ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2013 р.Справа № 922/840/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" м. Харків
до Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації, м. Зміїв
про стягнення 3943,28 гривень
за участю представників сторін:
Позивача - Мельничникова А.М. (довіреність №1160 від 20 грудня 2012 року);
Відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 3949,28 гривень, у тому числі, 3817,52 гривень основного боргу, 83,80 гривень пені, 12,73 гривень збитків від інфляції, 29,23 гривень 3% річних. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору № 472182 про надання телекомунікаційних послуг, укладеного між сторонами 05 січня 2009 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 березня 2013 року.
18 березня 2013 року представник Позивача через канцелярію господарського суду Харківської області надав заяву, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2638,16 гривень у зв'язку із добровільною оплатою боргу Відповідачем, та просив стягнути з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації на свою користь 1179,36 гривень основної боргу, 83,80 гривень пені, 12,73 гривень збитків від інфляції, 29,23 гривень 3% річних.
Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 18 березня 2013 року підтримав надану заяву про припинення провадження у справі та просив суд задовольнити її.
Відповідач у судове засідання 18 березня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 11 березня 2013 року.
Суд, розглянувши відповідну заяву Позивача, дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем, на момент розгляду справи було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 2638,16 гривень за договором, що підтверджується наступними платіжними дорученнями (а.с. 37-42):
- п/д № U372972 від 27 лютого 2013 року на суму 1812,61 гривень;
- п/д № U68017 від 24 січня 2013 року на суму 67,22 гривень;
- п/д № U303619 від 21 лютого 2013 року на суму 92,91 гривень;
- п/д № U303905 від 21 лютого 2013 року на суму 195,56 гривень;
- п/д № U304188 від 25 лютого 2013 року на суму 399,95 гривень;
- п/д № U303483 від 21 лютого 2013 року на суму 69,91 гривень;
До того ж, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач, а тому суд вважає, що предмет спору даної справи в частині стягнення суми основного боргу відсутній.
За таких обставин, суд, роз'яснивши представникам сторін наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 2638,16 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
05 січня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації укладен договір про надання телекомунікаційних послуг №472182. Даний договір підписаний повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.
Відповідно до п.1.1. договору, Позивач зобов'язався надавати Відповідачеві загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах замовлених останнім, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п.4.5. даного договору, Відповідач повинен був своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, а саме, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційних послуг за кожний попередній місяць повинні були проводитись протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були надані відповідні послуги за договором на суму 3817,52 гривень за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року, що підтверджується відповідними рахунками (а.с.20-23), виставленими до сплати Відповідачу:
- рахунок-акт №9.2012.472182 за вересень 2012 року;
- рахунок-акт №10.2012.472182 за жовтень 2012 року;
- рахунок-акт №11.2012.472182 за листопад 2012 року;
- рахунок-акт №12.2012.472182 за грудень 2012 року;
Відповідач вищезазначені рахунки не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 3817,52 гривень.
Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за договором не виконав належним чином, оскільки заборгованість у розмірі 3817,52 гривень станом на момент подання позову була не погашена.
Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно із ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст.217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до п.5.8. договору, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розоахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі, яка обчислюється від вартості неоплаченої Послуги у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 83,80 гривень.
Суд, перевіривши розрахунок пені, нарахований Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 12,73 гривень суми інфляційних втрат та 29,23 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунки Позивача щодо кожної із нарахованих санкцій, перевіривши періоди нарахування останнім вказаних сум інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.11, 546, 548, 549, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 179, 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації (63404, Харківскьа область, м. Зміїв, вул. Леніна, 12; п/р 35413002000766 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011; код ЄДРПОУ 02146096) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9; р/р 26008898, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) 1179,36 гривень основного боргу, 83,80 гривень пені, 12,73 гривень збитків від інфляції, 29,23 гривень 3% річних та 1720,50 гривень судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 2638,16 гривень основної заборгованості провадження у справі №922/840/13-г припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25.03.2013 р.
Суддя Калантай М.В.