Суддя І-ї інстанції - Кірієнко В.О.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
« 10 » жовтня 2008 року справа № 22-а-11324/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Малашкевич С.А.,
Арабей Т.Г.
при секретарі судового засідання Шептульовій С.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 05.08.2008 року;
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 08 серпня 2008 року
у справі № 2а-14599/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області
про перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року у справі № 2а-14599/08 позовна заява задоволена частково.
Відмовляючи в задоволені позовної заяви в частині перерахунку пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з заявою до відповідача 27.06.2008 року, а тому перерахунок пенсії повинен бути проведений з 01.07.2008 року.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв¢язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для ІІ групи - 8 мінімальних пенсій.
Вважає обґрунтованим застосування при обчисленні пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи, розміру мінімальної заробітної плати 19 грн. 91 коп., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 цієї статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З викладеного відповідачем зроблений висновок, що мінімальна пенсія за віком в розмірі мінімального прожиткового мінімуму застосовується тільки при обчисленні пенсії за нормами зазначеної статті.
В доповненнях на апеляційну скаргу відповідач підтримав вимоги апеляційної.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач - учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії (посвідчення НОМЕР_1 - арк.спр. 10), визнаний інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою НОМЕР_2 (арк.спр. 9).
Відповідно до норм ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 20.06.2008 року він звернувся до управління з заявою про нарахування державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону, на що УПФУ відмовило в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії (лист від 27.06.2008 року №32/С-10-01-04/3003 - арк.спр. 6-8).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Заявник скарги вважає, що при нарахування та виплаті пенсії застосовується мінімальної заробітної плати в сумі 19 грн. 91 коп., встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі - 6 мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, та 22 грн. 30 коп., що визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1 (зі змінами внесеними постановою № 895 від 13 липня 2004 року), колегія судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих значень неможливо. Якщо «порядок» відповідає на питання «як, яким чином», то «розмір» - «скільки».
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із вищевикладеного.
Колегія суддів не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, перерахунок пенсії повинний бути здійснений з урахуванням мінімальної пенсії за віком. Тобто судом першої інстанції правильно застосовані норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності застосування судом першої інстанції норм спеціального закону у межах спірних відносин для нарахування та виплати позивачу пенсії.
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про загальнообов¢язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2, 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року у справі № 2а-14599/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року у справі № 2а-14599/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Авдіївці Донецької області про перерахунок та виплату пенсії - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 10 жовтня 2008 року проголошений повний текст ухвали.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: С.А. Малашкевич
Т.Г. Арабей
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В. Геращенко