ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5028/9/153б/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю.,

суддів:Погребняка В.Я.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв"

на ухвалу та постановугосподарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року

у справі № 5028/9/153б/2011 господарського суду Чернігівської області

за заявою доУправління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Ніжинському районі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв"

про банкрутство

за участю представників: Лисенко Ганна Олександрівна - представник за довіреністю № 2265 від 31.05.2013 року Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"; Сидоров Василь Іванович - генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" ; Святелик Володимир Володимирович - представник за довіреністю б/н від 14.01.2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв"; Костирко Юлія Володимирівна - представник за довіреністю б/н від 05.07.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.06.2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині порушено провадження у справі № 5028/9/153б/2011 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" (далі - ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв"), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.06.2011 року за результатами підготовчого засідання визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині в сумі 585 956,92 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року у справі № 5028/9/153б/2011 (суддя - Івченко С.М.), зокрема, визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") у сумах: 125 грн. судових витрат по справі про банкрутство - 1 черга задоволення, 724 469,71 грн. - заборгованості за кредитом, 1 967 523,32 грн. - заборгованості за процентами, 1 945 501,72 грн. - заборгованості за інфляційними, трьома відсотками річних - 4 черга задоволення та у сумі 83 024,66 грн. пені - 6 черга задоволення.

Затверджено реєстр кредиторів з включенням вищевказаних вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Відмовлено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в задоволенні клопотання про відсторонення генерального директора боржника Сидорова В.І. від посади та покладення виконання обов'язків на розпорядника майна Рязанову С.М., а також в клопотанні керівника боржника Сидорова В.І. про усунення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Рязанової С.М.

Частково задоволено клопотання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів та накладено арешт на майно боржника - ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5028/9/153б/2011 (головуючий суддя - Разіна Т.І., суддя - Ткаченко Б.О., суддя - Сотніков С.В.) ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року у справі № 5028/9/153б/2011 в частині визнання вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", затвердження реєстру кредиторів та накладення арешту на майно боржника - ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" залишено без задоволення.

ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, резолютивну частину якої уточнено в судовому засіданні, просить ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5028/9/153б/2011 скасувати. Прийняти нову постанову про відмову у визнанні та включенні до реєстру кредиторських вимог у справі № 5028/9/153б/2011 про банкрутство ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та скасування арешту на майно боржника - ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв".

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 12, 14, 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ст. ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Крім того, ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" надано до Вищого господарського суду України доповнення до касаційної скарги, в якому скаржником викладені розрахунки втрат від інфляції за основною заборгованістю та боргом по відсоткам за користування кредитом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Відповідно до положень цієї ж статті конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону про банкрутство, кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язку суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

Виходячи з вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про визнання кредиторських вимог та доповнення до заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" мотивовані невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором №1, що укладений 14.02.2007 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань на користь банку за рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 року у справі 12/104, що набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" було задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" на користь банку: 5362 500,00грн. - заборгованість по кредиту; 977409,86грн.- заборгованість по процентам; 548 003,42грн. - пеня за прострочку сплати кредиту; 59 090,87грн. - пеня за прострочку сплати процентів; 179 649,22грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату кредиту; 25 867,51грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 22 977,95грн. - судові витрати по сплаті державного мита; 281,596грн. - судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення винесене на підставі розрахунків заборгованості, проведених станом на 28.11.2009 року.

Як зазначено у рішенні господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 року ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" виконав взяті на себе зобов'язання, щодо надання кредиту ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" у розмірі 5498000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами про перерахування коштів на поточний рахунок позичальника та випискою з поточного рахунку про надходження коштів.

Також, як встановлено місцевим господарським судом за період з 28.11.2009 року до дати порушення справи про банкрутство - 09.06.2011 року банком донараховано боржнику 1768623,32 грн. - заборгованість за кредитом; 130445,00 грн. - пеня за несвоєчасне сплату процентів; 914865,09 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 248778,99 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

У зв'язку з зазначеним кредитор вказував, що загальна сума заборгованості боржника склала 10814833,73грн., з яких: 5362500грн. заборгованості за кредитом, 2746033,18 грн. - заборгованості по процентам, 548003,42грн.- пені за несвоєчасне погашення кредиту, 189535,87 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів,1094514,31 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 274646,50 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, 576340,91грн. - 3% річних, 23259,54грн.- судових витрат по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу по справі №12/104.

В уточненій заяві про вимоги до боржника ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" зазначив, що в результаті звернення стягнення на майно боржника, що перебувало в іпотеці, та проведення 10.06.2011 року прилюдних торгів з реалізації заставного майна банк одержав 5439799,69грн., а тому заборгованість боржника перед кредитором зменшилась на вказану суму і станом на дату звернення з заявою про грошові вимоги у справі про банкрутство заборгованість боржника становить 5375034.04 грн., з яких 125 грн. - судові витрат по справі про банкрутство, що підлягають віднесенню до 1 черги задоволення, 724469,71 грн. - заборгованість за кредитом, 1967523,32 грн. - заборгованість за процентами, 1945501,72 грн. - заборгованість за інфляційними, 3% річних з віднесенням до 4 черги задоволення, а 737539,29 грн. - пеня з віднесенням до 6 черги задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" письмово заперечив щодо заявлених вимог кредитора по пені, інфляційних та процентах річних.

Перевіривши обґрунтованість грошових вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" поданими документами, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове визнання вимог кредитора у сумах: 125 грн. судових витрат по справі про банкрутство - 1 черга задоволення, 724469,71грн. - заборгованості за кредитом, 1967523,32грн.- заборгованості за процентами, 1945501,72грн.-заборгованості за інфляційними, трьома відсотками річних - 4 черга задоволення, та у сумі 83024,66грн. пені - 6 черга задоволення.

Зокрема, судом першої інстанції було враховано заперечення боржника, що кредитором при розрахунку пені не застосовано шестимісячний строк припинення нарахування пені після дати виникнення права на пеню, а також вимоги щодо пені заявлено без врахування річного строку позовної давності, в зв'язку з чим, вимоги по пені визнані судом лише частково у сумі 83024,66грн.

Як в апеляційній так і в касаційній скарзі, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано заперечення боржника щодо інфляційних збитків та процентів річних.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, вказані заперечення боржника правомірно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 12/104 від 22.12.2009 року між тими ж сторонами щодо стягнення коштів з боржника на користь банку було досліджено питання методології нарахування інфляційних збитків і процентів річних та встановлено факти невиконання боржником зобов'язань щодо платежів по кредиту. У відповідності до ст. 35 ГПК України ці факти носять преюдиціальний характер, тому правомірно враховані судами попередніх інстанцій.

Ч. 1 ст. 41 ГПК України передбачено право господарського суду призначити експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 24.07.2012 року судом апеляційної інстанції було задоволено клопотання ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Зокрема, судом апеляційної інстанції було призначено вказану експертизу та постановлено на вирішення експерта питання щодо розміру заборгованості ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" перед ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" станом на 09.06.2011 року (дату порушення господарським судом Чернігівської області провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв").

Як вбачається з висновку Чернігівського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз судово-економічної експертизи № 2234/12-24 від 15.01.2013 року експертом за результатами проведеного дослідження встановлено, що розмір заборгованості ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" перед ПАТ "Всеукраїнській акціонерний банк" станом на 09.06.2011 року (дату порушення справи про банкрутство) становить 10 832 261,43 грн., у тому числі: заборгованості по кредиту - 5362500,00 грн.,заборгованості по відсоткам - 2746559,21грн., заборгованість по інфляційним витратам за несвоєчасність погашення кредиту станом на 28.11.2009 - 179 649,22 грн., за період з 29.11.2009 по 09.06.2011 - 902508,75 грн.; заборгованість по інфляційним витратам за несвоєчасність погашення відсотків станом на 28.11.2009 - 25867,51 грн., за період з 29.11.2009 по 09.06.2011 -299474,43 грн., заборгованості по пені за несвоєчасність погашення кредиту станом на 28.11.2009 - 548003,42 грн., заборгованості по пені за несвоєчасність погашення відсотків станом на 28.11.2009 - 59090,87 грн., за період за період з 29.11.2009 по 09.06.2011 - 131355,39 грн., заборгованості по 3% річних за несвоєчасність погашення кредиту станом на 09.06.2011 - 483065,75 грн.; заборгованості по 3% річних за несвоєчасність погашення відсотків станом на 09.06.2011 - 94186,88грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" подав письмові заперечення, в яких просив не приймати до уваги вказаний висновок судово-економічної експертизи.

З урахуванням думки боржника, а також відсутності клопотання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про вихід за межі вимог, що є обов'язковою умовою відповідно до п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, судом апеляційної інстанції вказаний висновок судово-економічної експертизи № 2234/12-24 від 15.01.2013 року не прийнято до уваги.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року у справі № 5028/9/153б/2011 також частково задоволено клопотання ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, а саме в частині накладення арешту на майно боржника, що передбачає опис майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про накладення арешту на майно боржника, що передбачає опис майна, виходив з того, що опис майна буде сприяти виявленню ліквідаційної маси, оскільки, через неузгодженість позиції щодо складу інвентаризаційної комісії, боржником за участю розпорядника майна боржника не проведено відповідної інвентаризації майна.

В зв'язку з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом апеляційної інстанції про обґрунтованість та правомірність висновку суду щодо необхідності вжиття такого заходу щодо забезпечення вимог кредиторів як накладення арешту на майно боржника, що передбачає опис майна.

Також, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегією суддів Вищого господарського суду України не приймаються до уваги доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, щодо умов іпотечного договору, укладеного між банком і боржником, оскільки вказані умови стосуються процедури позасудового врегулювання спору.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5028/9/153б/2011 в частині визнання вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та включення їх до реєстру вимог кредиторів ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.06.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі № 5028/9/153б/2011 залишити без змін.

Головуючий І.Ю.Панова

Судді В.Я.Погребняк

М.І.Хандурін