ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

            

                  

23.11.06                                                                                           Справа  № 01/83-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого –судді           Кордюк Г.Т.

cуддів                                         Давид Л.Л.

                                                Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Аргос»,м.Луцьк від 10.10.2006р.

на рішення господарського суду Волинської області від 27.09.2006 року

у справі № 01/83-38

за позовом: СВК «Мрія», с.Старосілля Маневицького району.

до відповідача-1: ТзОВ «Аргос»,м.Луцьк.

до відповідача-2: ВАТ «Ківерцівське ХПП»,с.Дерно Ківерцівського району.

Про стягнення 47 301 грн.

Представники:

Від позивача: Вітюк І.Т.- представник.

Від відповідача-1: Таргоній О.В.- ю\к.

Від відповідача-2:  не з»явився.

Представникам сторін, роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовилися. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

          

Рішенням господарського суду Волинської області (суддя Якушева І.О.) від 27.09.2006р. у справі №01/83-38  позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія»до ТзОВ «Аргос»задоволено, стягнено з  відповідача

47301 грн. заборгованості за  поставлене жито, відшкодовано судові витрати.

Суд мотивував рішення тим, що поставка жита відповідачу підтверджується прийомною квитанцією ВАТ «Ківерцівське ХПП»№019887 від 17.11.2004р., реєстрами цього товариства від 11.11.2004р., 15.11.2004р.,17.11.2004р., рахунком ВАТ «Ківерцівське ХПП»№96 від 23.11.2004р. на оплату.

Відповідачем обов»язку щодо укладення договору зберігання та  видачі довіреності не виконано, що свідчить про невиконання ним дій, необхідних з його боку для забезпечення належного передання та одержання товару, а тому не може бути підставою для звільнення його від обов»язку щодо оплати за отримане жито.Відповідно до ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов»язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Аргос»подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити, покликаючись, що:

-          висновок господарського суду, що товар переданий у власність з моменту оформлення складської квитанції є невірним, оскільки відповідно до п.4.3 договору від 5.11.2004р. дата оформлення складської квитанції  лише підтверджує здачу позивачем на ХПП певної кількості зерна, а не передачу його у власність товариству;

-          судом не  дано належної оцінки тому факту, що позивач порушив п.6.1 договору щодо  документальної передачі товару та згодом натуральної за участю представника відповідача (п.6.2 договору);

-          судом невірно зроблено висновок щодо  належного виконання обов»язку передачі зерна з боку СВК «Мрія»ТзОВ «Аргос», оскільки  передача зерна на ВАТ «Ківерцівське ХПП»відбулась без правових підстав та без відома товариства і не може  встановлювати будь-які зобов»язання ТзОВ «Аргос»перед СВК «Мрія»та ХПП;

-          судом не враховано вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду від 10.05.2006р. щодо з»ясування факту  участі ТзОВ «Аргос»у прийманні зерна;

              Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи відхилив, покликаючись, що  виконання зобов»язання СВК «Мрія»обов»язку щодо передачі зерна для ТзОВ «Аргос»підтверджується  квитанцією №019887, реєстрами ХПП від 11.11.2004р.,15.11.2004р., 17.11.2004, рахунком №96 від 23.11.2004р..Відповідно до п.4.3 договору датою передачі товару є дата оформлення  елеватором складської квитанції, яка оформлена відповідно 17.11.2004р. про прийняття  жита фізичною  вагою 95330 кг, заліковою вагою 94602 кг від СВК «Мрія»для ТзОВ «Аргос».

              Відповідач-2 ВАТ «Ківерцівське ХПП»представника в судове засідання не направив, відзиву на апеляційну скаргу не подав, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений.

              Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

              5.11.2004р. між СВК «Мрія»(продавець) та ТзОВ «Аргос»(покупець) укладено договір відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов»язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і здійснити оплату  жита гр.А урожаю 2004р. (товар), на умовах, викладених в договорі.

              Терміни і умови поставки встановлені р.4 договору. Відповідно до п.4.1 договору товар повинен бути поставлений покупцю на умовах п.3.1 в повному об»ємі до 30.11.2004р.

              Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна товару на умовах EXW поставки на ХПП с.Дерно 500 грн. за тону.

              17.11.2004р. ВАТ «Ківерцівське ХПП»видано квитанцію приймання №019887 , яку отримав представник СВК «Мрія»для  подальшої передачі ТзОВ «Аргос».

               В судовому засіданні представник позивача заявив, що  квитанція №019887 була направлена відповідачу листом №109 від 30.11.2004р.

              11,15,17 листопада 2004р. ВАТ «Ківерцівське ХПП» складено реєстри.

              23.11.2004р. ВАТ «Ківерцівське ХПП» виставлено рахунок ТзОВ «Аргос»на оплату 763,13 грн. за прийомку жита згідно реєстрів.

              23.11.2004р. СВК «Мрія»виписано накладну №178 на  відпуск ТзОВ «Аргос»жита в кількості 94602  кг. вартістю 47302 грн.

         10.11.2004р. Волинською обласною державною інспекцією  зроблено заключення №81 про визнання  числа падіння на доставлену СВК «Мрія» пробу жита.

         Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної  скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши фактичні обставини справи, правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що  апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

         Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Умови договору, який укладений 5.11.2004р. між сторонами регулюються положеннями гл. 54 ЦК України (ст.ст. 655-697).

        Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

        Ст.664 ЦК України визначено момент виконання обов»язку продавця передати товар , а саме згідно п.1ч.1 ст.664 обов»язок продавця передати товар покупцеві вважається  виконаним в момент: -вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов»язок продавця доставити товар.

        Договором (п.4.1) встановлено обов»язок продавця передати товар покупцю до 30.11.2004р. на умовах  EXW поставки на ХПП с.Дерно.

       Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, товар був переданий безпосередньо Ківерцівському ХПП, с.Дерно на зберігання без участі представника ТзОВ «Аргос», про що Ківерцівське ХПП виписано квитанцію №019887 і  передано представнику СВК «Мрія».

        Отже, обов»язку щодо передачі товару покупцю, як того вимагає п.4.1 договору, п.1 ч.1 ст.664 ЦК України продавець не виконав.Тому, висновок місцевого господарського суду щодо належного виконання обов»язку продавця по передачі товару покупцю є невірним, не ґрунтується на матеріалах справи.Складська квитанція підтверджує приймання Ківерцівським ХПП товару на  зберігання від СВК «Мрія», а реєстри від 11,15,17 листопада містять лише розрахунок суми за приймання жита (763,13 грн.) яка відображена ХПП в рахунку №96 від 23.11.2004р. і не підтверджують  отримання його покупцем.

          Як пояснив в судовому засіданні представник СВК «Мрія», Ківецівське ХПП прийняло товар від СВК «Мрія»на підставі договору купівлі-продажу від 5.11.2004р., а в подальшому покупець зобов»язаний був укласти договір зберігання.

           Відповідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов»язанні є боржник і кредитор.

           Зобов»язання не створює обов»язку для третьої особи.У випадках, встановлених договором, зобов»язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника або кредитора (ст.511 ЦК України).

           Із наведеної норми випливає, що зобов»язання не може створювати обов»язку для третьої особи, яка не є його учасником. А тому без укладення договору зберігання з ТзОВ «Аргос»у Ківерцівського ХПП не виникло обов»язку  приймати продукцію на  зберігання від СВК «Мрія».

           Крім того, відповідно до п.6.1 договору, покупець зобов»язаний виписати доручення на протязі одного дня  з моменту переоформлення товару і передати продавцю.Тобто обов»язок по виписуванню доручення залежить від моменту переоформлення товару.Таке доручення покупцем не було виписано, оскільки не відбулось переоформлення товару згідно умов договору.

           Отже, за умови, що покупець не отримав товару від продавця згідно умов договору,  не укладено договору зберігання зерна з ХПП та не видано доручення, тому на ТзОВ «Аргос»не лежить обов»язок по оплаті за товар, який ним не отримано.

            Висновок господарського суду  не відповідає матеріалам та обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому  підлягає скасуванню.  

            Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Аргос»,м.Луцьк  задоволити.

           2. Рішення господарського суду Волинської області від 27.09.2006 року

у справі № 01/83-38 скасувати.

           3. Прийняти нове рішення.В позові відмовити.

           4. Стягнути з СВК «Мрія», с.Старосілля Маневицького району на користь ТзОВ «Аргос»,м.Луцьк 237,51 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

           5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя                                                                                   Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                                         Давид Л.Л.

       

Суддя                                                                                                          Мурська Х.В.