Справа № 2-3622\2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2007 року Солом'янський районний суд м.  Києва у складі:

головуючого судді - Оксюти Т. Г. при секретарі - Богуславець І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності про порушення права інтелектуальної власності та його поновлення,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просить скасувати рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 4 липня 2007 р. за заявкою № m 200612648 на реєстрацію знаку для товарів і послуг в частині відмови в наданні правової охорони позначенню щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності затвердити та надіслати заявникам за заявкою № m 200612648 на реєстрацію знаку для товарів і послуг рішення про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив ' задовольнити позовну заяву. Свої вимоги позивач мотивував тим,  що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушеннями чинного законодавства з питань охорони прав на знаки для товарів і послуг і має бути скасовано з підстав,  зазначених у позовній заяві,  оскільки порушує його право інтелектуальної власності.

На підтвердження своїх позовних вимог представник позивача надав висновок спеціаліста з дослідження об'єктів інтелектуальної власності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,  був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  а тому суд,  на підставі  ст.  128 КАС вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Суд,  вислухавши пояснення представника позивача,  дослідивши матеріали справи,  оцінивши зібрані по справі докази,  приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено,  що 23 серпня 2006 р. позивачем була подана заявка № m 200612648 на реєстрацію знака для товарів і послуг «Олейна» для товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

За результатами проведення експертизи цієї заявки закладом експертизи було зроблено висновок від 4 липня 2007 р. про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи відносно усього зазначеного переліку товарів і послуг. Підставами для відмови в наданні правової охорони позначенню «Олейна» для товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП стала можливість введення в оману щодо товару,  його виробника,  та подане до закладу експертизи заперечення за заявкою №т 200612648.

Після   затвердження   відповідачем   вказаний   висновок   набув   статусу   рішення

відповідача від 4 липня 2007 р. про відмову у реєстрації знака щодо всіх зазначених у заявці № m 200612648 товарів і послуг.

Згідно з п. 1  ст.  10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил,  встановлених на його основі Установою.

Кінцеві результати експертизи заявки,  відповідно до п.3  ст.  10 цього Закону,  відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою,  що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг,  або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.

Відповідно до абз. 5 п. 2  ст.  6 Закону не можуть одержати правову охорону також позначення,  які є оманливими або такими,  що можуть ввести в оману щодо товару,  послуги або особи,  яка виробляє товар або надає послугу.

Підпунктом 4.3.1.9 Правил складання,  подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг,  затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 р. № 72) визначено,  що до позначень,  що є оманливими або такими,  що можуть ввести в оману щодо товару,  послуги або особи,  яка виробляє товар або надає послугу,  відносяться позначення,  які породжують у свідомості споживача асоціації,  пов'язані з певною якістю,  географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником,  які насправді не відповідають дійсності.

З огляду на те,  що сторонами по справі не заявлялось клопотання про призначення судової експертизи,  при з'ясуванні законності оскаржуваного рішення в цій його частині суд виходив з наявних у справі доказів.

В якості доказу на підтвердження правомірності своїх позовних вимог позивачем було надано висновок спеціаліста з дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 10 вересня 2007 р.

При оцінці вказаного висновку суд керувався тим,  що згідно зі  ст. 10 Закону відповідність позначення умовам надання правової охорони встановлюється під час проведення експертизи. За таких умов особа,  яка надає висновок з приводу відповідності позначення умовам надання правової охорони в якості знака для товарів і послуг має володіти спеціальними знаннями в цій галузі та право проводити відповідні дослідження.

Як вбачається з наданого висновку спеціаліста,  він був зроблений ОСОБА_2,  який є атестованим судовим експертом за спеціальністю 13.6 "Дослідження,  пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг,  фірмові найменування,  зазначення походження товарів",  патентним повіреним України,  зареєстрованим під № 299,  має вищу освіту і вищу спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності та загальний стаж роботи у цій сфері з 2000 р.

Відповідно до п.3 Положення про патентних повірених України (представників у сфері інтелектуальної власності),  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 938) патентний повірений є особою,  яка повинна мати повну вищу освіту,  повну вищу освіту в сфері охорони інтелектуальної власності,  не менш як п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони інтелектуальної власності; повинен скласти кваліфікаційні екзамени,  пройти атестацію та одержати свідоцтво на право займатися діяльністю патентного повіреного.

Згідно з абз.9 п.11 цього ж Положення патентний повірений має право проводити науково-дослідні роботи,  частиною яких є патентні дослідження.

Таким чином,  висновок спеціаліста з дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 10 вересня 2007 р. зроблено особою,  що має відповідні спеціальні знання в галузі

дослідження об'єктів інтелектуальної власності та має право на проведення таких досліджень. Враховуюче це,  а також те,  що питання,  досліджені у висновку,  стосуються обставин,  встановлення яких входять до предмету доказування по справі,  суд оцінює його в якості належного та допустимого письмового доказу по справі.

Суд погоджується з тим,  що позначення за заявкою № m 200612648 не здатне породити асоціації,  пов'язані з географічним походженням товарів або з певним виробником,  оскільки не містить у своєму складі вказівок на географічний об'єкт та на назви тих чи інших виробників.

Виходячи з наведених норм вказаних вище Закону та Правил небезпека введення споживачів в оману стосовно виробника товару або послуги,  що маркуються певним позначенням,  тобто небезпека виникнення у споживача,  під час сприйняття ним такого позначення на товарі,  асоціацій,  пов'язаних не з тим виробником,  що насправді виготовляє товар,  а з іншим,  може виникнути у випадку,  якщо таке позначення є тотожним чи схожим до ступеню змішування з комерційними позначеннями,  пов'язаними з іншими виробниками,  вже відомими споживачам як виробники тотожного чи спорідненого товару.

Відповідно до абз.1 та 2 п. 4.3.2.5 Правил при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі,  що виготовляє товар або надає послуги.

Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу,  з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів,  коло споживачів.

Згідно зі  ст.  1 Закону України «Про закупівлю товарів,  робіт і послуг за державні кошти» під товарами розуміється продукція будь-якого виду та призначення,  у тому числі сировина,  вироби,  устаткування,  технології,  предмети у твердому,  рідкому,  газоподібному стані,  включаючи електроенергію,  а також послуги,  пов'язані з поставкою товарів,  якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів.

Такі товари 1 класу МКТП,  як олії для дублення ременю (вичиненої шкіри); олії для жирування видубленого ременю (вичиненої шкіри); олії для обробляння ременю (вичиненої шкіри) під час його виготовляння та товари 29 класу МКТП олії харчові є товарами одного виду - рослинними оліями.

Що стосуються таких товарів 1 класу МКТП як диспергатори олій; хімікати для відокремлювання олій; хімічні знебарвники олій; синтетичні матеріали для абсорбування олій та олив,  то вони є хімічними речовинами штучного походження,  внаслідок чого не можуть вважатись однорідними з товарами 29 класу МКТП

Поняття призначення товару включає сферу його застосування і функції.

До класу 1 МКТП належать,  головним чином,  хімічні продукти,  призначені для використовування в промисловості,  науці та сільському господарстві,  в тому числі матеріали,  з яких виготовлено товари,  що належать до інших класів. Отже,  сферою застосування товарів класу 1 МКТП є промислове виробництво.

Функція таких товарів 1 класу МКТП як олії для дублення ременю (вичиненої шкіри); олії для жирування видубленого ременю (вичиненої шкіри); олії для обробляння ременю (вичиненої шкіри) під час його виготовляння є технічною й полягає в обробці матеріалу (шкіри),  метою якої є одержання інших товарів,  виготовлених з даного матеріалу.

Функція таких товарів 1 класу МКТП як диспергатори олій; хімічні знебарвники олій; хімікати для відокремлювання олій; синтетичні матеріали для абсорбування олій та олив також є технічною та полягає в обробці олій (як рослинних так і синтетичних) та інших речовин,  що містять олії або оливи,  з метою зміни їх якісних показників.

До класу 29 МКТП належать,  головним чином,  продовольчі товари тваринного походження,  а також овочі,  фрукти,  готові до споживання або підготовлені до консервування. З цього можна зробити висновок,  що сферою застосування товарів 29 класу є харчування,  забезпечення продовольчих потреб людини.

Отже,    призначенням  таких  товарів  як  харчові   олії  рослинного  походження  є

безпосередньо вживання в їжу в якості готового продукту харчування,  а також застосування в якості сировини для виготовлення інших харчових продуктів.

Зазначене стосується й таких товарів,  як харчові жири,  жирові субстанції для виробництва харчових жирів,  вони призначені для використання в якості компонентів для виготовлення інших продуктів харчування - маргарину,  спредів,  майонезу тощо.

З огляду на наведене,  можна зробити висновок про різне призначення та функції порівнюваних товарів 1 та 29 класів МКТП.

Частина розглядуваних товарів 29 класу МКТП,  а саме харчові олії (кокосова олія,  харчова рапсова олія,  олія (харчова) з пальмового ядра,  харчова кісткова (копитна) олія,  олія сезаму,  харчова соняшникова олія),  маргарин,  масло,  масляний крем,  арахісове масло,  масло какао,  кокосове масло,  жирові суміші на бутерброди є готовими до споживання продовольчими товарами,  внаслідок чого ці товари реалізуються через оптова та роздрібну торговельну мережу.

Всі порівнювані товари 1 класу МКТП й частина товарів 29 класу,  а саме - харчові жири,  жирові субстанції для виробництва харчових жирів є товарами,  що використовуються у виробництві інших товарів,  споживачами яких,  переважно,  є підприємства. Внаслідок цього,  умови збуту вказаних товарів є приблизно однаковими - товари збуваються шляхом укладання між виробниками та споживачами такої продукції господарських договорів (поставки,  контрактації). В той же час,  за таких умов,  канали збуту товарів є індивідуальними у кожного споживача.

Коло споживачів товарів безпосередньо пов'язане зі сферою їх застосування та обумовлюється тими потребами,  для задоволення яких використовуються товари.

Товари 1 класу МКТП - олії для дублення ременю (вичиненої шкіри); олії для жирування видубленого ременю (вичиненої шкіри); олії для обробляння ременю (вичиненої шкіри) під час його виготовляння призначені для задоволення виробничих потреб,  що виникають при виготовленні продукції зі шкіри. Цим обумовлюється вузьке коло споживачів зазначених товарів,  якими є підприємства,  що мають відповідну виробничу спеціалізацію -обробку шкіри.

Те саме можна сказати про коло споживачів товарів 1 класу МКТП - диспергатори олій; хімічні знебарвники олій; хімікати для відокремлювання олій; синтетичні матеріали для абсорбування олій та олив,  що також складається з підприємств,  що мають відповідну спеціалізацію.

На відміну від товарів 1 класу МКТП коло споживачів таких товарів 29 класу МКТП як харчові олії,  маргарин,  масло тощо є дуже широким та складається з фізичних осіб,  які вживають ці товари безпосередньо в їжу.

Суд погоджується з тим,  що досліджені товари 1 класу МКТП,  для яких був заявлено позначення «Олейна» за заявкою № m 200612648,  не є спорідненими з товарами інших класів за протиставленими відповідачем міжнародними реєстраціями.

Що стосується товарів 29 класу МКТП: харчові жири,  жирові субстанції для виробництва харчових жирів,  то до кола його споживачів належать підприємства,  що спеціалізуються на виготовленні продовольчих товарів.

Відносно послуг 35 класу МКТП,  для яких заявлено позначення «Олейна» за заявкою № m 200612648,  з огляду на те,  що знак за заявкою № m 2006 12648 заявлено як відносно товарів так і відносно послуг,  то послуги 35 класу МКТП стосуються товарів 1 класу МКТП і можуть вважатись спорідненими з ними. За таких умов відсутні підстави стверджувати,  що послуги 35 класу МКТП за заявкою № m 2006 12648 споріднені з товарами 29 класу МКТП,  оскільки зазначені послуги стосуються саме товарів 1 класу,  наведених у цій же заявці,  які,  в свою чергу,  не є спорідненими з товарами 29 класу МКТП.

За таких умов суд вважає встановленим,  що позначення «Олейна» за заявкою № m 200612648 не здатне ввести споживачів в оману щодо зазначених у заявці товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП,  а отже не підпадає під дію передбаченої в абз.5 п.2  ст. 6 Закону підстави для відмови в наданні правової охорони.

Враховуючи вищевикладене,  суд дійшов висновку,  що рішення відповідача від 4 липня 2007 р. за заявкою № m 200612648 в частині відмови в наданні правової охорони позначенню щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП підлягає скасуванню,  як прийняте з порушенням  ст.  5,  абз. 5 п. 2  ст.  6,  п. 8  ст. 10 Закону,  в зв'язку з чим відповідач зобов'язаний затвердити та надіслати заявникам за заявкою № m 200612648 на реєстрацію знаку для товарів і послуг рішення про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

Керуючись  ст.  ст.  5,  6,  10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»,  ч.3  ст. 2 ,   ст.  ст.  53,  69-72, 162, 163 КАС України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного департаменту інтелектуальної власності задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 4 липня 2007 р. за заявкою № m 200612648 на реєстрацію знаку для товарів і послуг в частині відмови в наданні правової охорони позначенню щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності затвердити та надіслати заявникам за заявкою № m 200612648 на реєстрацію знаку для товарів і послуг рішення про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи щодо товарів 1 класу та послуг 35 класу МКТП.

постанова може бути оскаржена до Адміністративного апеляційного суду м.  Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження,  яка подається протягом десяти днів з дня її проголошення.