Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року Справа № 811/300/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь"
до відповідача - Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" - звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000582310 від 28 вересня 2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 1420497,01 грн та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000782310 від 13 грудня 2012 року, яким ТОВ „Єврощебінь" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 369805,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на основі протиправних висновків документальної позапланової виїзної перевірки про порушення позивачем окремих положень Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 102.5 статті.102, пунктів 200.4-200.6 статті 200, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 261 Цивільного кодексу України, а тому податковим органом правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник відповідача заперечення проти позову підтримала.
За клопотанням представника відповідача, яке було підтримано і представником позивача, подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В С Т А Н О В И В:
ТОВ „Єврощебінь" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (Т.ІІ, а.с.39)
Посадовими особами Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби у період з 15 серпня 2012 року по 6 вересня 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „Єврощебінь".
Відповідно до Акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ „Єврощебінь" від 12 вересня 2012 року № 25/22-00/34515141 посадовими особами податкового органу встановлено, зокрема, порушення позивачем деяких положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України „Про податок на додану вартість" (Т.І, а.с. 76).
У зв'язку з цим позивачеві було направлено, зокрема, оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- № 0000582310 від 28 вересня 2012 року, яким ТОВ „Єврощебінь" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1429917,00 грн (Т.І, а.с. 109);
- № 0000782310 від 13 грудня 2012 року, яким ТОВ „Єврощебінь" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 369805,00 грн (Т.І, а.с. 111).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, податкове повідомлення-рішення № 0000582310 від 28 вересня 2012 року, що оскаржується позивачем в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1420497,01 грн, базується на відповідних висновках акту перевірки про:
- порушення позивачем підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р (зі змінами та доповненнями), п.102.5 ст.102, п.200.4 п.200.5, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, статті 261 Цивільного кодексу України в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1331649,00 грн;
- порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34042,67 грн. (1666,67 грн.+32376,00 грн.);
- порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54805,34 грн.;
У свою чергу, податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 13 грудня 2012 року ґрунтується на висновках податкового органу про безпідставне збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року в розмірі 34520,00 грн. та за листопад 2011 року в сумі 335285 грн.
Так, судом встановлено, що відповідно до повідомлення-рішення № 0000582310 від 28 вересня 2012 року позиція відповідача про неправомірне завищення позивачем залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 1331649,00 грн, базується на твердженнях про те, що таке завищення здійснено позивачем за рахунок включення від'ємного значення з ПДВ, строк позовної давності за якими минув, у тому числі: за березень 2008р. - 288147 грн.; квітень 2008р. - 2 грн.; травень 2008р. - 434 грн.; червень 2008р. - 693 грн.; липень 2008р. - 32009 грн.; серпень 2008р. - 159371 грн.; вересень 2008р. - 354411 грн.; жовтень 2008р. - 98280 грн.; листопад 2008р. - 266978 грн.; грудень 2008р. - 53205 грн.; січень 2009р. - 849 грн.; лютий 2009р. - 454 грн.; травень 2009р. - 76816 грн.
З тих самих підстав, як вбачається з податкового повідомлення-рішення № 0000782310 від 13 грудня 2012 року, податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за липень 2009 року та за листопад 2011 року на загальну суму 369805,00 грн.
Як встановлено судом, ТОВ „Єврощебінь" у період з липня 2009 року по червень 2012 року відображало у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з урахуванням відповідних сум за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року, а також січень, лютий, травень, липень 2009 року; при цьому на час подання податкових декларації з ПДВ такі суми не були погашені чи відшкодовані платнику податків (Т.І, а.с.152-250, Т.ІІ, а.с. 1-37).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Відповідно до пункту 200.6. статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
З аналізу вказаних положень Податкового кодексу України у їх системному зв'язку вбачається, що законодавцем розмежовано підстави та юридичні наслідки виникнення у платника податків права на бюджетне відшкодування від'ємного значення та права на віднесення такого від'ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За змістом пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про відшкодування грошових зобов'язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.
Водночас, право на віднесення до податкового кредиту наступного податкового періоду залишку від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів виникає у платника податків відповідно до норм статті 200 Податкового кодексу України.
Суд наголошує, що Податковий кодекс України не містить застережень, які б обмежували у часі право платника податків на віднесення залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За таких умов є безпідставним посилання відповідача на приписи Цивільного кодексу України щодо сплину строків позовної давності.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено у податковій звітності за перевірені відповідачем періоди залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 1331649,00 грн. (за податковим повідомленням-рішенням № 0000582310) та 369805,00 грн (за податковим повідомленням-рішенням № 0000782310) відповідно.
Відповідач вважає також, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджено податковими накладними, і як наслідок - завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 декларації з ПДВ на суму 34042,67 грн. (1666,67 грн.+32376,00 грн.).
Так, в акті перевірки зазначено, що в порушення пункту 198.6 статті Податкового кодексу України ТОВ «Єврощебінь» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що не підтверджено податковими накладними:
- в січні 2012 року - податковою накладною №15 від 03.01.2012р. (ПАТ Укравтоінвест» код - 32961233) на суму - 10 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1666,67 грн.;
- в квітні 2012 року - податковою накладною №50 від 02.04.2012р. (ТОВ Укрнафтаком» код - 33064422) на суму - 194 256,00 грн., в тому числі ПДВ - 32376,00 грн.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що єдиною підставою для формування податкового кредиту за приписами Податкового кодексу України є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.
Так, у матеріалах справи містяться копії належно оформлених податкових накладних №15 від 29 грудня 2011 року та №50 від 16 березня 2012 року, видані позивачеві, відповідно, ПАТ „Укравтоінвест" (Т.І, а.с. 123) та ТОВ „Укрнафтаком" (Т.І, а.с.130).
Крім того, правомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумах 1666,67 грн. та 32376,00 грн. (у сумі - 34042,67 грн.) позивач підтверджує копіями реєстру виданих та отриманих податкових накладних, рахунків-фактур та банківських виписок за операціями із вищезазначеними контрагентами (Т.І, а.с. а.с.119-122, 131-138, Т.ІІ, а.с. 118-121).
Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 34042,67 грн, і віднесено таку суму до залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 декларації з ПДВ.
В обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000582310 від 28 вересня 2012 року в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54805,34 грн відповідач наголосив, що ТОВ „Єврощебінь" безпідставно включено до складу податкового кредиту зазначену суму податку на додану вартість, оскільки відповідні податкові накладні не зареєстровані продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як наслідок, вважає податковий орган, позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 24 декларації з ПДВ.
Так, за даними відповідача, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкові накладні №1909 від 20 квітня 2012 року та № 10 від 6 червня 2012 року, отримані позивачем від ПАТ „Кіровоградобленерго" Новоукраїнський РЕМ та від ТОВ „Укрнафтаком" відповідно.
Зі змісту абзацу другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України як у редакції, чинній на час виникнення взаємовідносин позивача та ПАТ „Кіровоградобленерго" Новоукраїнський РЕМ, так і у редакції, чинній на час виникнення взаємовідносин позивача та ТОВ „Укрнафтаком", вбачається обов'язок продавця товарів/послуг зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, за приписами абзацу дев'ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
У матеріалах справи містяться податкові накладні №1909/170 від 20 квітня 2012 року (Т.І, а.с. 139) та №10 від 4 червня 2012 року (Т.І, а.с. 147), реєстри отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень 2012 року (Т.І, а.с. 131-138,140-146), рахунки-фактури, банківські виписки (Т.ІІ, а.с. 122-125), а також листи ТОВ «Єврощебінь» про помилку у зазначенні реквізитів податкових накладних, що направлялися Новоукраїнській МДПІ №148, № 142 від 23.07.2012 р. (Т.І, а.с. 148-149).
Дослідження судом змісту вказаних документів вказало на те, що у вказані періоди позивачем у ПАТ „Кіровоградобленерго" Новоукраїнський РЕМ та ТОВ „Укрнафтаком" придбавалися товари на загальну суму ПДВ 54805,34 грн, однак помилково у податковій звітності за даними господарськими операціями було заявлено податкові накладні №1909 від 20 квітня 2012 року та № 10 від 6 червня 2012 року. Натомість, малися на увазі податкові накладні №1909/170 від 20 квітня 2012 року та №10 від 4 червня 2012 року.
Вказані податкові накладні у порядку, передбаченому абзацом дев'ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, було включено контрагентами позивача до Єдиного реєстру податкових накладних (Т.ІІ, а.с. 140-143).
Беручи до уваги задекларований підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, суд дійшов висновку, що у даному випадку мала місце описка, яка не позначилася на правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 54805,34 грн за податковими накладними, отриманими ТОВ „Єврощебінь" від ПАТ „Кіровоградобленерго" Новоукраїнський РЕМ та ТОВ „Укрнафтаком".
За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідачем не доведено правомірності своїх рішень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000582310 від 28 вересня 2012 року в частині зменшення позивачеві від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 1420497,01 грн, а також визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000782310 від 13 грудня 2012 року.
Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 2294,00 грн (Т.І, а.с. 2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврощебінь" до Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000582310 від 28 вересня 2012 року в частині зменшення ТОВ „Єврощебінь" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1420497,01 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000782310 від 13 грудня 2012 року, яким ТОВ „Єврощебінь" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 369805,00 грн.
Присудити ТОВ „Єврощебінь" судовий збір у розмірі 2294,00 грн, зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2294,00 грн (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні, нуль копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Новоукраїнської міжрайонної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук