Справа № 123/2726/13-а
Номер провадження 2-а/123/155/2013
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд міста Сімферополя в складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
при секретарі Лідовській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної республіки Крим, Начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної республіки Крим, третя особа ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій
в с т а н о в и в :
у березні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної республіки Крим, Начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної республіки Крим про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу була придбана земельна ділянка площею 0,0586 га під кадастровим номером 0124755600:01:004:0512, яка розташована у АДРЕСА_1 На підставі вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯД №598304, але у даному акті був виданий з помилкою в адресі земельної ділянки, а саме було вказано АДРЕСА_1. У зв'язку з виправленням даної помилки ОСОБА_2 був виданий новий державний акт на право власності на землю серії ЯД №600775. 05.12.2007 року між позивачкою та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, на підставі якого позивачці був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯЕ № 078795. У 2013 році позивачці стало відомо, що на належну їй земельну ділянку 09.10.2009 року державним виконавцем був накладений арешт. 15.02.2013 року позивачка звернулася до відповідача з вимогою винести постанову про зняття арешту з майна, яке належить їй на праві власності, листом від 28.02.2013 року відповідач повідомив, що у зв'язку із тим, що дані про погашення заборгованості ОСОБА_2 відсутні, винести постанову про зняття арешту з майна боржника не є можливим. Відповідно до виконавчого листа №2-1526, який видано 20.08.2009 року боржником є ОСОБА_2 Зазначений арешт є незаконним, винесеним неправомірно, оскільки на момент його винесення ОСОБА_2 не була власницею спірної земельної ділянки. На підставі викладеного просила суд:
1. Визнати дії начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо відмови у винесенні постанови про зняття арешту, накладеного 09.10.2009 року на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, - земельної ділянки площею 0,0586 га, розташованої у Сімферопольському районі, Молодіжненська сільська рада, АДРЕСА_1 протиправними.
2. Зобов'язати начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим винести постанову про зняття арешту з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1, а саме земельної ділянки площею 0,0586 га, розташованої у АДРЕСА_1
В ході судового засідання представник позивача ОСОБА_3 вимоги позову підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволені по мотивах, викладених в позовній заяві та описаним вище.
Представник відповідача ВДВС Цолта О.Ю. в суді заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 є боржником за виконавчими листами. В процесі виконавчого провадження на її майно був накладений арешт. Відомості про належність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки були внесені до Центру державного земельного кадастру, тому підстав для зняття арешту на даний час немає, доки ОСОБА_2 не погасить заборгованість за виконавчими листами.
Відповідач начальник відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної республіки Крим та третя особа у справі ОСОБА_2, будучі належним чином сповіщеними про дату слухання справи, до судового засідання не з'явилися, від відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю. Відповідно до ст.128 КАСУ справа розглянута за відсутність відповідача та третьої особи, сповіщених належним чином, оскільки їх неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, що виникають з належного виконання судового рішення, що регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.12.2007 року ОСОБА_1 придбала, а ОСОБА_2 продала земельну ділянку під номером АДРЕСА_1. (а.с.8).
19.05.2008 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку під номером АДРЕСА_1. (а.с.9).
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти 09.10.2009 року на спірну земельну ділянку був накладений арешт на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ. Власником земельної ділянки зазначена ОСОБА_2 (а.с.10).
Постановою головного державного виконавця ВДВС Сімферопольського РУЮ від 09.10.2009 року накладений арешт на майно ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки для ведення садоводства площею 0,0586 га під кадастровим номером 012475560010040512, розташованої у АДРЕСА_1 (а.с.11).
Позивачка зверталася до відповідача із заявою про скасування запобіжних заходів з належної їй земельної ділянки, але отримала письмову відмову по мотивах того, що дані про погашення ОСОБА_2 заборгованості у ВДВС відсутні, тому винести постанову про зняття арешту, накладеного 09.10.2009 року не є можливим. (а.с.13-17).
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.
Згідно зі ст. 334 ч.1 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 05.12.2007 року, державний акт на право власності на земельну ділянку був отриманий позивачкою 19.05.2008 року, тому саме з даного моменту позивачка фактично набула право власності на спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець для забезпечення виконання судового рішення має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Як встановлено судом, земельна ділянка належить на праві власності позивачці з 2008 року, таким чином право власності ОСОБА_2 на дану земельну ділянку припинилося з цього часу, у зв'язку із чим дії державного виконавця по накладенню арешту на майно яке не належало боржнику постановою від 09.10.2009 року, а також начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо відмови у винесенні постанови про зняття арешту, не відповідають діючому законодавству і підлягають визнанню протиправними.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця про накладення арешту на земельну ділянку від 09.10.2009 року позивачка була обмежена у здійсненні свого права власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим суд вважає необхідним зобов'язати начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим винести постанову про зняття арешту з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1. Більш того, відмова виконавчої служби скасувати постанову про накладення арешту на спірну квартиру у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не погасила заборгованість, порушує права позивачки і є додатковою підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Стороною відповідача не було надано переконливих доказів правомірності дій відповідачів при винесені спірної постанови, а також у відмові у скасуванні постанови, у зв'язку із чим позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Представник позивачки не наполягала на відшкодуванні позивачці судових витрат.
На підставі ст.ст.321, 325, 334 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 11, 70-71, 159, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим щодо відмови у винесенні постанови про зняття арешту, накладеного 09.10.2009 року на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1, - земельної ділянки площею 0,0586 га, розташованої у Сімферопольському районі, Молодіжненська сільська рада, АДРЕСА_1 протиправними.
Зобов'язати начальника відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим винести постанову про зняття арешту з майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1, а саме земельної ділянки площею 0,0586 га, розташованої у АДРЕСА_1
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Севастопольський апеляційній адміністративний суд протягом десяти днів з дня його оголошення через Київський районний суд м. Сімферополя АРК.
Суддя Долгополов А.< Головуючий суддя / По-батькові >.