ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"20" листопада 2006 р. | справа № 20-1/070 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Малого приватного підприємства „Морський клуб”
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 35-а)
до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, буд. 8, кв. 2)
Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
про визнання строку дії договору продовженим,
за участю:
від позивача –Веремчук М.А., представника, довіреність б/н від 01.09.2006;
від Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” –Ігнатенко В.В., юриста Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”, довіреність №359 від 17.07.2006;
від Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради –Сарахмана С.О., представника, довіреність б/н від 04.08.2006;
Мале приватне підприємство „Морський клуб” (далі –Позивач) звернулось в господарський суд з позовною заявою до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” (далі –Відповідач 1) та Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –Відповідач 2) про визнання договору оренди нерухомого майна №21, укладеного Державним комунальним підприємством “Аррікон” та Малим приватним підприємством „Морський клуб” 16.02.2001, продовженим на строк до 31.01.2011.
Відповідно до позовної заяви /а.с. 3-5/ та письмових пояснень /а.с. 93-95/ Позивач обґрунтовує позовні вимоги відсутністю заперечень Відповідачів щодо продовження користування майном після закінчення строку дії договору та поновлення договору на новий строк протягом одного місяця після закінчення строку договору з виставленням рахунків на сплату орендної плати за договором №21 від 16.02.2001. В якості юридичної підстави позову визначена частина друга статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992.
Відповідач 1 та Відповідач 2 позов не визнали, наполягали на тому, що договір припинив свою дію, оскільки Відповідач 1 направив 06.01.2006 Позивачу листа про припинення договору з 31.01.2006 у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений /а.с. 23, 113; а.с. 62-63/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
16.02.2001 Державне комунальне підприємство “Аррікон”, перейменоване в Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №2960 від 06.04.2005, (орендодавець) та Приватне підприємство “Морський клуб” (орендар) уклали договір №21 оренди нерухомого майна, а саме: вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 651,7 м2, по вул. Корчагіна, 30 в м. Севастополі, строком на 5 років, до 31.01.2006 (далі –Договір).
Об’єкт Договору –комунальне майно, що є власністю територіальної громади міста Севастополя, та поставлений на баланс Відповідача 1 (інвентарна картка №00074 /а.с. 101/).
Факт укладення Договору, його дійсності та дії до 31.01.2006 сторонами визнається та не оспорюється. Спірні правовідносини між сторонами щодо оренди зазначених нежитлових приміщень виникли з приводу продовження на новий строк Договору після 31.01.2006.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі –ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.
Судом встановлено, що Відповідач 1 направив 06.01.2006 Позивачу листа за вих. №5 /а.с. 32, 33/, в якому зазначалось про припинення Договору з 31.01.2006 у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений.
Відповідачі вважають Договір припиненим /пояснення а.с. –102, 103/ через надіслання Позивачу зазначеного листа, який, на їх думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.
У тексті Договору Відповідач 1 пойменований “Орендодавець”, але пунктом 8.1 цього ж Договору встановлено, що він не може бути орендодавцем за даним договором без дозволу Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Відповідач 2).
Відповідно до пункту 23 Положення про порядок передачі в оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №343 від 12.11.2002, зміни і доповнення до договору оренди в частині строків його дії, в тому числі пролонгація договору на строк більш 1 року, приймаються на підставі рішення міської комісії з оренди комунального майна. В інших випадках рішення приймає Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (тобто, Відповідач 2 як правонаступник) /а.с. 109/.
Тобто, прийняття рішення щодо його припинення або продовження дії договору на строк більш 1 року є виключною компетенцією міської комісії з оренди комунального майна, а повноваження щодо продовження строку дії договору до 1 року має Відповідач 2.
За наданими сторонами поясненнями та іншими доказами вбачається відсутність станом на 31.02.2006 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення міської комісії з оренди комунального майна щодо його припинення.
Судом встановлено, що Позивач звертався до Відповідача 1 з клопотанням про продовження строку дії Договору на 2006 рік –лист від 28.12.2005 за вих.№12/28 /а.с. 35/. Відповідач 1 отримав листа 11.01.2006 (вх.№10), про що свідчить наявність штампу на документі /а.с. 35/.
Відповідно до пункту 7.2 Договору зміни та доповнення розглядаються сторонами в місячний термін. Проте, протягом місяця зазначена пропозиція розглянута не була, наказ голови Фонду комунального майна №55 про надання згоди на продовження Договору строком на 364 дня виданий 01.03.2006 /а.с. 36-37/, про його наявність Позивач дізнався зі змісту листа Відповідача 2 від 18.07.2006 за вих.№1375 /а.с. 43/.
За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 ЦК України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов’язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645).
На час звернення Позивача до суду з відповідним позовом та прийняття судом рішення Договір відповідно до зазначеного наказу непролонгований, наказ Відповідачем 1 не виконаний /пояснення Відповідачів –а.с. 102, 103/.
Крім того, судом встановлені факти виставлення Відповідачем 1 рахунків-актів виконаних робіт за Договором для сплати Позивачем орендної плати та експлуатаційних зборів: №337 від 07.02.2006 за лютий 2006 року /а.с. 14/, №637 від 09.03.2006 за березень 2006 року /а.с. 14/, №847 від 06.04.2006 за квітень 2006 року /а.с. 12/, №1137 від 10.05.2006 за травень 2006 року /а.с. 12/, №1355 від 07.06.2006 за червень 2006 року /а.с. 12/, №1636 від 05.07.2006 за липень 2006 року /а.с. 13/. Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 ЦК України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити Договір у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений. Поряд з цим, між сторонами договору, що припинив дію, ЦК України (стаття 785) передбачений інший порядок розрахунків.
Доводи Відповідача 2 про те, що рахунки виставлялись на відшкодування збитків /а.с. 63/, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в зазначених рахунках прямо вказано їх призначення, а саме: “… экспл. расходы и арендн. плата …”, “… экспл. сборы и арендн. плата …”, “… текущее обслуживание и арендн. плата …”.
Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об’єктом Договору після закінчення строку його дії за відсутністю заперечень Відповідача 1 і Відповідача 2 та на умовах договору №21 від 16.02.2001.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що заперечення Відповідачів підлягають відхиленню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись частиною другою статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 645, 759, 761, 762, 764, 785 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003), статтею 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір оренди нерухомого майна №21, укладений Державним комунальним підприємством “Аррікон” та Малим приватним підприємством „Морський клуб” 16.02.2001, продовженим на строк до 31.01.2011.
3. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьского, буд. 8, кв. 2, код в ЄДРПОУ 20711909, р/р 26000945207871 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Малого приватного підприємства „Морський клуб” (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 35-а, код в ЄДРПОУ 240333435, р/р 2600310082 в АБ „Морський”, м. Севастополь, МФО 324742) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).
4. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код в ЄДРПОУ 25750044, р/р 37188003000416 в Управлінні державного казначейства в м. Севастополі, МФО 824509) на користь Малого приватного підприємства „Морський клуб” (р/р 2600310082 в АБ „Морський”, м. Севастополь, МФО 324742, код в ЄДРПОУ 240333435) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Алсуф`єв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 27.11.2006.