РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              15 вересня 2008 року

      Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

       в складі:    головуючого   -   судді   Андрієнко В. В.

                              при секретарі       Змієвській  І. В. 

                      з участю адвоката        ОСОБА_7                                                                                                                         

            розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

                                                  в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 9830 грн.46 коп. матеріальної та 25000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.

     Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 26 листопада 2006 року з хуліганських спонукань  спричинили йому  легкі тілесні ушкодження, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а також пошкодили належний йому автомобіль «Фольцваген-Пассат» д\н НОМЕР_1 . Пошкодженням автомобіля йому заподіяна  матеріальна шкода  на суму  5115 грн. 81 коп., що підтверджується висновком експерта.   Крім того від нанесених побоїв йому були пошкоджені зуби, він перебував на лікуванні в Житомирському стоматологічному медичному об'єднанні та затратив на придбання ліків 240 грн. та 360,02 грн., його рідні понесли витрати на придбання пального та поїздки до нього в лікарню 620 грн. 12 коп. . Вартість протезування зубів  складає 2216 грн. , а всього йому була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 9830 грн.

     Зазначає також, що діями відповідачів йому була заподіяна моральна шкода у розмірі 25000грн.,  яка полягає    в перенесених ним  фізичних та моральних стражданнях, оскільки він  тривалий час лікувався, не міг працювати,  споживати їжу, розмовляти, спілкуватися з рідними. Проти вказаних відповідачів була порушена кримінальна справа та їм було пред'явлено обвинувачення по ст.296 ч.2 КК України. Він був визнаний потерпілим по даній справі, а також заявляв цивільний позов, проте згідно постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду від 28 березня 2008 року кримінальна справа відносно відповідачів була закрита на підставі Закону України „Про амністію”, а цивільний позов був залишений без розгляду, тому він звернувся до суду в порядку цивільного судочинства.

      В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.  Уточнив, що матеріальна шкода складається із матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля  5115, 81 грн.,  вартості протезування зубів 2216 грн.,  вартості  перебування його в лікарні 240 грн., вартості ліків 360 грн., вартості проїзду  його та його рідних у лікарню до м. Житомира та з лікарні  автобусами у розмірі  620,12 грн., а також вартості  пального  на проїзд  автомобілем, у розмірі 1178,51 грн.,  оскільки батько  возив його 27.11.2006 року  власним автомобілем ГАЗ-53 до лікарні у м. Новоград-Волинський , а 28.11.2006 року вони наймали автомобіль Таврія , яким також їздили до м. Новоград-Волинський у лікарню, 29.11.2008 року цим же автомобілем їздили в лікарню до м. Житомира. Пояснив також, що вартість витраченого пального підтверджується чеками на його придбання, інших доказів не має.

      Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 позов  визнали  частково. Згодні відшкодувати шкоду, завдану автомобілю позивача , а також вартість лікування та протезування зубів позивача.  Вимоги про відшкодування вартості проїзду автобусами визнали частково у розмірі 200-300 грн.  , вважають що ця сума завищена позивачем; вимоги про відшкодування вартості пального не визнали. Вимоги про стягнення моральної шкоди визнали частково у розмірі 1500-2000 грн.

                Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив, що 26 листопада 2006 року  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Главацький М.В з хуліганських спонукань  спричинили позивачу   легкі тілесні ушкодження, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а також пошкодили належний йому автомобіль «Фольцваген-Пассат» д\н НОМЕР_1, у зв'язку з чим  органами досудового слідства  відносно вказаних осіб була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України. 

        Постановою  Новоград-Волинського міськрайонного суду від 28.03.2008 року  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6  звільнені від  кримінальної відповідальності  на підставі ст.. 1  п. б, ж; ст.. 8 п.а , ст.. 10 Закону Україгни « Про амністію» від 19.04.2007 року і з них стягнуто на користь ОСОБА_1 по 77 грн. 76 коп. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження . Як зазначено в даній постанові суду , вина їх стверджується матеріалами  справи, наявність тілесних ушкоджень  у ОСОБА_1 доводиться висновком судово-медичної експертизи, і цієї обставини не заперечують в судовому засіданні відповідачі.         У відповідності до ст.14 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладений на винну особу вироком або рішенням суду.

       Згідно висновку автотоварознавчого дослідження  матеріальна шкода  внаслідок пошкодження автомобіля Фольцваген Пассат д\н НОМЕР_1 , що належить позивачу, складає  5115 грн. 81 коп.

      Вартість протезування зубів позивача складає 2216 грн. , що підтверджується довідкою  стоматолога ( а.с. 9 ).

      Вартість знаходження позивача на лікуванні та вартість ліків складає відповідно 240 грн. та 360 грн., що підтверджується довідкою лікарні та чеками  на придбання ліків ( а.с. 4, 8).  Вимоги про відшкодування вищеназваних сум відповідачі визнали в повному обсязі , а тому суд задовольняє позов у цій частині у повному обсязі.

      Незважаючи на те, що відповідачі визнали позов про стягнення вартості проїзду автобусами до лікарні частково, однак  вказані витрати підтверджуються проїздними документами, наданими позивачем ( а.с. 6) згідно яких ця сума складає 620,12 грн. Відповідачі позов у цій частині визнали частково у розмірі 200-300 грн., однак не надали жодних доказів на підтвердження своїх заперечень,  тому суд вважає ці вимоги обґрунтованими .

       Вимоги позивача про стягнення вартості пального суд вважає необґрунтованими , оскільки вони не підтверджуються належними доказами. Як пояснив сам позивач, батько возив його  власним автомобілем ГАЗ-53 до лікарні у м. Новоград-Волинський 27.11.2006 року  , а 28.11.2006 року вони наймали автомобіль Таврія , яким також їздили до м. Новоград-Волинський у лікарню та  29.11.2008 року цим же автомобілем їздили в лікарню до м. Житомира.  На підтвердження вимог про стягнення вартості пального  позивач надав лише чеки на придбання пального у грудні 2006 року. Жодного чека на придбання пального у листопаді 2006 року він не надав, а також не надав доказів , щодо необхідної кількості пального для поїздки з с. Суховоля до м. Новоград-Волинський та до м. Житомира  автомобілями  ГАЗ-53 та Таврія,  не  надав суду будь-яких доказів, що це пальне дійсно було витрачене саме на поїздки до лікарні.

        Вимоги про стягнення вартості експертизи автомобіля у розмірі 388, 80 грн.  суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ці кошти вже стягнуті з відповідачів   постановою  Новоград-Волинського міськрайонного суду від 28.03.2008 року.     

      Таким чином суд вважає доведеним, що  внаслідок спільних хуліганських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 крім матеріальної шкоди  позивачу були спричинені тілесні ушкодження  та  заподіяна моральна шкода, оскільки він переніс фізичні та моральні страждання,  довго лікувався, не міг нормально харчуватися та говорити, був порушений зв'язок з оточуючими. 

            У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи відшкодовується  в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

          У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями  чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

            Згідно ст.. 1190 ЦК Укрїни особи, спільними діями або бездіяльністю яких  було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

      Оцінивши докази у справі у їх сукупності суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про відшкодування  моральної шкоди підлягають частковому задоволенню  з урахуванням  обставин заподіяння шкоди, глибини фізичних та моральних страждань, ступеню вини осіб, які її завдали , враховуючи вимоги розумності і справедливості , а тому   задовольняє вимоги позивача в цій частині частково, у розмірі 12000 грн. 

             З відповідачів також підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 685, 51 грн. та  30 грн. - витрати по ІТЗ .

               Керуючись ст..ст. 10,11,15,57-60, 212-215,294 ЦПК України, ст..ст. 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України , суд -

                                                   Вирішив:

           Позов задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в солідарному порядку  на користь ОСОБА_1  8651 грн. 93 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 12000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також по 30 грн. з кожного за надання юридичної  допомоги.

          Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 137,10  грн. судового збору в доход держави та по 6 грн. витрат на ІТЗ  на рахунок ТУ ДСА  у Житомирській області з кожного.

        В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

 На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 20 днів після  подання заяви про оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів після його проголошення.

                    Головуючий