ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"08" листопада 2006 р. | справа № 20-7/214 |
За позовом: Комунального підприємства „Севтеплоенерго”
Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 2)
до відповідача: Міського театру для дітей та молоді „На Великій Морській”
(99028, м. Севастополь, пр. Гагаріна, 16)
про спонукання підписати Договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №1069/У від 10.01.2006 в редакції, яка запропонована позивачем,
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Пономарьова О.В., юрисконсульт, довіреність № 02-юр від 03.01.2006;
від відповідача: - Жуков С.В., представник, довіреність б/н від 10.10.2006.
Суть спору:
04.10.2006 Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Міського театру для дітей та молоді „На Великій Морській” про спонукання підписати Договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку №1069/У від 10.01.2006 в редакції, яка запропонована Комунальним підприємством „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради, з посиланням на статті 638, 639 Цивільного Кодексу України та статті 179, 180, 181 Господарського кодексу України, статті 24, 25 Закону України „Про теплопостачання”, статтю 26, пункт 1 Розділу 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.
Ухвалою суду від 05.10.2006 порушено провадження у справі (а.с.1-2).
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 28376) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що позивач просить зобов’язати відповідача підписати Договір минулим числом –10.01.2006, хоча Договір направлений відповідачу тільки 01.09.2006, що підтверджується матеріалами справи; посилання позивача на статтю 1 Розділу 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, якою передбачений обов’язок позивача привести всі договори про надання житлово-комунальних послуг у відповідність з діючим законодавством України, відповідач вважає необґрунтованою, так як ці положення застосовуються тільки до договорів, укладених до набрання зазначеним Законом законної сили, тобто до 30.07.2004, а Договір № 1069/у „Про постачання теплової енергії при наявності вузла обліку” від 14.12.2004, який діє між позивачем та відповідачем, укладено через 5 місяців після набрання зазначеним вище Законом законної сили; крім того, вважає, що запропонована позивачем редакція Договору не відповідає типовому зразку, наведеному в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2004; просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 36-37).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін суд, -
в с т а н о в и в:
З`ясовані наступні обставини:
01.09.2006 (вих.№ 3134) позивач надіслав на адресу відповідача для підписання Договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку № 1069/у від 10.01.2006, який відповідач отримав 14.09.2006 (а.с. 8-13).
28.09.2006 відповідач надіслав на адресу позивача лист (вих.№40), яким повідомив, що Договір № 1069/у від 14.12.2004, укладений між позивачем та відповідачем, діє до грудня 2007 року та не може бути розірваним в односторонньому порядку, так як заперечень чи претензій до роботи КП „Севтеплоенерго” СМР відповідач не має; зазначив, що деякі невідповідності зазначеного договору вимогам діючого законодавства України можуть бути усунені шляхом укладення Додаткової угоди до діючого Договору, підстави для укладення нового договору відсутні (а.с.14).
Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що договір від 14.12.2004 втратив чинність, що відповідач у порушення діючого законодавства відмовився від підписання нового договору № 1069/у від 10.01.2006, оформленого відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Відповідач вважає, що укладений договір від 14.12.2004 між ним та позивачем діючий, він не розірваний, що до діючого договору можливо укласти додаткову угоду для внесення відповідних змін; позивачем порушено діючий порядок укладення та внесення змін в договори.
Правовідносини сторін регулюються статтями 179, 180, 188 Господарського кодексу України, статтями 3, 6, 626-631, 638-654 Цивільного кодексу України, статтею 26, пунктом 1 Розділу 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005.
Статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема,
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені основні принципи цивільного законодавства, до яких відноситься у тому числі и принцип свободи договору.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
В силу статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 628-631 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Статтями 638-654 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідач не виявив наміру на укладення нового договору від 10.01.2006 купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку, оскільки вважає, що між ним та позивачем є діючий, такий, що не втратив чинність, договір про постачання теплової енергії при наявності вузлу обліку.
Згідно пункту 1 Розділу 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частин четвертої, п'ятої, сьомої і восьмої статті 31 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2005 року.
Договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.
Статтею 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” встановлені істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.
Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.
У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
„Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затверджені постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005, містять типову форму договору „Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”.
Позивач не дотримав вищеперелічені вимоги діючого законодавства при пропозиції укладання нового договору, договір містить дату 10.01.2006 при його направлені відповідачу 01.09.2006, не містить умов, передбачених статтею 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, не відповідає умовам типового договору, які міститься в вищезазначених Правилах і таке інше.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами і іншими учасниками господарського процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку про необґрунтованість та незаконність позовних вимог позивача.
При таких обставинах, підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Позивач не позбавлений можливості внести зміни в договір від 14.12.2004 в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України та діючим законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 179, 180, 188 Господарського кодексу України, статтями 3, 6, 626-631, 638-654 Цивільного кодексу України, статтею 26, 1 Розділу 8 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення”, затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005, статтями 33, 34, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
13.11.2006