№ 2-146/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2007р.       Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А.,  при секретарі Малой К.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,  його представника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  в якому зазначає наступне.

Від шлюбу з відповідачкою,  який розірвано 12.07.2006р.,  вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Після припинення шлюбних відносин дочка залишилась проживати з ним,  а відповідачка проживає за іншою адресою.

У відповідності до вимог Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення повноліття. Відповідачка не виконує покладених на неї обов'язків по утриманню дитини і не надає йому матеріальної допомоги на утримання дочки. Вона постійно змінює місце своєї роботи,  в даний час вона не працює,  що не дає можливості визначити точний розмір її доходу. Всі затрати по утриманню дочки несе він,  крім цього він сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання іншої дитини.

З врахуванням зазначених обставин,  позивач вважає,  що з відповідачки можливо стягнути аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі,  в розмірі 250.00 грн. на місяць. Також він просить стягнути з відповідачки на його користь понесені ним витрати по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 60.00 грн.

Відповідачка позов не визнала та звернулась до суду з зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини,  в якому зазначає,  що після припинення з відповідачем шлюбних відносин дочка ОСОБА_4 проживала з нею,  а потім відповідач почав створювати перешкоди для зустрічей та спілкування її з дитиною і заборонив дочці спілкуватися з нею,  як з матір'ю. В дійсності дочка бажає проживати з нею і в неї для цього є всі умови,  в неї є житло,  вона матеріально забезпечена. Вона як мати має більше можливості приділяти дитині уваги і виховувати її,  дитина також бажає проживати з нею.

Позивачка просить визначити місце проживання дитини з нею.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав пред'явлений ним позов і пояснив суду,  що спочатку після розлучення з відповідачкою дочка ОСОБА_4

2

залишилась проживала з нею,  а з кінця травня 2006р. дитина постійно проживає з ним.  Дитина сама цього захотіла,  тому що в травні 2006р.,  коли він мав відводити дочку до відповідачки,  відповідачку та її чоловіка забрала міліція,  тому дочка попросилася жити з ним.  Відповідачка не приділяє дитині уваги,  не надає матеріальної допомоги на її утримання. Тому він просить стягнути з неї на його користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі - в розмірі 250 грн. на місяць.

Відповідачка заперечує проти позову про стягнення з неї аліментів на утримання дочки. Вона вважає,  що дочка бажає проживати з нею,  а відповідач їй не дозволяє з нею спілкуватись. Вона вважає,  що має можливість утримувати дитину,  вона працює,  має житло в гуртожитку,  скоро їх будуть розселяти.

Заслухавши пояснення позивача,  його представника,  відповідачки,  оцінивши належність,  допустимість,  достовірність кожного доказу окремо,  а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності,  повно і всебічно з'ясувавши обставини,  на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні,  суд приходить до висновку про задоволення первісного позову з наступних підстав.

Як встановлено в процесі розгляду справи,  дитина сторін по справі з травня 2006 року постійно проживає з позивачем і знаходиться на повному його утриманні. її мати - відповідачка по справі ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з іншим чоловіком і проживала з ним,  нещодавно його засуджено до позбавлення волі. Відповідачка не надає в добровільному порядку на утримання дитини ніякої матеріальної допомоги,  після травня 2006р. вона купила їй лише одну піжаму.

В останні два судові засідання відповідачка не з'явилась,  про причини своєї неявки вона суду не повідомила,  вона належним чином повідомлялась судом про дати та місце розгляду справи. Перший раз вона по телефону повідомила,  що хворіє,  але до теперішнього часу відповідного документа про це суду не надала,  самостійно вона не цікавиться про дату розгляду справи. Про дату даного судового засідання суд її повідомив належним чином,  крім того,  їй про це також повідомили із школи по телефону,  тому у суду є підстави вважати,  що про дату розгляду справи відповідачка знає. Зазначена обставина послужила підставою для залишення її зустрічного позову без розгляду.

Згідно зі  ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до  ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів,  наявність у платника аліментів інших дітей,  непрацездатних членів сім'ї та інші обставини,  що мають значення для розгляду справи.

На початку розгляду справи відповідачка повідомляла суду,  що вона працює на заводі залізобетонних виробів. На даний час,  за словами позивача,  вона вже там не працює. Тому з врахуванням зазначених обставин,  суд приходить до висновку про стягнення з неї аліментів в твердій грошовій сумі,  в розмірі 250.00 грн. на місяць.

У відповідності до  ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають до стягнення судові витрати : державне мито на користь держави в розмірі 51.00 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50грн. у встановленому законом порядку. При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат по оплаті правової допомоги адвоката,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в

3

зазначеній частині - в розмірі 30.00 грн.,  оскільки крім спільної дочки,  вона має дитину від першого шлюбу,  яка знаходиться на її утриманні.

Керуючись  ст.  ст. 84,  88,  212-215,  367 ЦПК України,   ст.  ст. 180-182, 184,  191 Сімейного кодексу України,  суд

ВСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,  яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,  тимчасово не працює,  на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до повноліття на користь батька ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі - 250.00 грн. на місяць,  але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку,  починаючи стягнення з 06.10.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом у сумі 07.50грн.,  перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м.  Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534,  розрахунковий рахунок : 31215259700012,  МФО 805012,  Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 30.00 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.