ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/3044а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2006 р.
14 год. 15хв., м. Черкаси
За позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Долженкова І.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 03.01.2006р.;
від відповідача: Павленко М.В. -за довіреністю від 30.12.2005р.
Заявлено позов про визнання недійсними:
податкового повідомлення-рішення відповідача НОМЕР_1, за яким позивачу була визначена сума фінансових санкцій -1685грн. за здійснення ним торговельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності позивача із зазначеним порушенням;
рішення відповідача НОМЕР_2 про застосування до позивача 2179грн. фінансових санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій позивача, у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Спірні податкове повідомлення-рішення і рішення відповідача позивач вважає такими, що суперечать вимогам законодавства, оскільки вони були прийняті за результатами незаконно проведеної відповідачем перевірки, а саме за відсутності рішення суду про проведення позапланової перевірки та без повідомлення позивача про проведення планової перевірки, що на думку позивача є порушенням вимог ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та ст.ст. 15, 16 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Встановлений перевіркою факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, позивач пояснив тим, що продавець не встигла провести розрахункову операцію на суму 436грн. 01коп. через реєстратор розрахункових операцій із-за того, що її увагу відволікли працівники відповідача, які зайшли у приміщення складу. Після роздрукування на вимогу працівників відповідача денного звіту продавець провела вказану вище розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, але це перевіркою не було узято до уваги.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає спірне рішення законним і обґрунтованим. На думку відповідача для проведення ним таких позапланових перевірок як та, що була проведене відносно позивача, рішення суду ні ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” ні ст. ст. 15, 16 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не вимагають.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав, а представник відповідача підтримав заперечення проти позову з викладених вище підстав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, господарський суд встановив наступне.
28 грудня 2005р. у складі позивача, розташованому у АДРЕСА_1, державними податковими ревізорами - інспекторами відповідача Богдан В.В. і Гришко С.І. на підставі виданих їм відповідачем посвідчень НОМЕР_3, у присутності найманого позивачем працівника ОСОБА_3, була проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог чинного законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Перевіркою були встановлені факти:
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій позивача. Сума невідповідності склала 435грн. 98коп.;
здійснення позивачем у період з 11.10.2005р. по. 28.12.2005р. торговельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту.
Ці факти були оцінені відповідачем відповідно як факти порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. ст. 2-5 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
За результатами проведеної відповідачем перевірки позивача був складений акт НОМЕР_4, на підставі якого відповідач 6 січня 2006р. видав спірні:
податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, за яким відповідач визначив позивачу суму фінансових санкцій -1685грн., передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, за здійснення позивачем торговельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності позивача із зазначеним порушенням;
рішення НОМЕР_2 про застосування до позивача 2179грн. фінансових санкцій, передбачених ст. 22 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Стаття 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до пунктів 1, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтями 15 та 16 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій , розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 22 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до ст. ст. 1-3 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність за готівкові кошти також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України повинні придбати у державному податковому органі за місцем свого знаходження або за місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів відповідний торговий патент.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб'єкти підприємницької діяльності за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням.
Згідно із ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вважаються позаплановими перевірками, для здійснення яких рішення суду не вимагається.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства доводи, приведені позивачем в обґрунтування незаконності спірного рішення, не спростовують встановлені перевіркою факти порушень позивачем вимог Законів України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та від 23.03.1996р. №98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Відповідач мав право без рішення суду на здійснення позапланової перевірки позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та Законом України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Відповідач вірно оцінив встановлені перевіркою факти правопорушень і правильно застосував до позивача за спірними податковим повідомленням-рішенням та рішенням фінансові санкції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.