ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
|
"06" листопада 2006 р. |
справа № 20-7/216 |
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2)
треті особи, Приватний підприємець ОСОБА_3
які не заявляють (агенція нерухомості „Вега”, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 80)
самостійних вимог
на предмет спору на Агенція нерухомості „Вега”
стороні відповідача: (м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 80)
МОП „Універсалсервіс”
(99011 м. Севастополь, вул. Новоросійська, 62).
про визнання недійсною угоди купівлі-продажу торговельного павільйону НОМЕР_1;
стягнення суми, сплаченої за договором в розмірі 40000,00грн.;
стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500,00грн.
Суддя Г.П.Ілюхіна
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третіх осіб - не з'явились;
Суть спору:
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду м. Севастополя до Приватного підприємця ОСОБА_2 з позовними вимогами про визнання недійсною угоди купівлі-продажу торговельного павільйону НОМЕР_1, стягнення суми, сплаченої за договором в розмірі 40000,00грн., стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500,00грн., з посиланням на статті 16, 181, 230, 239, 700 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 10.10.2006 порушено провадження по справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Приватного підприємця ОСОБА_3, Агенцію нерухомості „Вега”, МОП „Універсалсервіс” (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 10.10.2006 позивач був зобов'язаний надати суду, зокрема, договір купівлі-продажу від 25.03.2006.
В попередньому судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що письмовий договір купівлі-продажу торговельного павільйону не укладався, є розписка від 20.03.2006 між двома фізичними особами, що свідчить про оплату павільйону (а.с.13).
Позивач, відповідач, треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (а.с.19-21, 27).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
11.03.2006 між агенцією нерухомості „Вега” в особі директора ПП ОСОБА_3, яка діяла на підставі свідоцтва НОМЕР_2 в інтересах продавця павільйону НОМЕР_3 та громадянкою ОСОБА_1 укладено договір доручення в наданні посередницьких послуг по придбанню торговельного павільйону (а.с.12).
Згідно розписки від 20.03.2006 ОСОБА_4, як фізична особа, отримала від ОСОБА_1, як фізичної особи гроші у сумі 40800,00грн. (а.с.13).
Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 зареєстрована які фізична особа -підприємець 22.03.2006 (а.с.18), тобто після укладення усної угоди по придбанню торговельного павільйону.
Статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), які мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до статей 4, 11, 15 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Оспорювана усна угода укладена громадянками ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, а саме -Розписки від 20.03.2006 за торговельний павільйон НОМЕР_3, де покупцем зазначена ОСОБА_1 без зазначення її статуту як фізичної особи -підприємця і на дату складання розписки та передачі грошових коштів ОСОБА_1 не була зареєстрована в якості підприємця.
Зазначене свідчить про те, що спір з виконання усної угоди про придбання торговельного павільйону між фізичними особами має бути предметом розгляду тільки у суді загальної юрисдикції.
У відповідності з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Виходячи із змісту статей 1, 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням статті 1 цього Кодексу, а правовідносини, стосовно яких виник спір, носять господарський характер.
Між тим, спір стосовно прав і обов'язків фізичних осіб підвідомчий загальним, а не господарським судам, що вбачається з вказаних положень Господарського процесуального кодексу України та положень статей 4, 15, 30 Цивільного процесуального кодексу України.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що провадження по справі підлягає припиненню в порядку пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
ОСОБА_1 має можливість звернутись до суду загальної юрисдикції за захистом своїх прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 21, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
у х в а л и в:
1. Провадження по справі № 20-7/216 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу торговельного павільйону НОМЕР_1, стягнення суми, сплаченої за договором в розмірі 40000,00грн., стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500,00грн. припинити.
2. Повернути з державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ІНН НОМЕР_4; відомості про поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) державне мито в сумі 485,00грн.
Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.
Суддя Г.П. Ілюхіна