ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 925/214/13-г

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Черкаської області - Приходько Д.А. - прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від позивача - Якимчук Ю.В. - представник за довіреністю,

від першого відповідача - Христославенко С.В. - представник за довіреністю,

від другого відповідача - Загороднюк Т.О. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в

особі Фонду державного майна України, м. Київ

до 1. державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної

колонії управління Державної пенітенціарної служби України в

Черкаській області (№62)", м. Черкаси

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К",

м. Черкаси

про визнання недійсним договору купівлі - продажу незавершеного

будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року укладеного між відповідачами та про зобов'язання останніх повернути одне одному все одержане за оспорюваним договором.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2013 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21 лютого 2013 року.

Розгляд справи здійснюється після перерви оголошеної в судовому засіданні, що відбулося 02 квітня 2013 року.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник першого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 04 березня 2013 року за №15/71 та зазначав, що під час продажу незавершеного будівництва підприємством було проведено аукціон, що забезпечило відкритість і прозорість проведення процедури, крім того відповідачем було отримано дозвіл від державного департаменту України з питань виконання покарань на відчуження об'єкту незавершеного будівництва.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву від 04 березня 2013 року за №38 та стверджував, що оскільки спірне майно належало державному підприємству "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" на праві приватної власності (яке було зареєстроване на підставі рішення господарського суду Черкаської області зі справи №16/2532а), то до даних правовідносин норми Закону України "Про приватизацію державного майна" не застосовуються, а підприємство як власник мало право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Також другий відповідач стверджував, що товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу, який укладений у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

У зв'язку з чим, у задоволенні позову товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" просило суд відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 квітня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/214/13-г.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, а також дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор обґрунтовуючи свої вимоги зазначав, що договір купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року укладений відповідачами з порушенням вимог ст. ст. 331, 376, 658 ЦК України, ст. ст. 2, 7, 15 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст. ст. 4, 5, 11, 21 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", а тому на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України спірний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Крім того, прокурор зазначав, що перший відповідач не мав права реалізовувати спірний об'єкт, оскільки постановою господарського суду Черкаської області у справі №16/2532а, право власності на зазначений об'єкт не визнавалося.

Також прокурор зауважував, що спірний договір купівлі - продажу укладений з порушенням вимог ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", оскільки не містить обов'язкову умову приватизації об'єкту незавершеного будівництва, як встановлення строку його завершення.

Одночасно прокурор просив суд зобов'язати кожного з відповідачів повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання оспорюваного правочину, тобто застосувати двосторонню реституцію.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, у 2007 році підприємством Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області правонаступником якого є державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" здійснювалися дії по підготовці до реалізації об'єкту незавершеного будівництва літ. № 15, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Сурікова, 30.

Державний департамент України з питань виконання покарань листом від 04 травня 2007 року повідомив, що не заперечує проти реалізації об'єкту незавершеного будівництва виробничого корпусу Черкаської виправної колонії № 62 згідно з чинним законодавством.

22 червня 2007 року командитним товариством "Агентство експертних оцінок "Фатум-М" складено висновок про вартість оцінки вищевказаного об'єкту, згідно з яким його вартість складає 1 280 160 грн. 00 коп.

06 липня 2007 року між підприємством Черкаської виправної колонії №62 та приватним підприємством "Марва" укладено угоду про реалізацію майна, відповідно до умов якої підприємство Черкаської виправної колонії №62 доручило приватному підприємству "Марва" на протязі трьох місяців з дня підписання угоди провести реалізацію майна - незавершеного будівництва, загальною площею 4 730 кв.м., рік побудови 1984, готовність об'єкту - 80%, розташованого за адресою: м. Черкаси по вул. Сурікова, 30. Початкова вартість майна на аукціоні повинна відповідати експертній оцінці, яка складає 1 280 160 грн. 00 коп.

Приватним підприємцем Беспалим В.Я. (сертифікат виданий Фондом державного майна України і Українським товариством оцінювачів від 03 лютого 2001 року за № 2182) 03 вересня 2007 року була проведена рецензія на звіт про незалежну оцінку вартості будівлі незавершеного будівництва літ. № 15, яке знаходиться в м. Черкаси по вул. Сурікова, 30, що здійснено командитним товариством "Агентство експертних оцінок "Фатум-М", згідно з якою звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і може бути використаним за призначенням.

17 серпня 2007 року в газеті "Урядовий кур'єр" у розділі "Інформація. Оголошення" було опубліковано оголошення про продаж майна, що належить підприємству Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області та розташоване по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси.

Згідно з протоколами про хід торгів на аукціоні продажу був виставлений лот № 1 на незавершене будівництво з початковою ціною 1 280 160 грн. На аукціоні були присутні два учасники - товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" та фізична особа-підприємець Бабич Людмила Миколаївна.

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 17 вересня 2007 року про хід торгів на аукціоні з продажу незавершеного будівництва літ. №15, готовність об'єкту 80%, загальною площею 4 730 кв.м., що знаходиться по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси, переможцем аукціону визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К".

В подальшому 21 вересня 2007 року між підприємством Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу незавершеного будівництва, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю незавершене будівництво літ. №15, будівлі 1984 року побудови, що знаходиться по вул. Сурікова, 30 у місті Черкаси, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п.3 договору незавершене будівництво належить продавцю на праві приватної власності та було отримане ним згідно постанови господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року. Зареєстроване в реєстрі права власності на нерухоме майно за №2315 в книзі 27, реєстраційнихй №15329809.

Водночас, в матеріалах справи міститься копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13 червня 2006 року (а.с. 120) з якого вбачається, що власником незавершененого будівництва, що знаходиться за адресою вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси є підприємство Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області, форма власності - загальнодержавна.

Підстава виникнення права власності - постанова господарського суду Черкаської області від 20 червня 2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаною постановою суду зі справи №16/2532а визнано за підприємством Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області право власності на комплекс будівель по вул. Сурікова, 30 у м. Черкаси.

Дане рішення суду чинне та у встановленому законодавством порядку скасовано не було.

18 грудня 2007 року наказом за №574 управління містобудування та архітектури Черкаського міського виконавчого комітету було змінено порядковий вуличний знак споруді незавершеного будівництва (літ. 15) з №30 по вул. Сурікова на №15 по вул. Промисловій.

В Статуті підприємства Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області зазначено, що підприємство засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань, який здійснює права та виконує обов'язки засновника підприємства щодо управління ним безпосередньо або через управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області.

Згідно ст. 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.

Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров'я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.

Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави.

Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством.

Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Пунктом 4.2 Статуту підприємства Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області встановлено, що майно підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання і не може бути об'єктом застави, крім товарів, що знаходяться в обороті або у переробці. Підприємство має право володіти на праві власності нерухомим та рухомим майном, яке створене в результаті господарської діяльності.

Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, здійснюючи стосовно нього будь - які дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту.

В пункті 4.4. Статуту зазначено, що відчуження майна, яке є державною власністю і закріплене за підприємством, здійснюється за погодженням з Державним департаментом України з питань виконання покарань у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону (ч. 3 ст. 145 ГК України).

Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Водночас, особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності регулюють норми Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації в Автономній Республіці Крим (далі - органи приватизації) на підставі переліку об'єктів, то підлягають приватизації. У разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою рішення про приватизацію такого об'єкта органи приватизації приймають спільно із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його органами на місцях (ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону в редакції станом на день укладення спірного договору).

Таким чином, органом приватизації, уповноваженим здійснювати повноваження власника державного майна у процесі приватизації та укладати угоди щодо продажу об'єкту приватизації є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, а державне підприємство не вправі виступати продавцем державного майна.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2011 року зі справи №16/295.

Згідно ст. 5 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) для включення об'єкта незавершеного будівництва державної форми власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, органи, які здійснюють управління відповідними об'єктами незавершеного будівництва, обов'язково подають органам приватизації такі документи:

лист-пропозицію щодо приватизації відповідного об'єкта незавершеного будівництва;

погодження органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, або витяг з плану приватизації (розміщення акцій) підприємства (відкритого акціонерного товариства), до статутного капіталу якого не був включений відповідний об'єкт незавершеного будівництва;

довідку про наявність та перелік проектно-кошторисної та технічної документації щодо об'єкта незавершеного будівництва, у разі потреби - разом з проектно-кошторисною та технічною документацією;

документи про відведення земельної ділянки під об'єкт незавершеного будівництва, а у разі відсутності документа про відведення - пояснення про причини.

Органи приватизації повідомляють органи, які здійснюють управління об'єктами незавершеного будівництва, про включення відповідних об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, у місячний строк з дня прийняття такого рішення.

Фонд державного майна України здійснює оприлюднення інформації щодо об'єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації, шляхом створення електронного реєстру цих об'єктів.

З письмових пояснень Фонду державного майна України вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва наказами Фонду до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації не включався.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є:

встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва;

заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію;

забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК Ураїни).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Оскільки під час укладення договору купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року було порушено порядок відчуження державного майна, зокрема, положень Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", то як наслідок це є підставою для визнання недійсним вказаного договору купівлі - продажу з моменту його вчинення.

Твердження прокурора про те, що спірний договір купівлі - продажу укладений з порушенням вимог ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", оскільки не містить обов'язкової умови приватизації об'єкту незавершеного будівництва, як встановлення строку його завершення, судом не приймається до уваги, оскільки дані порушення, відповідно до вказаної норми, є підставою для розірвання договору, а не для визнання його недійсним.

Відчуження спірного об'єкту незавершеного будівництва, як вже зазначалося вище, відбулося з порушенням процедури приватизації, та особою яка не вправі була виступати продавцем державного майна, що є самостійною підставою для визнання договору недійсним в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, як це, зокрема, зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року, за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Прокурором також заявлено вимогу про зобов'язання державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" повернути одне одному все одержане за договором купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання спірного договору купівлі-продажу товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" отримало у власність майно, а саме: незавершене будівництво літ. №15, будівлі 1984 року побудови, що знаходиться по вул. Сурікова, 30 у місті Черкаси, а державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" в свою чергу отримало грошові кошти в розмірі 1 471 544 грн. 00 коп., в тому числі: 128 016 грн. 00 коп. гарантійного внеску для участі у конкурсі та 1 343 528 грн. 00 коп. решти плати за відчужене майно.

Тобто договір сторонами було виконано повністю.

Проте, оскільки договір купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року визнано судом недійсним, то з урахуванням вимог ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне вищевказану вимогу прокурора задовольнити та застосувати відповідні наслідки недійсності правочину.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури звільняються від сплати судового збору, то судові витрати стягуються з відповідачів в доход Державного бюджету України в розмірі 1 147 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту вчинення договір купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21 вересня 2007 року укладеного між підприємством Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К".

3. Зобов'язати державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, ідентифікаційний код 08681057) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" (вул. Хоменка, 15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207584) грошові кошти в сумі 1 471 544 грн. 00 коп.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" (вул. Хоменка,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207584) повернути державному підприємству "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" (вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, ідентифікаційний код 08681057) незавершене будівництво літ. №15, будівлі 1984 року побудови, що знаходиться по вул. Промисловій,15 у місті Черкаси.

5. Стягнути з державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)", вул. Сурікова, 30, м. Черкаси, ідентифікаційний код 08681057 - 573 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К", вул. Хоменка,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 14207584 - 573 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 09 квітня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович