови оплати - протягом 3-х календарних днів від дати підписання контракту, валюта платежу - євро.
На виконання умов імпортного контракту ПП «ХХХ»(Позичальник) було укладено кредитний договір № 011/08-11/1504 від 17.11.2005 року з ВОД АППБ «Аваль»(Кредитор), відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику одноденний кредит в сумі 40000 євро для оплати колекції одягу, для забезпечення кредиту був укладений договір поруки від 17.11.2005 року між АППБ «Аваль»(Кредитор) та Войнарською Іриною Анатоліївною (Поручитель), який погашений поручителем 17.11.2005 року.
17 листопада 2005 року ПП «ХХХ»з рахунку № 260035217 в ВОД АППБ «Аваль» платіжним дорученням № 1 перераховано EVROFASHION (м. Прага) на рахунок № 1033844001/0400 кошти в сумі 40000 євро.
Угодою від 23.11.2005 року у зв'язку із несвоєчасним пошиттям колекції одягу розірваний зовнішньоекономічний контракт № 01/05 від 11.11.2005 року.
25.11.2005р. між ПП «ХХХ»(Первісний кредитор) та Войнарською І.А. (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги боргу, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги боргу валютних коштів від фірми EVROFASHION (м. Прага) на суму 40000 євро, про заміну кредитора фірму повідомлено листом № 28/11-05 від 28.11.2005 року.
Згідно розписки про передачу та прийняття валютних коштів готівкою від 07.12.2005 р. фірма EVROFASHION (м. Прага) виконала свої зобов'язання перед Войнарською І.А., шляхом сплати через свого представника Курманджи Ш.Ш. суми боргу в розмірі 40000 євро.
Відповідно до акту звірки розрахунків від 12.12.2005р. б/н заборгованість між ПП «ХХХ»та Войнарською І.А. відсутня.
Як встановлено податковим органом в акті перевірки, в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»валютні кошти в сумі 40000 євро на валютний рахунок ПП «ХХХ»не надійшли. Граничний термін надходження імпортного товару 15.02.2006 року. Станом на 18.04.2006 року дебіторська заборгованість по розрахунках з фірмою EVROFASHION (м. Прага) по контракту № 01/05 від 11.11.2005 р. склала 400000 євро, що не відповідає даним бухгалтерського обліку ПП «ХХХ», згідно якого заборгованість відсутня.
На підставі акту перевірки 05.05.2006р. Луцькою ОДПІ прийнято рішення № 00038200/0/7494/10/2206, яким на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у вигляді пені в сумі 44725,71 грн. Як слідує з додатку № 3 до акту перевірки зазначена сума пені нарахована за період з 16.02.2006 р. по 18.04.2006 р.
При прийняті постанови апеляційний господарський суд виходив з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ПП «ХХХ»укладено контракт № 01/05 від 11.11.2005р. з фірмою EVROFASHION (м. Прага) на імпорт колекції одягу «1881 CERRUTI». При укладенні даного контракту сторони у п. 12.2 визначили, що будь-які зміни до контракту чинні лише при умові, якщо вони виконані в письмовій формі та підписані обома особами.
Угодою від 23.11.2005 року у зв'язку із несвоєчасним пошиттям колекції одягу розірваний зовнішньоекономічний контракт № 01/05 від 11.11.2005 року. Згідно даного договору сторони визначили, що продавець зобов'язаний повернути сплачені покупцем грошові кошти у розмірі 40000 євро протягом 10 днів шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок покупця або внесення грошових коштів готівкою до каси покупця.
Відповідно до угоди про відступлення права вимоги від 25.11.2005 року укладеного між ПП «ХХХ»та Войнарською І.В., остання набуває права вимоги боргу валютних коштів від фірми EVROFASHION (м. Прага) на суму 40000 євро.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відповідно до цього та інших законів України, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно ст.14 вищенаведеного Закону України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
У відповідності до п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Боржником, нерезидентом EVROFASHION (м. Прага), переуступку боргу ПП «ХХХ»громадянці Войнарській І.В. визнано в повному обсязі та повернуто грошові кошти у розмірі 40000,00 євро повністю, що підтверджується матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що угода про відступлення права вимоги від 25.11.2005р. укладена між ПП «ХХХ»та Войнарською І.В. не може змінювати умов зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2005р. № 01/05 між резидентом ПП «ХХХ»та нерезидентом EVROFASHION (м. Прага).
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що припинення дебіторської заборгованості між резидентом та нерезидентом шляхом уступки вимоги незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами не суперечить діючому законодавству України та оскільки строк від дати кінцевого погашення заборгованості до дати проведення і оформлення переуступки боргу не перевищував 90 календарних днів, то відсутні підстави для нарахування пені у розмірі 0,3 % на суму вищенаведених послуг.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанову Господарського суду Волинської області слід скасувати, позовні вимоги задоволити.
Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Скасувати постанову Господарського суду Волинської області від 24.07.2006 року у даній справі.
Позов задоволити.
Визнати нечинним податкове рішення Луцької ОДПІ від 05.05.2006 року № 0000382200/0/7494/10/2206 про застосування штрафних (фінансових) санкції у розмірі 44725,71 грн.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.